Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2025 року Справа№200/688/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.01.2025 року № 053130013616 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 18.11.2003 року по 05.12.2005 року; зобов'язання повторно розглянути заяву від 09.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням включеного пільгового стажу за Списком № 1 з 18.11.2003 року по 05.12.2005 року, з часу звернення за призначенням пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання суду належним чином оформленого ордеру, який був чинний на момент підписання позовної заяви.
В установлений судом строк позивачкою усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк подання відзиву на позовну заяву копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5, розрахунок стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що звернулась з заявою від 09.01.2025 року до територіальних органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач рішенням від 17.01.2025 року № 053130013616 відмовив у призначенні пенсії. Зазначив, що до пільгового стажу за Списком 1 не зараховано період роботи на посаді майстра ковальсько-термічному цеху з 18.11.2003 року по 05.12.2005 року, незважаючи на наявність відповідних відомостей про пільговий характер роботи у довідці ОК-5. Рішення відповідача від 17.01.2025 року № 053130013616 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 вважає протиправним, просила задовольнити позов.
Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачка 09.01.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 17.01.2025 Головним управлінням винесено рішення № 053130013616 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п 1 ч 2 ст 114 Закону за відсутності необхідного пільгового стажу 7 років 6 місяців. Страховий стаж позивачки за наданими документами становить 28 років 4 місяці 14 дні, а з урахуванням кратності становить 33 роки 05 місяців 8 днів. Пільговий стаж за Списком №1 складає 5 років 7 місяців 17 днів. Таким чином, за результатами розгляду документів, які були надані позивачем, до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Період з 18.11.2003 року по 05.12.2005 року зараховано тільки до страхового стажу, оскільки позивачкою не було надано пільгових довідок. Враховуючи те, що позивачка станом на дату звернення з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах не мала підтвердженого необхідними документами у встановленому порядку, то Головне управління не мало підстав для призначення цього виду пенсії.
Крім того, позивачем подано до суду додаткові пояснення по справі, зміст яких аналогічний викладеному у позовній заяві.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 16 січня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 ), та є особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
09.01.2025 року позивачка звернулася засобами вебпорталу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.07.2000 року, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Технологічне і Спеціальне Обладнання» у період з 10.07.2000 по 05.12.2005 року, а саме:
- на підставі запису №242 від 05.07.2000 року прийнято інженером з підготовки виробництва в цех ковальсько-термічного та ливарного виробництва;
- на підставі наказу 133к від 02.10.2000 року у зв'язку зі змінами структури виробництва переміщена в ковальсько-термічний цех на ту саму посаду;
- на підставі запису №117 від 18.11.2003 року переведена майстром в той же цех;
- на підставі повідомлення №170 від 05.12.2005 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
17.01.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №053130013616 про відмову у призначенні пенсії.
Рішення обґрунтоване тим, що страховий стаж становить 28 років 04 місяці 14 днів з урахуванням кратності 33 роки 05 місяців 08 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 - 5 років 07 місяців 18 днів. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону за відсутності необхідного пільгового стажу - 7 років 6 місяців.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , наданого відповідачем, період роботи з 18.11.2003 по 05.12.2005 року зараховано до страхового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу за Списком 1.
Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для незарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірних періодів роботи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
На підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу № 637).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.
В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
В період з 03.08.2016 року - Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №341.
Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 18.11.2003 по 05.12.2005 року, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що насамперед відомостями трудової книжки позивачки підтверджується пільговий характер її роботи у зазначені терміни.
Судом встановлено вище, що позивачка має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.
Вищенаведене також підтверджується відомостями наявної в матеріалах справи довідки ПФУ Форми ОК-5, відповідно до яких позивачка з 01.01.2004 по 05.12.2005 року працювала у «Технологічне і спеціальне обладнання», де виконувала роботи, які обліковуються за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1.
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі - Порядок № 454), під кодом:
- ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано період з 18.11.2003 по 05.12.2005 року до пільгового стажу за Списком №1.
Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Разом з тим, суд зазначає, що право позивача на отримання належних особі пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, а тому таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог, частково задовольнивши адміністративний позов, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.01.2025 року № 053130013616 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 09.01.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком 1 період роботи з 18.11.2003 по 05.12.2005 року.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії з часу звернення за призначенням пенсії, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд звертає увагу, що відповідачем ще не здійснено повторний розгляд заяви позивачки про призначення пенсії.
При цьому, будь-якого рішення щодо розгляду заяви позивачки з іншої дати, відмінної від дати первинного звернення відповідач не приймав. Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.
Таким чином, права позивача в цій частині не порушені, отже вимоги позивачки є передчасними, та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.01.2025 року № 053130013616 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, б. 83, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 09.01.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком 1 період роботи з 18.11.2003 по 05.12.2005 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, б. 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 10 квітня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова