Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа№200/625/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) від 16.10.2025 №056650008527 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу стаж з 01 січня 2023 року по 01.09.2024 року, врахувати заробіток для обчислення пенсії з 01 січня 2022 року по 08 жовтня 2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 жовтня 2024 року про перерахунок пенсії.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Скакуном В.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області з 07.03.2023, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 09 жовтня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок стажу та просила врахувати стаж, який не був зарахований до страхового. Рішенням від 16 жовтня 2024 року їй відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що з дня призначення пенсії не минуло 2 роки та не набуто 24 місяці страхового стажу. Вказує на те, що це не відповідає дійсності, оскільки при призначенні пенсії не було враховано стаж з 01 січня 2022 року по 06 березня 2023 року, що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії. Вважає таке рішення Відповідача протиправним та таким, що порушує її конституційні права у зв'язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання: позовної заяви із зазначенням відомих: офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відповідача.
14 лютого 2025 року, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/625/25.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та довідку ОК-5 станом на 09 жовтня 2024 року (дата звернення Позивача із заявою про перерахунок стажу).
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, зокрема зазначено, що Рішенням від 16 жовтня 2024 року їй відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що з дня призначення пенсії (97.03.2023) не минуло 2 роки та не набуто 24 місяці страхового стажу. Зазначає, що з 01.01.2023 по 30.06.2024 заробітну плату нараховано, однак, сплата єдиного соціального внеску відсутня. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх пояснення, третя особа - ГУ ПФУ в Донецькій області, зазначила що у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено або попередньо перераховано пенсію. ОСОБА_1 , 07.03.2023 звернулась за призначенням пенсії, пенсію призначено з 07.03.2023. Оскільки після призначення пенсії (07.03.2023) не минуло 2 роки та не набуто 24 місяці страхового стажу, отже підстави для проведення перерахунку відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058, відсутні. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено згідно діючого законодавства. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області з 07.03.2023, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 звернулась із заявою про перерахунок пенсії від 09.10.2024 № 4389 відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058, відповідно до якої просила врахувати стаж, який не був зарахований до страхового з 01 січня 2023 року по 01.09.2024 року, врахувати заробіток для обчислення пенсії з 01 січня 2022 року по 08 жовтня 2024 року.
Заява позивача про перерахунок пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності.
На підставі поданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 16.10.2025 №056650008527 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного рішення, після призначення пенсії (07.03.2023) не минуло 2 роки та не набуто 24 місяці страхового стажу, отже підстави для проведення перерахунку відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058, відсутні.
Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 сер НОМЕР_2 (в частині спірних періодів), Позивач працювала:
- з 14.06.2019 по 01.09.2024 - роздавальником вибухових матеріалів підземним з повним робочим днем під землею.
Відповідно до довідки форми ОК-5 у 2022 році нарахована заробітна плата, також зазначено про сплату єдиного соціального внеску;
з 01.01.2023 по 30.06.2024 заробітну плату нараховано, однак, сплата єдиного соціального внеску відсутня.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , спірний період з 01.01.2021 по 28.02.2023 зазначено - 0 років, 0 місяців, 0 днів.
Інформація щодо періоду з 01.03.2023 у розрахунку стажа відсутня.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду 01 січня 2023 року по 06.03.2023, та врахування заробітної плати в період з 01.01.2022 по 06.03.2023, суд виходить з наступного.
Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 сер НОМЕР_2 (в частині спірного періоду), Позивач працювала роздавальником вибухових матеріалів підземним з повним робочим днем під землею.
Відповідно до довідки форми ОК-5 у 2022 році нарахована заробітна плата, також зазначено про сплату єдиного соціального внеску;
з 01.01.2023 по 30.06.2024 заробітну плату нараховано, однак, сплата єдиного соціального внеску відсутня.
Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином суд наголошує, що обов'язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права робітника на отримання пенсійних виплат.
Відповідно спірний період роботи позивача з 01.01.2023 по 06.03.2023 підлягає зарахуванню до страхового стажу та період з 01.01.2022 по 06.03.2023 підлягає зарахуванню до розрахунку розміру пенсії.
Щодо не зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи з 07.03.2023 по 01.09.2024 року та неврахування заробітку для обчислення пенсії з 07.03.2023 по 08 жовтня 2024 року, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 42 Закону № 1058 передбачено, що якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено або попередньо перераховано пенсію.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з 07.03.2023.
Позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії від 09.10.2024 № 4389 відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058.
Враховуючи, що після призначення пенсії не минуло 2 роки та не набуто 24 місяці страхового стажу, відтак підстави для проведення перерахунку відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 07.03.2023 по 01.09.2024 року та неврахування заробітку для обчислення пенсії з 07.03.2023 по 08 жовтня 2024 року, відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи наявність рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) від 16.10.2025 №056650008527 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).
«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію є формою втручання у дискреційні повноваження.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 жовтня 2024 року про перерахунок пенсії, та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу спірний період роботи з 01 січня 2023 року по 06.03.2023 року та врахувати заробіток для обчислення пенсії з 01 січня 2022 року по 06.03.2023 року, з урахуванням висновків суду викладних у даному рішенні.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна, будинок, 83, ЄДРПОУ 20987385), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) від 16.10.2025 №056650008527 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 жовтня 2024 року про перерахунок пенсії, та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу спірний період роботи з 01 січня 2023 року по 06.03.2023 року та врахувати заробіток для обчислення пенсії з 01 січня 2022 року по 06.03.2023 року, з урахуванням висновків суду викладних у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у суді в розмірі 484 гривень 48 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна