Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа№640/15663/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеною у листі від 6 липня 2022 року № 2600-0204-8/77418;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 червня 2022 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Голосіївський район) із заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особі, що га день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працював в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж для чоловіків - 35 років. Однак листом від 6 липня 2022 року відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що за підрахунками відповідача стаж його роботи становить 33 роки 7 місяців 22 дні. Вважає, що його спеціальний страховий стаж становить 37 років 0 місяців 2 дні, що є достатнім для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/15663/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
5 лютого 2025 року судом отримано від позивача заяву про те, що з даним позовом він до іншого суду не звертався.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку за формою РС-право, періоди трудової діяльності (та інші) позивача станом на 27 червня 2022 року; письмові пояснення щодо не зарахування позивачу спеціального стажу із зазначенням періодів.
11 березня 2025 року до суду надійшли від відповідача на виконання ухвали суду додаткові докази.
В матеріалах справи міститься відзив відповідача, який був поданий до Окружного адміністративного суду м. Києва.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
27 червня 2022 року позивач звернувся із заявою для призначення йому грошової допомоги, яка не полягає оподаткуванню у розмірі десяти пенсій.
Рішенням від 5 липня 2022 року позивачу було відмовлено у призначенні грошової допомоги, у зв'язку з тим, що спеціальний трудовий стаж позивача становить 33 роки 7 місяців 22 дні, що є недостанім для виплати грошової допомоги у розмірі десяти пенсій, про що було йому повідомлено листом від 6 липня 2022 року № 2600-204-8/77418.
У зв'язку з чим, відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , який виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 8 серпня 2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про що свідчить рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Голосіївський район) 2621400007773 від 13 червня 2022 року про призначення пенсії за віком.
27 червня 2022 року позивач звернувся із заявою допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами виплати 10 пенсій, за результатами розгляду якої, 5 липня 2022 року було прийнято рішення про відмову щодо призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмір десяти місячних пенсій, оскільки згідно матеріалів пенсійної справи спеціальний трудовий стаж позивача (працівники охорони здоров'я) становить 33 роки 7 місяців 22 дні, що є недостатнім для виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. У зв'язку з чим, в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.
Листом від 6 липня 2022 року за вих.№2600-0204-8/77418, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Киві повідомило позивача про прийняте рішення від 5 липня 2022 року про відмову у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно його заяви від 27 червня 2022 року, у зв'язку з відсутністю страхового стажу 35 років відповідно до п. 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з відмовою відповідача про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 №1788-ХІІ (далі Закону №1788) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку. який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-ІУ, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 02.03.2020 по справі №175/4086/16-а, від 28.04.2020 по справі №678/941/17, від 12.03.2019 по справі №127/9277/17.
Відповідний стаж роботи позивача належним чином підтверджений відомостями трудової книжки. При цьому, підставою відмови у реалізації певного права не можуть бути будь-які формальні причини (Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 у справі №423/3544/16-а, від 31 січня 2019 у справі №233/1181/17).
Зважаючи на це, належним способом захисту прав відповідач повинен призначити позивачу виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до норм статті 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказаний спосіб захисту відповідає тому, про який позивач просить у позовній заяві.
Згідно з положенням статті 62 Законом України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі -Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з пунктами 17-18 цього Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Так, позивач для підтвердження стажу надав копію трудової книжки, яка повністю підтверджує факт трудової діяльності.
Жодних доказів, які б спростували цей факт відповідач не надав.
Згідно з записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 2 вересня 1980 року, позивач працював:
- з 2 вересня 1980 року по 16 грудня 1980 року у Дослідно-експериментальному заводі духових і ударних інструментів м. Київ (записи №№1-2);
- з 17 грудня 1980 року по 8 грудня 1982 року проходив строкову військову службу у лавах Радянської армії (запис №3);
- з 3 березня 1983 року по 31 серпня 1983 року у ПО «Вода» Київського дослідного заводу порційних автоматів ім. Ф. Е. Дзержинського (записи №№4,5);
- з 1 вересня 1983 року по 1 липня 1988 року навчання у Київському медичному інституті ім. А. А. Богомольця (записи 6,7);
- з 15 лютого 1985 року по 21 серпня 1987 року на Київський станції швидкої та невідкладної медичної допомоги виїзним санітаром; з 21 серпня 1987 року по 27 травня 1988 року фельдшером (записи №№8-10);
- з 1 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року в ЦРП Ватутінського району, поліклініці № 3 лікарем-інтерном-стоматологом (записи №№11-14);
- з 9 серпня 1989 року по 27 квітня 2022 року (дата виникнення права на пенсію за віком) лікарем- стоматологом-терапевтом поліклініка № 4 Мінського району м. Києва, поліклініка № 2 ТМО Оболонського району (записи №№ 12-15 та згідно форми ОК-5 код 05494828 Комунальне некомерційне підприємство Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району м. Києва).
Відповідно до довідки РС-право, періоди трудової діяльності (та інші) відповідачем був зарахований стаж позивача наступним чином:
з 2 вересня 1980 року по 30 листопада 1980 року - 0 років 3 місяці 15 днів;
з 17 грудня 1980 року по 30 листопада 1982 року військова служба строкова - 1 рік 11 місяців 14 днів;
з 3 березня 1983 року по 31 серпня 1983 року - 0 років 5 місяців 29 днів;
з 1 вересня 1983 року по 28 червня 1988 року навчання за фахом 4 роки 9 місяців 28 днів;
З них, відповідач визначив спеціальний стаж:
з 1 серпня 1988 року по 29 грудня 1988 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 0 років 4 місяці 29 днів;
з 30 грудня 1988 року по 31 липня 1989 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 0 років 7 місяців 2 дні;
з 9 серпня 1989 року по 31 грудня 2003 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 14 років 4 місяці 23 дні;
з 1 січня 2004 року по 31 березня 2004 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 0 років 3 місяці 0 днів;
з 1 квітня 2004 року по 31 березня 2020 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 16 років 0 місяців 0 днів;
з 1 травня 2020 року по 28 квітня 2022 року (прац. охорони здоров. (посади із пост. 909) - 1 рік 11 місяців 0 днів;
А всього: 41 рік 1 місяць 20 днів, спеціальний трудовий стаж (працівники охорони здоров'я) стаж за підрахунком відповідача становить 33 роки 7 місяців 22 дні.
У вищезазначеному розрахунку відповідачем не включений в розрахунок спеціальний трудовий стаж за період з 15 лютого 1985 року по 27 травня 1988 року, коли позивач працював на Київський станції швидкої та невідкладної медичної допомоги виїзним санітаром; з 21 серпня 1987 року по 27 травня 1988 року фельдшером, що є порушенням з боку відповідача.
При цьому, на підтвердження трудового стажу за період з 15 лютого 1985 року по 27 травня 1988 року, позивачем наданий лист Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 22 липня 2022 року № 1604, в якому зазначено, що позивач дійсно працював в Київській станції швидкої та невідкладної медичної допомоги з 15 лютого 1985 року був прийнятий на посаду виїзного санітара, з 21 серпня 1987 року на посаді виїзного фельдшера, звільнений з 27 травня 1988 року за власним бажанням. За період з 15 лютого 1985 року по 27 травня 1988 року стаж позивача складає 3 роки 3 місяці 12 днів.
Таким чином, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 1 місяць 20 днів, а спеціальний страховий стаж дорівнює 33 роки 7 місяців 22 дні (за підрахунком відповідача згідно довідки РС-право) + 3 роки 3 місяці 12 днів (період з 15 лютого 1985 року по 27 травня 1988 року) = 36 років 11 місяців 4 дні, що є достатнім для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особі, що на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж для чоловіків 35 років, що свідчить про протиправність відмови відповідача, викладеного у рішенні від 5 липня 2022 року.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що для ефективного способу відновлення порушених прав позивача на пенсійне забезпечення - відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 5 липня 2022 року о/р№ НОМЕР_4 про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Згідно з квитанцією від 9 вересня 2022 року позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 5 липня 2022 року о/р№ НОМЕР_4 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова