09 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2695/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області , Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просив:
-визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 № 163850008334 про відмову призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.10.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2007 по 30.01.2028 та здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 04.10.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 розділу ХІV-1 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 №163850008334 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Позивач вказував, що факт роботи в період з 01.02.2007 по 30.01.2018 трактористом - машиністом, тобто за професією, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону №1058, підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці та відомостями ЄДР., тому рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії є незаконним та належним чином необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі /а.с. 34-36/, вказуючи, що 11.10.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058та додані до неї документи та прийнято рішення № 163850008334 про відмову у призначенні пенсії. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звертав увагу, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 згідно довідок від 11.06.2024 № 92 та № 92, оскільки довідка про пільговий характер виконуваних робіт не відповідає додатку № 5, передбаченому пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Порядком № 637, а саме: не вказано підпункт статті 114 та відсутні відомості про відпустки без збереження заробітної плати, відсутня інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або тваринництві та не містить підпис головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, довідки підписані тільки головою С(Ф)Г.
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заперечував з приводу задоволення позовних вимог в повному обсязі /а.с. 78-81/, зазначаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не приймало рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, натомість заява ОСОБА_1 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатом якої було прийняте відповідне рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Представник ГУ ПФУ в Полтавській області звертав увагу суду, що проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактором є визначення органу, яким саме було прийнято спірне рішення.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2695/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області , Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 04.10.2024 звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 83-84/.
До заяви про призначення пенсії позивачем було додано: військовий квиток; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р; довідку про зміну назви організації; довідку про прийняття на роботу (навчання); довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), паспорт. Вказані документи прийнято 04.10.2024 року і зареєстровано за №3432, про що свідчить розписка-повідомлення.
Вказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 №163850008334 відмовлено ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 106/.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 згідно довідок від 11.06.2024 № 92 та № 92, оскільки довідка про пільговий характер виконуваних робіт не відповідає додатку № 5, передбаченому пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: не вказано підпункт статті 114 та відсутні відомості про відпустки без збереження заробітної плати, відсутня інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або тваринництві та не містить підпис головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Водночас повідомлено, що довідки підписані тільки головою С(Ф)Г.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 № 163850008334 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
IV.ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз законодавства свідчить, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах чоловікам, які працювали трактористами-машиністами, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №515/1967/16-а.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 №163850008334 відмовлено ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 106/.
Із змісту рішення слідує, що вік заявника 55 років, страховий стаж 33 роки 3 місяці 29 днів, пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста становить 10 років 1 місяць 11 днів та навчання за фахом 2 роки 9 місяців 14 днів. При цьому до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 згідно довідок від 11.06.2024 № 92 та № 92, оскільки довідка про пільговий характер виконуваних робіт не відповідає додатку № 5, передбаченому пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: не вказано підпункт статті 114 та відсутні відомості про відпустки без збереження заробітної плати, відсутня інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або тваринництві та не містить підпис головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Водночас повідомлено, що довідки підписані тільки головою С(Ф)Г.
Оцінюючи доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладені у рішенні про відмову в призначенні пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 ( далі - Порядок № 637), також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Спір у цій справі виник саме щодо підтвердження позивачем спеціального трудового стажу - тракториста - машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, за період з 01.02.2007 по 30.01.2018.
Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії було подано довідку С(Ф)Г “ШАНС» №92 від 11.06.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва з 01.02.2007 року згідно наказу №4 від 01.02.2007 року по 30.01.2018 року згідно наказу №15/1 від 30.08.2018 року /а.с. 97/. Також надано довідку С(Ф)Г “ШАНС» № 93 від 11.06.2024, в якій вказано кількість відпрацьованих позивачем вихододнів і суми зарплати за період з 2007 по 2018 рік /а.с. 98/.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Згідно з Додатком № 5 до Порядку № 637, яким затверджено форму довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка підписується керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером.
Дослідивши довідки С(Ф)Г “ШАНС» №92 та №93 від 11.06.2024, суд зазначає, що вказані довідки не містять всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України №637, зокрема, у вказаних довідках відсутні відомості про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 /а.с. 22 - 25/, ОСОБА_1 01.02.2007 року прийнято на роботу в СФГ "ШАНС" трактористом-машиністом с/г виробництва, 30.01.2018 звільнено за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України (записи № 6, 7).
Посада, на яку прийнято позивача в СФГ "ШАНС", - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (код професійної назви роботи 8331.2. у Класифікаторі професій ДК 003:2005, затвердженому Наказом Державного стандарту України від 26.12.2005 N 375), а також належність СФГ "ШАНС" до сільськогосподарських підприємств, фактично свідчить про безпосередню зайнятість позивача у період з 01.02.2007 по 30.01.2018 у виробництві сільськогосподарської продукції .
Суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2022 у справі № 682/51/17 дійшов таких висновків: “ … судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста-машиніста на підприємствах сільського господарства, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії».
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що позивач, працюючи в СФГ "ШАНС" трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у період з 01.02.2007 по 30.01.2018, не був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач має підтверджену кваліфікацію та професію тракториста-машиніста і відповідачем не надані належні докази того, що він не працював за вказаною спеціальністю у спірний період або виконував роботу, яка мала інший характер, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.
Відтак суд констатує, що наявність у позивача записів у трудовій книжці є достатнім підтвердженням того, що він працював на відповідній посаді у зазначений період часу та має відповідний трудовий стаж, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи досліджені докази у справі, період роботи позивача з 01.02.2007 по 30.01.2018 в СФГ "ШАНС" на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва має бути зараховано до загального трудового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Суд зауважує, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Проте відповідач цього не зробив, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, не дав належну оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії. Крім цього, відповідач не скористався правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, у тому числі до діючого фермерського господарства "Шанс". Будь-яких повідомлень щодо недостатності документів, долучених до заяви про призначення пенсії, позивач не отримував. Розписка-повідомлення до заяви про призначення пенсії позивача у розділі "Перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії" містить лише один документ, якого недостатньо - Довідка ОК-5, відсутність якого не була підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів законність та обґрунтованість оспорюваного рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відтак, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 №163850008334 про відмову у призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах законодавства та прийняте без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що розгляд заяви позивача від 04.10.2024 про призначення пенсії здійснювався ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким прийнято спірне рішення про відмову у призначенні пенсії, саме цей орган має завершити процедуру розгляду документів.
Відтак, обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.10.2024 з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 та здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.10.2024, задоволенню не підлягають, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у спірних правовідносинах не є суб'єктом, уповноваженим здійснити розгляд заяви позивача про призначення пенсії.
Крім того, такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Оскільки питання призначення позивачу пенсії віднесено до виключної компетенції органу Пенсійного фонду, і суд позбавлений повноважень розраховувати необхідний для призначення пенсії стаж, при цьому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для прийняття рішення не виконано всі умови, визначені законом, позовні вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967297), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.10.2024 №163850008334 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2007 по 30.01.2018 на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.10.2024 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол