Справа №589/197/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/159/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
07 березня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
представника володільців майна - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника володільців майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024200490001516,
Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, на часткове задоволення клопотання слідчого СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, у кримінальному провадженні № 12024200490001516 від 21 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, було накладено арешт:
- на транспортний засіб автомобіль DAF XF р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE д.н. НОМЕР_2 шляхом заборони розпорядження цим майном;
- брухт кольорових та чорних металів, який знаходиться у вищевказаному транспортному засобі шляхом заборони розпорядження та користування цим майном;
- транспортний засіб - автомобіль Peterbilt р.н. НОМЕР_3 , з напівпричепом ZIE д.н. НОМЕР_4 шляхом заборони розпорядження цим майном;
- брухт кольорових та чорних металів, який знаходиться у вищевказаному транспортному засобі, шляхом заборони розпорядження та користування цим майном.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, представник володільців майна - адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно - відмовити.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що твердження слідчого та прокурора стосовно того, що договір між ПрАТ «Свеський насосний завод» та «Гранд Метал-КР» на купівлю-продаж брухту чорних металів був укладений всупереч заборон на відчуження майна підприємства, спростовуються зібраними у даному провадженні доказами, яким слідчий суддя належної оцінки не надав.
Крім того апелянт вказує і на відсутність законних підстав для накладення арешту на зазначене майно, оскільки ТОВ «Гранд Метал-КР», є спеціалізованим підприємством яке здійснює заготовлю, переробку металобрухту кольорових та чорних металів, це підприємство зареєстроване у встановленому законом порядку та здійснює свою діяльність без порушення вимог чинного законодавства.
При цьому, як зазначає апелянт, арештоване майно не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, і у даному випадку, як старший слідчий СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області так і перший заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури вийшли за межі наданих їх повноважень, неправильно трактували положення КК України, не врахували відсутність умислу заволодіння чужим майном, відсутність даних про зловживання службовою особою своїм службовим становищем, пов'язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Також, як вказує апелянт, в даному кримінальному провадженні потерпілою особою зазначено ОСОБА_7 , що раніше працювала на ПАТ «Свеський насосний завод», та яка звільнилася через постійні затримки з виплатою зарплати. 21 грудня 2024 року вказана особа проходила повз завод і була свідком того, як вантажівками вивозилось майно вказаного підприємства. Порте, ОСОБА_7 не надано доказів на підтвердження їй ні матеріальної, ні моральної шкоди, а невиплата заробітної плати регулюється цивільно-правовими відносинами, і в матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення про стягнення на її користь заборгованості по заробітній платі. Також на підтвердження того факту, що ОСОБА_7 є колишнім працівником ПАТ «Свеський насосний завод» слідчими органами не надано, а ні трудового договору, а ні наказу про звільнення. В той же час, як свідчать матеріали кримінального провадження, то потерпіла особа ОСОБА_7 , що раніше працювала у ПрАТ «Свеський насосний завод», сама підтверджує той факт, і дана обставина не заперечується слідством, що саме 21 грудня 2024 року проходила повз завод і була свідком того, як, начебто, розпилювалось і вивозилось майно вказаного підприємства, що повністю співпадає у часі зі здійсненим затриманням автомобілів та їх арештом у м. Кролевець, яке також відбувалося 20-21 грудня 2024 року, тобто в межах часового проміжку часу коли і здійснювалися господарські операції між ПрАТ «Свеський насосний завод» та ТОВ «Гранд Метал-КР», законність чого підтверджується матеріалами даного провадження.
Зважаючи на це, як зазначає апелянт, можна констатувати, що в даному випадку, з боку ОСОБА_7 сталася помилка щодо сприйняття даних подій, як злочину, якого насправді не було, адже ТОВ «Гранд Метал-КР» забираючи свій брухт чорних металів з місця його зберігання, діяв в межах наявних господарських відносин з ПрАТ «Свеський насосний завод», а тому, її повідомлення та пояснення з даного питання взагалі не можна вважати допустимим джерелом доказу, зважаючи на допущену нею помилку.
Крім того, як вказує апелянт, 24 грудня 2024 року Кролевецьким районним судом було прийнято ухвалу про накладення арешту на вищевказане майно з забороною ним користуватися та розпоряджатися, яка 05 лютого 2025 року була скасована ухвалою колегії суддів Сумського апеляційного суду, з зняттям арешту на автомобіль DAF XF реєстраційний номер НОМЕР_5 , напівпричіп KRONE реєстраційний номер НОМЕР_6 з брухтом кольорових чорних металів у ньому, автомобіль Pelerbilt, реєстраційний номер НОМЕР_7 та напівпричіп ZSE, реєстраційний номер НОМЕР_8 , з брухтом металів, та з накладенням арешту на товарно - транспортні накладні.
На думку апелянта, у даному випадку, працівники правоохоронних органів незаконно втрутилися у господарську діяльність ТОВ «Гранд Метал-KP», перешкодили здійсненню господарської діяльності підприємства, чим завдали істотної шкоди бюджетній системі, оскільки на період простою та арешту майна законні власники не можуть отримувати дохід, з якого не можуть сплачувати податки.
Крім того, апелянт зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно мас бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання про арешт майна слідчим Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області подано до Шосткинського міськрайонного суду 06 лютого 2025 року, а вилучено автомобілі та металобрухт було 20-21 грудня 2024 року, що є грубим порушенням норм КПК України.
На вказану апеляційну скаргу, прокурором у кримінальному провадженні подано заперечення, в яких останній вказує на безпідставність та неправдивість доводів апелянта, зазначає, що слідчим суддею було прийнято законне та обґрунтоване рішення, для скасування якого підстави відсутні.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні був повідомлений завчасно, у передбачений законом спосіб, однак, до його початку подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд поданої апеляційної скаорги без його участі.
А тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, представника володільців майна - адвоката ОСОБА_6 на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Шосткинським РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024200490001516 від 21 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розпочате за фактом розтрати майна, а саме, металобрухту з території ПрАТ «Свеський насосний завод». При цьому, 24 грудня 2024 року до Шосткинським РУП ГУНП в Сумській області надійшла заява ОСОБА_7 , яка є колишнім працівником вказаного заводу, про притягнення до відповідальності посадових осіб, якими здійснюється незаконне розпилювання та вивезення майна ПрАТ «Свеський насосний завод», яка була приєднана до матеріалів даного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування було встановлено, що службовими особами зазначеного товариства, під час процедури банкрутства, наявності заборон на відчуження мана, всупереч умов договору купівлі-продажу металобрухту, здійснено розтрату майна цього товариства, з завданням майнової шкоди.
Також, встановлено, що 20 грудня 2024 року, із залученням водіїв перевізників в особі ФОП ОСОБА_8 та транспортних засобів, які перебували у його володінні - автомобіля марки DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE реєстраційний номер НОМЕР_9 , а також водія ФОП ОСОБА_9 , з належним йому транспортним засобом- автомобілем марки Peterbilt, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом ZIE, реєстраційний номер НОМЕР_10 , , з території ПрАТ «Свеський насосний завод», під виглядом металобрухту чорних металів, без належного оформлення товарно-транспортних документів, вивезено, також, брухт кольорових металів, який знаходився у цехах та на території вказаного товариства.
У період часу з 20 год. 22 хв. по 20 год. 57 хв. 20 грудня 2024 року та з 23 год. 22 хв. по 00 год. 07 хв. 21 грудня 2024 року, працівниками ВП№1 (м Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області на перехресті вул. Шосткинська - Новогрузчанська в м. Кролевець було зупинено вказані транспортні засоби з брухтом кольорових та чорних металів, проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено вищезазначене майно, на яке слідчий, у поданому до слідчого судді клопотанні просив накласти арешт з метою збереження його як речових доказів.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчого, слідчим суддею було встановлено, що додані до нього матеріали містять достатні відомості щодо наявності ознак кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування щодо продажу брухту чорного металу за заниженими цінами, з врахуванням, зокрема, висновку експерта, умов договору, яким було передбачено повну попередню оплату товару та намагання врегулювати питання оплати в додатках до договору - специфікаціях, які визначають опис (номенклатуру) товару, а також тих обставин, що серед брухту чорного металу, завантаженого до транспортних засобів, було виявлено і брухт кольорових металів, про який не йшлося у договорі між ПрАТ «Свеський насосний завод» та ТОВ «Гранд Метал-КР», і цей брухт, який був завантажений у автомобілі є предметом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та може бути використано як доказ його вчинення.
Саме з врахуванням зазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеного майна, з метою збереження його як речового доказу, та частково задовольнив клопотання слідчого, який просив накласти арешт на все майно, шляхом обмеження права користування та розпорядження, обравши найменш обтяжливий спосіб, а саме, без обмеження володіння та користування транспортними засобами та шляхом заборони розпоряджатись та користуватись брухтом кольорових та чорних металів, які перебували у цих транспортних засобах.
З такими висновком слідчого судді колегія суддів погоджується в повному обсязі та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
При цьому, правильність такого висновку доводами апелянта жодним чином не спростовано, оскільки в апеляційній скарзі не наведено обставин того, що майно, на яке було накладено арешт в рамках кримінальному провадженні №12024200490001516 від 21 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, доказового значення для цього провадження не має, що б вказувало на відсутність правових підстав для накладення на це майно арешту та, що такий засіб забезпечення кримінального провадження, на даний час, є невиправданим втручанням у права та інтереси його власників.
Також, колегія суддів зауважує, що дійсно, ухвалою колегії суддів Сумського апеляційного суду 05 лютого 2025 року, в об'єднаному кримінальному провадженні №12024205460000183 від 21 грудня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч. 4 ст. 185 КК України, досудове розслідування якого здійснювалось СВ ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, було скасовано арешту на автомобіль DAF XF реєстраційний номер НОМЕР_5 , напівпричіп KRONE реєстраційний номер НОМЕР_6 з брухтом кольорових чорних металів у ньому, автомобіль Pelerbilt, реєстраційний номер НОМЕР_7 та напівпричіп ZSE, реєстраційний номер НОМЕР_8 , з брухтом металів, які було виявлено 20 та 21 грудня 2024 року.
У даному кримінальному провадженні №12024200490001516 від 21 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, досудове розслідування якого здійснюється Шосткинським РУП ГУНП в Сумській області, слідчий звернувся з клопотання про накладення арешту на зазначене майно 05 лютого 2025 року, тобто, одразу після скасування накладеного на це майно арешту, а тому вважати, що вказане клопотання було подано з порушенням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, на що вказує апелянт, підстави відсутні.
Крім того, колегія суддів наголошує, що арешт майна є лише одним із заходів забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування якого перевіряються та уточнюються відомості, які мають значення для встановлення наявності чи відсутності обставин вчинення кримінального правопорушення, і у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, такий арешт може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді, під час досудового розслідування, чи суду, під час судового провадження за клопотанням власника майна, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або накладений він був необґрунтовано.
У даному випадку, під час апеляційного перегляду не встановлено обставин, які б могли слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, яким у вказаному кримінальному провадженні було накладено арешт на майно.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільців майна - без задоволення.
Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, якою у кримінальному провадженні за № 12024200490001516 від 21 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України було накладено арешт на майно - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника володільців майна - адвоката ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4