Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа №200/1587/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись із заявою представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
19 березня 2024 року ОСОБА_1 , позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29 січня 2020 року по 05 січня 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошовою забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленою законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1587/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 січня 2022 року по 05 січня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 05 січня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №200/1587/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1587/24 - залишено без змін.
24 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд переглянути судове рішення у справі №200/1587/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з поданням декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху, встановлено заявнику десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви із уточненням підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених частиною другою статті 361 КАС України, дати їх відкриття або встановлення, із посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зазначенням ім'я (найменування) інших учасників справи;
- доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;
- документа про сплату судового збору в сумі 1453 грн. 44 коп.;
- доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
10 квітня 2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надав до суду уточнену заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; відстрочити сплату судового збору; переглянути судове рішення у справі №200/1587/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з поданням декількох позовів до одного й того самого відповідача, з тим самим предметом, та з тих самих підстав.
Ознайомившись із зазначеною заявою, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Разом із цим, згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу.
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, що було покладено в основу судового рішення. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, що передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов'язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, що існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, що не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це у подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, що виникли або змінилися після прийняття судового рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», пункт 40).
Підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Таким чином, нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Суд зазначає, що заявник у поданій ним уточненій заяві від 24 березня 2025 року знову, як на нововиявлені обставини посилається виключно на те, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду одночасно перебували адміністративні справи №200/1587/24 та №200/1720/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
01 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №925/1152/21 (ЄДРСРУ № 107100549) досліджував питання щодо залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, на думку заявника, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, заявником не зазначено жодної з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, передбачених частиною другою статті 361 КАС України.
Крім того, суддя констатує, що заявником також не надано жодних доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Суддя наголошує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» заява №11681/85).
Суддя зазначає, що для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про це.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року №7).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/39, пункт 52; рішення у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Більш того, суддя звертає увагу, що судом було ухвалено рішення на підставі тих доказів, які надавалися сторонами та в межах заявлених вимог.
Відтак, суддя зазначає, що наведені заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доводи, які слугували підставою для звернення до суду із цією заявою, свідчать виключно про недобросовісне ставлення позивача до своїх обов'язків та про зловживання ним своїми процесуальними правами, а також про неуважність відповідача.
Суддя повторно звертає увагу представника відповідача, що із позовною заявою в межах цієї справи позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду саме 19 березня 2024 року, а 02 травня 2024 року судом у справі №200/1587/24 прийнято рішення, яке набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №200/1587/24, та яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Повторно суддя наголошує, що з позовною заявою в межах справи №200/1720/24 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду вже 26 березня 2024 року, а 03 червня 2024 року судом у справі №200/1720/24 прийнято рішення, яке набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №200/1720/24, та яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Отже, зазначене вище жодним чином не відноситься до підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які визначено частиною другою статті 361 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши докази та аргументи, з якими заявник пов'язує наявність нововиявлених обставин для цієї справи, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як цього вимагають положення статті 361 КАС України.
Щодо питання сплати судового збору.
Одночасно із поданням уточненої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представником ІНФОРМАЦІЯ_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 8 Закону №3674-VI визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Існування будь-якої з перелічених обставин заявником не доведено.
За пунктом 3 частини першої статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено виконання встановлених законом вимог щодо її оформлення, зокрема, надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, заявник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на подачу заяви, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у його поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.
Відтак, відсутність у заявника коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може вважатися поважною підставою, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №804/3801/16.
Суддя застосовує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19, відповідно до яких особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Водночас, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду (постанова Верховного Суду по справі № 640/3393/19 від 28 квітня 2021 року.
Отже, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Водночас, суддя не приймає долучену до заяви копію платіжної інструкції №533 від 08 квітня 2025 року, як доказ сплати судового збору у справі №200/1587/24, оскільки сплачені заявником кошти вже зараховано за подачу його заяви у справі №200/1720/24.
Так, суддею встановлено, що заявником повторно не долучено до заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, у наданий судом строк, представником ІНФОРМАЦІЯ_1 не наведено підстав для перегляду судового рішення у справі №200/1587/24 за нововиявленими обставинами, передбачених частиною другою статті 361 КАС України, не надано до суду доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин у справі, та про сплату судового збору.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що заявником у встановлений чинним законодавством термін не було усунуто всіх визначених судом недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суддя вважає за необхідне повернути зазначену заяву та додані до неї матеріали заявнику.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 361, 363, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
1. В задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення у справі №200/1587/24 за нововиявленими обставинами - повернути заявнику.
3. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Суддя І.С. Молочна