Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа№640/16078/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО», позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07 червня 2022 року №6904561/3442921;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 березня 2021 року №7, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО», датою отримання зазначеної накладної - 15 квітня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
05 лютого 2025 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №640/16078/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/16078/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Вирішено ряд процесуальних питань.
24 лютого 2025 року представник позивача надав до суду письмові пояснення по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року повторно витребувано у відповідача, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, визначені судом докази по справі.
17 березня 2025 року відповідач-1 надав до суду клопотання про надання витребуваних документів, до якого долучив докази по справі.
20 березня 2025 року відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву.
21 березня 2025 року відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву.
Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було складено податкову накладну №7 від 31 березня 2021 року на суму 4500,00 грн., у тому числі ПДВ - 750,00 грн., та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних, проте реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, із зазначенням: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку», та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. 31 березня 2022 року позивач через електронний кабінет платника надав до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів. Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів.
Позивач вважає, що прийняте відповідачем-1 рішення є необґрунтованим, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході опрацювання документів, надісланих повідомленнями встановлено, що ТОВ «ТЕХНОВІТ АГРО» виписано податкову накладну . Так, за результатами розгляду наданих пояснень та копій документів від ТОВ «ТЕХНОВІТ АГРО» Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення №6904561/34429213 від 07 червня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року у зв'язку з: ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити здійснення господарської операції ТОВ «ТЕХНОВІТ АГРО», згідно якої виписано податкову накладну.
Відповідач-1 зауважив, що первинні документи повинні відповідати умовам договору у межах, якого здійснюється господарська операція. Так, ГУ ДПС у м. Києві, з наданих позивачем документів оцінивши реальність господарської операції, не зміг встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарської діяльності та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв'язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.
Також, відповідач-1 наголосив, що позивачем в підтвердження господарської операції надано виключно шаблонні документи, які фіксують таку операцію. Проте, платником податків не надано жодного документу, що прийнято складати в умовах сучасного ділового обороту та які відображають зміст, обсяг господарської операції, час та місце здійснення, тощо без складання яких неможливе її здійснення, зокрема: заявки на товари/послуги, рахунки фактури, специфікації, прайси на товари/послуги, сертифікати, тощо.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вигодою, яка не може бути задоволеною. Крім того, відповідач-2 зазначив, що позивачем не було дотримано вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» є юридичною особою та зареєстрований платником податку на додану вартість 13 липня 2006 року.
Основним видом економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основна).
Відповідачі-1, 2 - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державна податкова служба України є суб'єктами владних повноважень, органами виконавчої влади, які в спірних правовідносинах здійснюють повноваження, покладені на них податковим законодавством України.
17 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» укладено договір оренди транспортних засобів №1709/20, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» транспортні засоби, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» зобов'язався сплатити позивачу орендну плату в розмірах та на умовах договору.
Відповідно до акта приймання-передачі майна від 18 вересня 2020 року до договору оренди транспортних засобів №1709/20 від 17 вересня 2020 року позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» в оренду автомобіль ЗІЛ-4502.
31 березня 2021 року сторонами по Договору оренди було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000009 про те, що виконавцем було проведено такі роботи (надані такі послуги) по договору №1709/20 від 17 вересня 2020 року: оренда автомобіля ЗІЛ-4502 в січні-березні 2021 року - 3 місяця. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 3750,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4500,00 грн.
На виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України, позивачем після підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000009 від 31 березня 2021 року, складено та направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну №7 від 31 березня 2021 року на суму 4500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 750,00 грн.
15 квітня 2021 року по поданій позивачем податковій накладній контролюючим органом надіслано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначалося, що накладна прийнята, однак її реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України; податкова накладна відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до виписки з карткового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» за 06 травня 2021 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» 06 травня 2021 року здійснено оплату за оренду транспортного засобу згідно з договором №1709/20 від 17 вересня 2020 року у сумі 4500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 750,00 грн.
Після отримання квитанції від 15 квітня 2021 року позивач до контролюючого органу подав письмові пояснення вих.№2-31/0322 від 31 березня 2022 року та копії документів.
В письмових поясненнях вих.№2-31/0322 від 31 березня 2022 року щодо податкової накладної від 31 березня 2021 року №7, реєстрація якої зупинена, позивач зазначив наступне.
Щодо факту зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року складеної на отримувача (покупця) ТОВ «КІАКСАР» (код ЄДРПОУ 34586949), ТОВ «Техновіт Агро» повідомляє, що податкова накладна №7 від 31 березня 2021 року була складена і відправлена на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних відповідно до вимог підпункту б) пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У нашому випадку першою подією для складання і реєстрації податкової накладної є дата складання і підписання акта здачі приймання орендних послуг орендарю ТОВ «КІАКСАР» згідно договору оренди транспортних засобів №1709/20 від 17 вересня 2020 року, що підтверджено актом здачі-приймання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року. Належним чином завірені копії договору, додаткових угод, акта приймання-передачі майна, протоколів узгодження договірної ціни, акта введення в експлуатацію основних засобів, акта здачі-приймання орендних послуг, додаються до пояснення.
Оренда майна згідно з актом здачі-приймання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року орендарем ТОВ «КІАКСАР» оплачена повністю 06 травня 2021 року.
Згідно квитанцій №1 від 15 квітня 2021 року (№9087196941) про зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року підставою для зупинення реєстрації є: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31 березня 2021 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.».
На дату зупинення реєстрації, критерій, за яким зупинили реєстрацію податкової накладної, відповідає критерію ризиковості платника податку затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165:
«8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
ТОВ «ТЕХНОВІТ АГРО», ознайомившись з причиною зупинення реєстрації податкової накладної, зазначеної в квитанції №1, дійшло висновку, що не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податку затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, окрім пункту 8.
Однак, формулювання критерію ризиковості в пункті 8 і причини зупинення реєстрації податкової накладної, зазначені в квитанції №1 не конкретизують, яка саме податкова інформація і її зміст визначила ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в цій поданій для реєстрації податковій накладній.
Так як, зміст цієї інформації нашому підприємству не відомий, то ТОВ «Техновіт Агро» не може її спростувати, тому надає тільки документи на підставі яких здійснена ця операція і складена податкова накладна №7 від 31 березня 2021 року.
ТОВ «Техновіт Агро» (код ЄДРПОУ 34429213), що зареєстроване і фактично знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, провулок Електриків, буд. 5, кв. 18, працює на ринку оптової торгівлі товарами сільськогосподарського виробництва з 2007 року. Основним із видів діяльності підприємства є господарська діяльність на ринку оптової торгівлі зерном і продуктами його переробки в межах України та експорт зазначених вище товарів (КВЕД 46.21 ), а саме: насіння соняшника (УКТ ЗЕД 1206), жито (УКТ ЗЕД 1002), кукурудза (УКТ ЗЕД 1005), пшениця (УКТ ЗЕД 1001), соя (УКТ ЗЕД 1201), ріпак (УКТ ЗЕД 1205), ячмінь (УКТ ЗЕД 1003), овес (УКТ ЗЕД 1004) та інше.
Видами економічної діяльності нашого підприємства є: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
З початку здійснення господарської діяльності і по теперішній час ТОВ «Техновіт Агро» проводить одні й ті ж самі види економічної діяльності, окрім: КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт і КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів. Ці два види діяльності підприємство розпочало з середини 2018 року.
На думку ТОВ «Техновіт Агро», причиною зарахування господарських операцій нашого підприємства до ризикових могли слугувати такі обставини:
1) ТОВ «Техновіт Агро» почало використовувати в своїй діяльності машини, обладнання і товари придбані з прилюдних електронних торгів, які проводить ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, по продажу арештованого Державною виконавчою службою України майна боржників. Це майно продається не самим боржником, а ДВС України без ПДВ. Податкові накладні на продаж цього майна не складаються і в ЄРПН не реєструються. І хоча, ТОВ «Техновіт Агро» подає на це майно форми 20-ОПП, програмне забезпечення ДПС України, яке здійснює автоматизований контроль відповідності платника податку критеріям ризиковості, не бачить податкових накладних від наших постачальників по придбаним машинам, обладнанню і товарам. Це призводить до автоматичного зупинення наших податкових накладних.
2) Велика сума податкового кредиту нашого підприємства. Повідомляємо, що цей податковий кредит накопичився від здійснення експортних операцій з поставки зерна, бобових культур і насіння на експорт по ставці 0% в період з 2014 по 2017 роки.
На дату складання цього пояснення ТОВ «Техновіт Агро» володіє на праві власності таким майном:
1) нежитловими приміщеннями в м. Миколаїв (площа 284,2 кв.м),
2) земельними ділянками на території Збур'ївської селищної ради Голопристанського р-ну Херсонської області (загальна площа 72 га),
3) транспортними засобами в кількості 15 (п'ятнадцять) одиниць:
- шість вантажних сідельних тягачів (DAF, RENAULT);
- чотири напівпричіпи-cамоскидів для перевезення зерна і інших сипучих та несипучих вантажів (WIELTON-дві одиниці, LUECK, BODEX);
- два вантажних автомобілі (ЗІЛ, ГАЗ);
- один колісний трактор Беларус;
- один легковий автомобіль SKODА.
4) машинами і обладнанням сільськогосподарського призначення для розвантаження, завантаження, пакування і розпакування зерна в кількості 8 (вісім одиниць).
ТОВ «Техновіт Агро» за весь час свого існування сумлінно виконував обов'язки платника податків і зборів. За період 2018 року підприємство нараховано до бюджету: 65,3 тис. грн. податку на прибуток; 31,7 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб; 3,1 тис. грн. військового збору; 45,6 тис. грн. ЄСВ; 14,1 тис. грн. податку на нерухоме майно і земельний податок.
За 2019 рік підприємство сплатило до бюджетів всіх рівнів: 15,5 тис. грн. податку на прибуток; 55,1 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб; 5,1 тис. грн. військового збору; 72,3 тис. грн. ЄСВ; 7,6 тис. грн. податку на нерухоме майно і земельний податок.
За 2020 рік підприємство сплатило до бюджетів всіх рівнів: 13,2 тис. грн. податку на прибуток; 38,7 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб; 3,8 тис. грн. військового збору; 53,0 тис. грн. ЄСВ; 5,9 тис. грн. податку на нерухоме майно і земельний податок.
За 2021 рік підприємство сплатило до бюджетів всіх рівнів: 50,0 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб; 4,6 тис. грн. військового збору; 67,6 тис. грн. ЄСВ; 7,1 тис. грн. податку на нерухоме майно і земельний податок.
До пояснення додаються копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН:
1. Договір оренди транспортних засобів №1709/20 від 17 вересня 2020 року.
2. Протокол узгодження договірної ціни від 17 вересня 2020 року.
3. Акт надання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року.
4. Акт приймання-передачі майна від 18 вересня 2020 року (автомобіль ЗІЛ)
5. Акт вводу в експлуатацію ОЗ від 010819-автомобіль ЗІЛ-самоскид.
6. Свідоцтво про реєстрацію ЗІЛ НОМЕР_1 від 09 листопада 2019 року.
7. Виписка банка від 06 травня 2021 року.
8. Форма 20-ОПП від 21 квітня 2020 року.
9. Квитанція №2 від 21 квітня 2020 року (форма 20-ОПП).
За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07 червня 2022 року №6904561/34429213 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (щодо податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року), у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
13 червня 2022 року позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою на рішення від 07 червня 2022 року №6904561/34429213 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням від 21 червня 2022 року №13340/34429213 за результатами розгляду скарги від 13 червня 2022 року на рішення від 07 червня 2022 року №6904561/34429213, про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.
Суд зауважує, що в позовних вимогах позивачем помилково зазначено номер оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07 червня 2022 року №6904561/3442921, замість правильного №6904561/34429213, що є опискою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.2 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів.
За пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Аналогічний обов'язок покладено на платників податку пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою було затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з положеннями пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Нормою пункту 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (який є Додатком 3 до Порядку №1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом із цим, суд зазначає, що належної мотивації щодо підстав та причин віднесення поданого податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами, ані в спірному рішенні, ані у відзивах на адміністративний позов, не зазначено.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до приписів пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з нормою пункту 13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як вже зазначалося, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної визначено: «ненадання платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування/податкових накладних, в той час як відповідно до форми даних рішень зазначено, що уповноважена особа податкового органу повинна підкреслити документи, які не надано та в пункті «Додаткова інформація» зазначити конкретно, які документи не були надані суб'єктом господарювання.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (постанови Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18 та від 04 серпня 2021 року у справі №0840/4088/18).
У постанові від 04 серпня 2021 року у справі №0840/4088/18 Верховний Суд, серед іншого, вказав на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 виклав правовий висновок, згідно з яким, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також у постанові від 04 серпня 2021 року у справі №0840/4088/18 Верховний Суд зауважив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків. Таким чином, якщо таке рішення контролюючого органу не містить та/або відповідним контролюючим органом чітко не вказано якому саме критерію ризикованості платника податку відповідав такий платник, а також не зазначено документів, яких платником податків не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, то таке рішення контролюючого органу є прийнятим не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Відповідно до висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості, вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Як видно з наданої суду квитанції від 15 квітня 2021 року, відповідно до якої зупинено реєстрацію податкової накладної №7, відомості про необхідність надання платником податку пояснень та копій документів, які є необхідними для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року на суму 4500,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у їх реєстрації, є неконкретизованими. Контролюючим органом не було чітко та однозначно вказано, які саме документи має подати позивач.
31 березня 2022 року позивачем подано пояснення вих.№2-31/032 до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.
У вказаних поясненнях детально описано зміст господарських операцій позивача з контрагентом та відомості щодо надання в оренду майна.
Серед іншого, у поясненнях вказано, що, у даному випадку, першою подією для складання і реєстрації податкової накладної є дата складання і підписання акта здачі приймання орендних послуг орендарю ТОВ «КІАКСАР» згідно договору оренди транспортних засобів №1709/20 від 17 вересня 2020 року, що підтверджено актом здачі-приймання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року. Належним чином завірені копії договору, додаткових угод, акта приймання-передачі майна, протоколів узгодження договірної ціни, акта введення в експлуатацію основних засобів, акта здачі-приймання орендних послуг, додаються до пояснення.
Крім того, зазначено, що оренда майна згідно з актом здачі-приймання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року орендарем ТОВ «КІАКСАР» оплачена повністю 06 травня 2021 року.
Також, до вказаних пояснень позивачем було додано документи, що розкривають зміст операції:
1. Договір оренди транспортних засобів №1709/20 від 17 вересня 2020 року.
2. Протокол узгодження договірної ціни від 17 вересня 2020 року.
3. Акт надання орендних послуг №9 від 31 березня 2021 року.
4. Акт приймання-передачі майна від 18 вересня 2020 року (автомобіль ЗІЛ)
5. Акт вводу в експлуатацію ОЗ від 010819-автомобіль ЗІЛ-самоскид.
6. Свідоцтво про реєстрацію ЗІЛ НОМЕР_1 від 09 листопада 2019 року.
7. Виписка банку від 06 травня 2021 року.
8. Форма 20-ОПП від 21 квітня 2020 року.
9. Квитанція №2 від 21 квітня 2020 року (форма 20-ОПП).
Відповідачами не наведено належного обґрунтування підстав неврахування наданих позивачем до контролюючого органу разом з вказаними поясненнями документів.
Враховуючи вищезазначене, суд критично відноситься до доводів відповідача-2 відносно того, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вигодою, яка не може бути задоволеною.
Отже, відповідачами, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, не доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07 червня 2022 року №6904561/34429213 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року.
Зазначені рішення не відповідають критеріям частини другої статті 2 КАС України є необґрунтованими.
У зв'язку з вищевикладеним, суд висновує, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 07 червня 2022 року №6904561/34429213 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Постановляючи відповідні висновки, судом, крім наведених вище, враховано також правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, висловлені у постановах від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21 та від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державну податкову службу України вчинити дії, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З аналізу норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до пункту 13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з положеннями пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відтак, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних тих податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України, а днем реєстрації податкових накладних може бути день, вказаний у рішенні суду.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо протиправного прийняття комісією Головного управління ДПС у м. Києві рішення від 07 червня 2022 року №6904561/34429213 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7 від 31 березня 2021 року, приймаючи до уваги відсутність законодавчо закріплених перешкод для здійснення цієї реєстрації, відповідно до частини п'ятою статті 242 КАС України суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31 березня 2021 року, подану позивачем, датою її фактичного надходження - 15 квітня 2021 року.
У даному випадку задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датами їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій стосовно того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача-2.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №6904561/34429213 від 07 червня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31 березня 2021 року датою доставки до ДПС України, яка вказана в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15 квітня 2021 року.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх відзиви, і не довели правомірності винесення оскаржуваного рішення.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить висновку, що надані позивачем пояснення та копії документів, які знаходяться в матеріалах справи доводять реальність господарської операції, відносно якої приймалась та проводилась реєстрація податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року, таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві представником позивача зазначено орієнтовний розмір витрат: 2481,00 грн. - судовий збір; 10000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки станом на день розгляду суду не надано: доказів, що позивач користувався послугами адвоката; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; доказів, які підтверджують конкретний розмір витрат на правничу (правову) допомогу, які позивач сплатив або мав сплатити, суд враховує, що норми КАС України не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про стягнення з відповідача витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 10000,00 грн. судом не вирішується.
Відповідно до платіжного доручення №4878 від 04 жовтня 2022 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що вимоги про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є по суті однією вимогою.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про необхідність пропорційного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн. на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» (місцезнаходження: пров. Електриків, буд. 5, кв. 18, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 34429213) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №6904561/34429213 від 07 червня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31 березня 2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31 березня 2021 року датою доставки до ДПС України, яка вказана в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - 15 квітня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судовий збір у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО».
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 квітня 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна