11 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/10119/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої суми пенсії у відповідності до вимог законодавства, та щодо неналежного виконання рішення суду у справі №240/3248/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відповідно до Закону України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
В обгрунтування позовних вимог вказує, що відповідач здійснив розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії з порушеннями норм Закону України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечуючи проти позову стверджує, що розрахунок суми громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за Постановою №103 ОСОБА_1 проводився на суму розраховану по 31.12.2017 з подальшим відніманням виплаченої щомісячної суми по дату фактичної виплати суми, визначеної за рішенням суду, а саме по 30.06.2021. Зауважує, що нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням чтроків виплати в даному випадку належить до виключних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду №130 від 15.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №240/10119/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 справа №240/10119/23 розподілена на суддю Токареву М.С.
Ухвалою суду від 25.07.2024 справу прийнято до провадження, та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням від 25 травня 2021 року у справі 240/3248/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
ОСОБА_1 22.02.2023 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів та надання розрахунку такої компенсації.
На заяву позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 27.02.2023 повідомило, що на виконання рішення суду від 25.05.2021 у справі №240/3248/21 проведений розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої пенсії, тобто по 31.12.2017 у розмірі, обчисленому за методикою встановленою ст.. 3 Закону України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
До листа долучили розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Так, розмір доплати по компенсаційній виплаті на виконання рішення суду становить 9674,00 грн.
Не погоджуючись з сумою розрахованою сумою компенсації частини втрати доходів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Дана позиція суду підтверджується Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі №460/4765/20.
З розрахунку суми компенсації по пенсійній ОСОБА_2 по рішенн. Суду №240/3248/21 від 25.05.21 слідує, що відповідачем індекс споживчих цін (добуток приростів споживчих цін за період з квітня 2018 по травень 2021 року).
Суд враховує, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у відсотках для визначення суми компенсації.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін (за даними Держстату України) за період невиплати грошового доходу. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Рішенням суду у справі №240/3248/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, період невиплати грошового доходу ОСОБА_1 розпочинається з 01.01.2016, тому індекс споживчих цін при здійсненні розрахунку компенсації повинен визначатися за період з лютого 2016 по день фактичної випалти донарахованої частини пенсії, а не з квітня 2018 року.
При цьому, суд в межах розгляду справи не надає оцінку розрахунку компенсації втрати частини доходів, який проведений позивачем. Визначення суми компенсації належить до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд при розгляді справи оцінює лише застосування норм права в межах дотримання процедури при здійсненні відповідного розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу діяло всупереч Закону України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити новий розрахунок та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відповідно до Закону України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, установлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Ураховуючи, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, суд, приймаючи до уваги обставини цієї справи, вважає, що підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні. Тобто, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремих ухвал про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу з посадових осіб ГУ ПФУ у Житомирській області, про викладення виявлених під час розгляду справи порушень закону та доведення їх до відома суб'єктів владних повноважень для вжиття заходів їх усунення, про викладення виявлених під час розгляду справи порушень закону посадовими особами, які мають ознаки кримінального правопорушення, яку надіслати прокурору або органу досудового розслідування, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Тобто постановлення окремої ухвали можливе виключно за ініціативою суду, воно є правом, а не обов'язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з виявленням судом саме під час розгляду справи порушення закону. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, згідно з частиною 9 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Оцінюючи доводи позивача з приводу наявності передбачених наведеними нормами підстав для постановлення окремої ухвали, суд під час розгляду цієї справи будь-яких обставин, що могли б бути підставою для винесення окремої ухвали, не встановив.
Окрім цього, такими нормами не передбачено процесуальної можливості розгляду питання щодо постановлення окремої ухвали справі за ініціативою сторони по справі.
Одночасно суд зазначає, що окрема ухвала постановляється у разі, коли суд самостійно не може усунути порушення закону. Такого під час розгляду цієї справи не встановлено.
При цьому суд ураховує, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та відповідачем буде здійснено розрахунок компенсації з урахуванням висновків суду, а отже в цьому випадку порушене право позивача підлягає відновленню, а тому підстави для винесення окремої ухвали відсутні.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої суми пенсії у відповідності статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» та пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити повторний розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
11.04.25