Справа № 420/24034/24
11 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати витини певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 31.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_3 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023, а також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, a саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
05.08.2024 ухвалою судді позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням змісту позовних вимог до належних відповідачів по справі.
12.08.2024 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 на виконання ухвали від 05.08.2024 про усунення недоліків, із уточненими позовними вимогами, а саме:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020-23.12.2021 грошового забезпечення, a також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату за період з 29.01.2020 - 23.12.2021 грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, a саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати за період з 23.12.2021 по 20.05.2023 ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, a саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату за період з 23.12.2021 року по 20.05.2023 ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, a саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
05.09.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.09.2024 до суду надійшло клопотання представника військової частини НОМЕР_5 (вхід.№ЕС/41356/24) в якій зазначено про те, що відповідно до наявних реквізитів, зазначених в позовній заяві позивачем вбачається, що в якості відповідача залучено військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України та зазначено ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 , який в свою чергу належить військовій частині НОМЕР_5 , а не військовій частині НОМЕР_3 . Належним ідентифікаційним кодом юридичної особи військової частини НОМЕР_3 є НОМЕР_7 .
16.09.2024 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду уточненого позову з доказами направлення його копій іншим учасникам справи із зазначенням правильного повного найменування відповідача та його коду ЄДРПОУ.
19.09.2024 до суду від представника відповідача Військової частини НОМЕР_8 надійшов відзив (вхід. №ЕС/44120/24), в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
У вказаному відзиві зазначено, що з 24 грудня 2021 року капітана 2 рангу ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 24.12.2021 за № 293-ос, було зараховано у списки особового складу та поставлено на всі види забезпечення, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_4 загону морської охорони ДПСУ. Тобто, позовні вимоги Позивача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 23.12.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, проходження ним військової служби за вказаний період в НОМЕР_1 прикордонному загоні, не відповідають дійсності є неаргументовані та непідтверджені відповідними доказами
Крім того зазначили, що пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини був зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови. З огляду на викладене слід дійти обґрунтованого висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Тому вимоги позивача стосовно виплати йому грошового забезпечення, яке визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, є безпідставними.
Також наголосили на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 був скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, в частині, який стосувався прав військових пенсіонерів та звужував гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, але вказана постанова суду не мала жодного відношення до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Таким чином, маючи право лише виконувати вимоги законодавства, а не його змінювати чи виходити за його рамки, НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) правомірно застосував положення пункту 4 в редакції Постанови КМУ № 103. З огляду на вказане, протиправна складова саме у діях НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), відсутня взагалі.
08.10.2024 ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати витини певні дії залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/24034/24 про залишення позову без розгляду скасовано; справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
02.04.2025 справа №420/24034/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вхід. №30811/25) та за результатом автоматизованого розподілу між суддями передана судді Скупінській О.В. для продовження розгляду.
04.04.2025 ухвалою суду продовжено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати витини певні дії.
Суд зазначає, що копія ухвали від 04.04.2025 була надіслана до електронного кабінету НОМЕР_9 прикордонного загону Державної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та Військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) державної прикордонної служби України.
Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем якого наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 20.02.2024 №67-ос звільнено у відставку ХСУ за статтею 26 ч. 5 п.п. «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби з переглядом 6-12 місяців).
Як зазначено у позові, військовою частиною НОМЕР_3 (за період з 29.01.2020 - 23.12.2021), та НОМЕР_1 прикордонний загоном (за період з 24.12.2021 - 20.05.2023) нарахування грошового забезпечення здійснювалось у заниженому розмірі, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховувались виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 001.01.2023).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частити НОМЕР_3 Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України від 23 грудня 2021 року №409-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Здав справи та обов'язки за посадою 23 грудня 2021 року. Щорічну основну відпустку за 2021 рік використав у кількості 45 календарних днів. Грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік отримував.
Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 грудня 2021 року №293-ОС ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення з 24 грудня 2021 року.
Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20 лютого 2024 року №67-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та зніти х усіх видів забезпечення, якого звільнено у відставку Збройних Сил України за статтею 26 частини 5 пункту 3 підпункту «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непрацездатність до військової служби з виключенням з військового обліку або не придатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), з правом носіння військової форми одягу, з 20 лютого 2024 року.
Щорічну відпустку за 2022 рік не використав. Щорічну основну відпустку за 2023 рік використав у кількості 15 (п'ятнадцять) календарних днів. Щорічну відпустку за 2024 рік не використав. Грошову допомогу на оздоровлення отримав.
Вислуга років станом на 20 лютого 2024 року становить: календарна 31 рік 10 місяців 27 днів; Пільгова 05 років 06 місяців 29 днів; Всього 37 років 05 місяців 26 днів.
Відповідно до «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №854/32306 від 23.07.2018 гідний виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.
Календарна вислуга років для виплати грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби становить 5 років.
Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 року терміном на 84 діб, як учаснику бойових дій.
Виплатити грошові кошти за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік - 45 днів, за 2023 рік - 30 днів, за 2024 рік - 45 днів.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 20 лютого 2024 року.
Військова частина НОМЕР_3 у відповідь на звернення надала лист №10/К-20/10 від 22.05.2024 з додатком у вигляді належним чином засвідчені копії особових карток грошового забезпечення (помісячно) за 2020 та 2021 роки із зазначенням їх складових.
Так, з особистої картки грошового забезпечення №2020 рік; дата фактичного вступу на посаду - 03.03.2020; наказ призначаючої інстанції №97-ос від 03.03.2020; за посадою зазначені наступні складові:
- посадовий оклад - 5360; оклад за військове звання - 1410; надбавка за вислугу років (50%) - 3385; надбавка за особливості проходження служби - 4062; премія - 3752; 26 тариф.
Наказ призначаючої інстанції №462-ОС від 13.11.2020 посадовий оклад - 5360, оклад за військове звання - 1410, надбавка за вислугу років (50%) - 3385, надбавка за особливості проходження служби - 4062; надбавка за кваліфікацію - 160,80; премія - 3752; у графі примітки: присвоїти класну кваліфікацію 2.
Особиста картка грошового забезпечення №2021 рік; Наказ призначаючої інстанції №462-ОС від 13.11.2020; посадовий оклад - 5360, оклад за військове звання - 1410; надбавка за вислугу років (50%) - 3385; надбавка за особливості проходження служби - 4062; надбавка за кваліфікацію - 160,80; премія - 3752.
Наказ призначаючої інстанції №100-ОС від 15.03.2021; дата фактичного вступу на посаду 15.03.2021; посадовий оклад - 4930, оклад за військове звання - 1410; надбавка за вислугу років (50%) - 3170; надбавка за особливості проходження служби - 3804; премія - 3796,10.
Наказ призначаючої інстанції №390-ОС від 02.12.2021; дата фактичного вступу на посаду 26.11.2021; посадовий оклад - 4090, оклад за військове звання - 1410; надбавка за вислугу років (50%) - 2750; надбавка за особливості проходження служби - 3300; премія - 4417,20.
У вказаній особистій картці грошового забезпечення міститься відмітка про виключення: зараховано у розпорядження начальника 2 ПЗ ПдРУ наказом АДПСУ від 16.12.2021 №1294-ос. Виключено наказом 1 ЗМО від 23.12.2021 №409-ос.
Крім того, у відповідь на звернення №К-376 від 20.05.2024 НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України листом №08/К-376-397 від 30.05.2024 надіслано витяги наказів, довідку про вартість речового майна, особисті картки грошового забезпечення за 2022-2024 році. Також повідомлено, що місячне грошове забезпечення та його додаткові складові за період, зазначений у заяві, нараховувалось шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 - 14 у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Так, з особистої картки на грошове забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 . У графі базовий місяць індексації: березень 2018 року. Посада на 01.01.2022: з 24.12.2021 І тарифний розряд Наказ №293-ос від 24.12.2021; Військове звання на 01.01.2022: Підполковник наказ №293-ос від 24.12.2021.
Станом на 01.01.2022 - посадовий оклад 4090, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 2750, НОПС (40%) 3300, премія (108%) 4417,20; Станом на 04.01.2022 посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 4062, НОПС (40%) 4062, премія (66%) 3537,60; Станом на 01.02.2022 посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 3385, НОПС (40%) 4062, премія (99%) 5306,40; Станом на 01.03.2022 посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 3385, НОПС (40%) 4062, премія (134%) 7182,40; Станом на 01.05.2022 посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 3385, НОПС (40%) 4062, премія (195%) 510452.
Додаткові виплати зокрема: допомога на оздоровлення АТ - 17754,60; премія по наказу командира частини - 1500,00; премія по наказу командира частини одноразова 2022 - 4500.
З особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 . У графі базовий місяць індексації: березень 2018 року. Посада на 01.01.2023: з 04.01.2022 Начальник служби Наказ №06-ос від 12.01.2022; Військове звання на 01.01.2023: Підполковник наказ №293-ос від 24.12.2021.
Станом на 01.05.2022 - посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 3385, НОПС (40%) 4062, премія (195%) 10452; Станом на 01.02.2023 посадовий оклад 5360, оклад за звання 1410, вислуга років (50%) 3385, НОПС (40%) 4062, премія (440%) 23584.
Додаткові виплати зокрема: допомога на оздоровлення АТ - 24669; премія по наказу командира частини - 9000.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» та іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 р.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Однак, Постановою № 103 (набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Відповідно до приписів статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акта починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
30 вересня 2010 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-ІV, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.
Тобто, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням, і відповідний акт визнається нечинним на майбутнє.
Таким чином, оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 були визнані судом протиправними та скасовані, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 (29 січня 2020 року) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, та яка передбачала використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Разом з тим, варто також зауважити, що з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
При цьому, під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 щодо часового визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб як « 01 січня 2018 р.», скасоване 29.01.2020 вищезазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Враховуючи вищенаведені висновки щодо відсутності правових підстав для застосування такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень Постанови №704, які діяли до внесення змін Постановою №103, суд дійшов висновку, що з 29 січня 2020 року, тобто з дня, набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на правові висновки Верховного суду в постанові від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Згідно постанови Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21 висновки ВС, викладені, зокрема, у постановах від 11.02.2021 у справах №№200/3757/20-а, 200/3774/20-а, 240/11952/19, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Також, суд враховує, що згідно постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22, позиція Верховного Суду у наведених вище справах щодо застосування приписів пункту 4 Постанови №704 в контексті спору щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців, а саме збільшення розмірів посадових окладів пов'язувалося із зростанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є орієнтиром для застосування положень Постанови №704 в контексті вирішення спору про перерахунок грошового забезпечення, адже, вирішення цього спору теж пов'язане з (правильним) застосуванням розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу.
У наведених справах правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Стосовно періоду здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 23.12.2021, суд зазначає, що при дослідженні матеріалів адміністративної справи не встановлено підстав перерахунку саме з 29.01.2020, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проходження позивачем військової служби в військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України, саме з 29.01.2020, до того ж позивачем у позові не конкретизуються періоди проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України, проте при дослідженні судом особистих карток про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за 2020 рік, в якій міститься відмітка в графі: фактичний вступ на службу - 03.03.2020, враховуючи викладене перерахунок грошового забезпечення, а саме одноразової допомоги на оздоровлення та премії належить перерахувати та виплатити з 03.03.2020.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 03 березня 2020 року по 23 грудня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня, є протиправними.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимоги здійснити перерахунок та виплати за період з 23.12.2021 по 20.05.2023 грошове забезпечення, а також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, суд зазначає таке.
Повертаючись до фактичних обставин справи, відповідно до наказу №409-ОС від 23 грудня 2021 року командира військової частини НОМЕР_3 Регіонального управління морської охорони державної прикордонної служби, яким ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення абз. 6 вказано, що грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік отримав.
Відповідно до Наказу від 07.06.2018 №260 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197 розділ ХХІІІ частини 3 військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, грошова допомога для оздоровлення виплачується за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.
При цьому, з особистої картки грошового забезпечення №2021 рік вбачається нарахування на підставі наказу №390-Ос від 02.12.2021 нараховано премію у розмірі 4417,20 грн.
З особистої картки на грошове забезпечення на 2022 рік ОСОБА_1 з дати призначення на підставі наказу №293-ОС від 24.12.2021 по 01.01.2022 від НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України не вбачається жодних нарахувань.
Також, з вказаної особистої картки вбачається нарахування та виплату зокрема, допомоги для оздоровлення за 2022 рік на підставі Наказу №13-ос від 20.01.2022 у розмірі 17754,60 грн.
Премія по наказу командира частини №885-аг від 18.10.2022 нарахована у розмірі 1500,00 грн.
Премія по наказу командира частини на підставі Наказу №1260-аг від 28.12.2022 Премія одноразова 2022 нарахована у розмірі 4500,00 грн.
Також, з особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік допомога для оздоровлення АТ на підставі Наказу №25-ос від 30.01.2023 за 2023 рік нарахована у розмірі 24669,00 грн.
Премія по наказу командира частини на підставі Наказу №1741-аг від 22.12.2023 за 2023 рік нарахована у розмірі 9000,00 грн.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та премію за грудень 2021 року отримав на попередньому місці проходження військової служби нараховану військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України, тому вимога зобов'язального характеру НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про нарахування грошової допомоги на оздоровлення та премії, починаючи з 23.12.2021 не підлягає задоволенню.
Водночас, з архівної відомості №1 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року графа №50 - Допомога для оздоровлення АТ нарахована у лютому 2023 року у розмірі 24669,00грн.
Враховуючи викладене, обчислення та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення допомоги на оздоровлення та премії в період починаючи з 01 січня 2022 року по 01 лютого 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01 січня, є протиправними.
Стосовно вимоги про визнання протиправним дій НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо перерахунку та виплати за період з 23.12.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених в зазначений період одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, суд зазначає таке.
Наказом від 07.06.2018 №260 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197 розділ ХХХІ частина 3 визначає, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
З огляду на все вище викладене, суд виснує, що вказана вимога в частині здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також виплачених в зазначений період з 23.12.2021 по 20.05.2023 одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій, не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 , як встановлено судом відповідно до Наказу №67-ОС остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 20 лютого 2024 року, що в свою чергу не узгоджується з періодами вказаними позивачем.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати витини певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 03.03.2020 по 23.12.2021 грошового забезпечення, a також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 03.03.2020 по 23.12.2021 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, a саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 01.02.2023 грошового забезпечення, а також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 01.02.2023 грошового забезпечення, а також виплачених в зазначений період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 );
Відповідачі:
- НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 );
- Військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 загін морської охорони) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА