Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2025 року Справа№200/2131/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -
26 березня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - ВДВС), в якій позивач просить:
1) зобов'язати Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з усього рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнекою О.П. від 12.07.2018 про арешт майна боржника в порядку виконання вироку від 27.05.2016 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 189/606/15-к в частині конфіскації майна, ВП № 56001985;
2) зобов'язати Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості щодо ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 56001985 з Єдиного реєстру боржників.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наявність обтяжень у вигляді арешту майна позивача, зазначення відомостей щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників порушує його право на вільне розпоряджання своїм майном. Зазначає, що державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак арешт, що накладений на рухоме майно повинен бути знятий, а відомості з Єдиного реєстру боржників виключені.
31 березня 2025 року постановлена ухвала про відкриття провадження у справі. З урахуванням висновків Верховного Суду (постанова від 02.11.2023 у справі №580/4398/22), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
03 квітня 2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що згідно даних АСВП, у Центрально-Міському відділі Державної виконавчої служби м. Макіївка (нині - Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 56001985, відкрите 19.03.2018 на підставі виконавчого листа від 26.02.2018 № 189/606/15-к 1-кп/185/110/16, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про конфіскацію у засудженого ОСОБА_1 усього належного йому майно на користь держави. 12.07.2018 державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнекою О.П. була винесена постанова про арешт майна боржника (ВП № 56001985). 13.07.2018 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що виконавче провадження, з виконання виконавчого листа від 26.02.2018 № 189/606/15-к 1-кп/185/110/16, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про конфіскацію у засудженого ОСОБА_1 усього належного йому майно на користь держави фактично не виконано. Вважає, що жодних підстав для зняття арешту майна та виключення з реєстру боржників ОСОБА_1 не існує та не існувало.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити в їх задоволенні.
07 квітня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому останній наполягав на задоволенні позовних вимог.
10 квітня 2025 року судом постановлена ухвала про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості щодо ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 56001985 з Єдиного реєстру боржників.
Ознайомившись із заявами по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 02.10.2020. Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року у справі № 189/606/15-к (1-кп/185/110/16) вирішено ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 187 , ч.2 ст.187 та ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому наступне покарання : - за ч. 1 ст. 187 КК України - три роки позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 187 КК України - сім років позбавлення волі із конфіскацією особистого майна засудженого; - за ч.3 ст. 289 КК України - сім років та один місяць позбавлення волі без конфіскації особистого майна засудженого. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити до відбування сім років та один місяць позбавлення волі, з конфіскацією особистого майна засудженого.
26 лютого 2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист щодо конфіскації у засудженого ОСОБА_1 усього належного йому майна на користь Держави. Вирок набрав законної сили 18.01.2018, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 18.01.2019.
Згідно Єдиного реєстру боржників станом на 08.04.2025 зазначено наступну інформацію: ОСОБА_1 , номер ВП 56001985, конфіскація майна засудженого, документ виданий: суд загальної юрисдикції Павлоградський місьрайоний суд Дніпропетровської області. Орган ДВС - Макіївський ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного МУ МЮ.
Постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.03.2018 відкрито виконавче провадження № 56001985 щодо конфіскації у засудженого ОСОБА_1 усього належного йому майна на користь держави.
Постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 12.07.2018 ВП № 56001985 вирішено накласти арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.07.2018 ВП № 56001985 встановлено відсутність у боржника майна, а саме : в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє рухоме та нерухоме майно. На підставі цього вирішено повернути виконавчий документ стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №56298886 від 12.07.2018 у реєстрі наявна інформація щодо обтяження: вид обтяження: публічне обтяження; -тип обтяження: арешт рухомого майна; -підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, 56001985, 12.07.2018, державний виконавець Центрально-міський відділ державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнека О.П.; -об'єкт обтяження: все рухоме майно; -відомості про обтяження відчуження: заборонено відчужувати; обтяжувач: Центрально-міський відділ державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, код ЄДРПОУ: 35020916; -боржник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_2 ; -термін дії: 12.07.2023; дата та час реєстрації: 12.07.2018, 16:01:05.
Рішенням суду у адміністративній справі 200/7408/24, що набрало законної сили 23.12.2024, встановлені наступні обставини.
«Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції листами від 06.09.2024 № 22.8-56001985/1 і № 22.8-56001985/2 повідомив адвоката позивача про те, що 20.08.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти для погашення заборгованості за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Станом на 06.09.2024 заборгованість за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій відсутня. Зазначено, що 13.07.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повторно виконавчий, лист не пред'являвся. Роз'яснено, що виконавче провадження стосується конфіскації усього належного боржнику майна на користь держави, а не стягнення коштів. Конфіскація майна - це додаткове покарання, що передбачає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Відсутність у боржника майна не дає законних підстав вважати, що вимоги стягуване задоволені. Тому надати інформацію про відсутність заборгованості провадженням не має можливості. Також зазначено, що винести постанову про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників не є можливим.»
Суд наголошує, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності наявності підстав для зняття арешту з рухомого майна боржника і виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2, 3, 5 і 7 ст. 9 Закону 1404, єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону № 1404 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Частинами 1 і 2 ст. 40 Закону № 1404 установлено, що в разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Частинами 4 і 5 ст. 59 Закону № 1404 передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.
На момент повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частинами 1 і 5 ст. 12 Закону № 1404 передбачене, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Судом встановлено, що строк пред'явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання до 18.01.2019., виконавчий документ повернуто 13.07.2018. Станом на момент звернення позивача до суду (26.03.2025) наведений виконавчий документ на виконанні не перебував.
У матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 13.07.2018 (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду цієї справи в суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року.
Оскільки станом на день розгляду цієї справи вказаний виконавчий лист повторно не пред'явлений до виконання, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень питання про заміну сторони виконавчого провадження чи про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не вирішувалось, а вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим, суд дійшов переконання, що збереження більше 4 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника (позивача в цій справі).
Наведене відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена в постановах від 2 серпня 2023 року у справі № 2306/4489/22 і від 4 жовтня 2023 року у справі № 161/7015/15-ц.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з усього рухомого майна, що належить позивачу, накладеного постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнекою О.П. від 12.07.2018 про арешт майна боржника в порядку виконання вироку від 27.05.2016 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 189/606/15-к в частині конфіскації майна, ВП № 56001985.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 84401, Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Пушкіна, 12Б, ідентифікаційний код: 44640347) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з усього рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнекою О.П. про арешт майна боржника від 12.07.2018, ВП 56001985.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Повне рішення суду складене 10 квітня 2025 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя В.В. Лазарєв