ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"11" квітня 2025 р. справа № 300/9673/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/9673/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (надалі по тексту також - позивач, товариство, підприємство, ТОВ "Рено Командор"), в інтересах якого діє адвокат Шевченко Кирило Тарасович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Шевченко К.Т.), звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також - відповідач, митний орган, суб'єкт владних повноважень, Митниця, Івано-Франківська митниця) в якому просило визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/9673/24 адміністративний позов ТОВ "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України задоволено повністю:
- визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206030/2024/000184.
- визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024.
Крім вказаного, відповідно до частини 3 статті 139, частини 1 статті 143, пункту 2 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (ідентифікаційний юридичної особи, код ЄДРПОУ 34672388) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 056,00 гривень (шість тисяч п'ятдесят шість гривень нуль копійок).
Водночас, при ухваленні рішення по справі №300/9673/24, судом не вирішено питання про відшкодування на користь ТОВ "Рено Командор" витрат на професійну правничу допомогу, оскільки станом на день ухвалення судового рішення по суті спору, 31.03.2025, представник позивача не подав розрахунку та доказів, які засвідчують зміст і обсяг наданої позивачу професійної правової допомоги.
Представник позивача адвокат Шевченко Кирило Тарасович скерував до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему заяву про ухвалення додаткового судового рішення із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 07.04.2025", реєстрацію якої здійснено судом 07.04.2025 за вх.№3434/25.
У поданій заяві представник позивача просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме:
- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень;
- витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 2 200,00 гривень.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про ухвалення додаткового судового рішення передано на розгляд судді Чуприні О.В.
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України направила до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.04.2025", які зареєстровані судом 08.04.2025 за вх.№9183/25. У поданих запереченнях представник відповідача не погоджується із розміром заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та оплату послуг перекладача, з огляду на таке.
В наданому до суду акті прийому передачі послуг відсутні відомості про кількість затраченого часу, та чіткого зазначення вартості за кожну перелічену вище послугу. Відповідачу є незрозумілим що входить у вартість визначену позивачем в розмірі 10000,00 гривень. Крім цього з доданої адвокатом платіжної інструкції №1649 від 26.11.2024 відповідачу не зрозуміло походження даних коштів, а саме не зрозуміло згідно якого договору про надання правової допомоги чи акту прийому - передачі послуг проводилась сплата даних коштів. Зазначає, що адвокатом Шевченко К.Т. подано ряд аналогічних позовних заяв (№300/5980/23, №300/1409/24), які є однаковими за змістом та правовою позицією.
Відповідач критично ставиться до віднесення відповідних витрат на залучення перекладача до витрат пов'язаних з перекладом документів та які мають бути віднесені до судових витрат на підставі пункту 5 частини 3 статті 132 КАС України, оскільки предмет доказування та встановлення обставин у даній адміністративній справі не потребував необхідності залучення перекладача, а здійснення перекладу документів позивачем було вчинено за власною ініціативою та на власний розсуд.
Адвокатом для підтвердження затрат на оплату послуг перекладача в розмірі 2200,00 гривень надано акт виконаних робіт №2946KIV, згідно якого переклад здійснювався на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 р. по справі №300/814/25. Крім цього, згідно такого акту перекладачем здійснювався переклад з італійської та польської мов на українську, а всі документи, що подавались декларантом до МД №24UA206030006857U3 були складані на литовській мові. Просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Розглянувши заяву представника позивача про стягнення судових витрат, вивчивши наведені доводи та обґрунтування, з урахуванням заперечень відповідача, дослідивши долучені до заяви докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Абзацами 1 і 2 частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача в адміністративному позові просив вирішити питання розподілу судових витрат.
Отже позивач, у даному випадку дотримався вимог частини 3 статті 143 КАС України, зазначивши в адміністративному позові про вирішення питання розподілу судових витрат, після чого подавши суду 07.04.2025 докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
За змістом пунктами 1 та 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження обставини залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, представником позивача долучено:
- ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1079637 від 28.11.2024;
- акт прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025;
- договір про надання правничої допомоги від 26.11.2025;
- платіжна інструкція №1649 від 25.11.2024.
Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання вказаних робіт, відсутність будь яких заперечень щодо змісту і обсягу послуг та їхньої вартості підтверджено прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025 (надалі по тексту - Акт, акт наданих послуг), згідно якого, надано наступну правову допомогу:
- аналіз проблеми;
- консультація клієнта;
- узгодження правової позиції;
- вивчення та правовий аналіз доказів по справі;
- вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами;
- підготовка адміністративного позову та додатків до нього;
- вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив та додатків до неї.
Загальна вартість послуг, вказаних в Акті становить 10 000,00 гривень.
Відтак, позивачем надані належні документи про понесення останнім витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, що дає суду підстави для розгляду питання відшкодування останніх
При оцінці характеру наданої адвокатом Шевченко Кирилом Тарасовичем правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025, укладений між адвокатом Шевченко К.Т. і ТОВ "Рено Командор" та акту прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025, слід виходити із наступного.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката як визначено частиною 5 статті 134 КАС України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
В даному випадку, суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.".
З огляду на вищевказане, суд переконаний, що розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є дещо завищеним та неспівмірним із складністю і характером даної справи.
Такий висновок суд зробив з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Окрім цього, позовна заява в цій справі є типовою для цієї категорії спорів в частині оцінки норм права та об'єктивно містить незначний обсяг викладу обставин справи. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для спеціаліста в сфері юриспруденції - адвоката.
Підсумовуючи свої аргументи і мотиви, суд вважає справедливим можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.
Також згідно заяви від 07.04.2025 представник позивача просив суд стягнути з відповідача 2 200,00 гривень витрат на послуги з перекладу ФОП ОСОБА_1 на замовлення позивача з італійської та польської мов на українську мову.
На підтвердження таких витрат представник позивача надав суду акт виконаних робіт №2946KIV та платіжну інструкцію №193 на суму 2 200,00 гривень.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 за результатом розгляду справи №160/7049/19 зазначив:
"…Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з'ясувати, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо…".
У акті виконаних робіт №2946KIV зазначено, що переклад здійснювався на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №300/814/25.
Ухвалою суду від 21.02.2025 зобов'язано позивача надати суду належним чином оформлений переклад на державну мову письмових документів, а саме: інвойс від 19.08.2024; автотранспортна накладна №0275973; реєстраційний документ (технічний паспорт); експортна митна декларація.
Як з'ясовано судом з відкритої (публічної) мережі Інтернет із застосуванням засобів онлайн-перекладу за допомогою ресурсу google-translate (https://translate.google.com.ua/?sl=uk&tl=en&op=translate) інвойс від 19.08.2024, автотранспортна накладна №0275973, реєстраційний документ (технічний паспорт) та експортна митна декларація складені на литовській мові.
Водночас, як слідує зі змісту акту виконаних робіт №2946KIV, переклад здійснювався з італійської та польської мов на українську мову. Також неможливо встановити обсяг виконаних робіт з перекладу (кількості аркушів, документів, тощо).
За відсутності інших доказів на підтвердження судові витрати на оплату послуг перекладача, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість таких витрат та їх пов'язаність з цією справою, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат на оплату послуг перекладача.
За змістом частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).
Відтак, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті наданої правничої допомоги в розмірі 5 000,00 гривень.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 і 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву представника позивача адвоката Шевченка Кирила Тарасовича про ухвалення додаткового судового рішення від 07.04.2025,- задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/9673/24 №300/9673/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024.
3. Стягнути Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (ідентифікаційний юридичної особи, код ЄДРПОУ 34672388) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (ідентифікаційний юридичної особи, код ЄДРПОУ 34672388), вул. Богдана Хмельницького, 109 Б, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77311;
представник позивача - Шевченко Кирило Тарасович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ордер на надання правничої допомоги серії АТ за №1079637 від 28.11.2024), бульвар Незалежності, 6/141, м. Калуш, 77304;
відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43971364), вул. Чорновола, 159, м.Івано-Франківськ, 76005.
Суддя Чуприна О.В.
: