печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13092/25-к
20 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Звенигородка Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимий, одружений, маючий на утриманні 3 дітей, (7 місяців, 5 та 16 років), нарізі не працює, має інвалідність ІІ групи,
у кримінальному провадженні № 62024000000000337 від 23.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Вступ
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 02.04.2025, з визначенням застави у розмірі 4 150 000 гривень.
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000337 від 23.04.2024 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища,
На переконання слідчого, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, на якій вказував прокурор. Просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000337 від 23.04.2024 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що наказом виконувача обов'язків Голови Державної податкової служби України від 12.07.2021 № 1405-о, ОСОБА_5 з 13.07.2021 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держаної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у Черкаській області.
Також встановлено, що наказом начальника Головного управління ДПС у Черкаській області № 172-о від 05.08.2022, ОСОБА_8 з 05.08.2022 переведено на посаду заступника начальника відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області з посади заступника начальника відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Черкаській області.
05.03.2024 комісією Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» прийнято рішення №35625 про відповідність Приватного підприємства «АМТ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 32584007) (далі - ПП «АМТ-ГРУПП») критеріям ризиковості платника податку.
10.05.2024 ОСОБА_9 призначено на посаду заступника директора з комерційних питань Приватного підприємства «АМТ-ГРУПП».
Приступивши до виконання своїх обов'язків ОСОБА_9 стало відомо про факт внесення 05.03.2024 службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області ПП «АМТ-ГРУПП» до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
21.05.2024, о 10 год. 48 хв., між ОСОБА_9 та заступником начальника відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_8 відбулась розмова з абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , з приводу виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, в ході якої ОСОБА_8 призначив зустріч 22.05.2024, близько 12 год. 00 хв., та вказав на необхідність надіслати йому код ЄДРПОУ ПП «АМТ-ГРУПП» за допомогою месенджеру TELEGRAM.
22.05.2024 об 12 год. 13 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у кафе «Львівська майстерня шоколаду», за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 34, повідомив ОСОБА_9 умови виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме сплати 50 000 грн. ПДВ до бюджету, наявністю не менше 5 працівників на ПП «АМТ-ГРУПП», а також маючи умисел на власне незаконне збагачення та інших осіб, діючи з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, висловив ОСОБА_9 прохання надати неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, що становило станом на 22.05.2024 згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) - 39805 грн за виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Також, за результатами зустрічі, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , щоб бухгалтер ПП «АМТ-ГРУПП» зв'язався з ним з приводу узгодження всіх питань по підготовці необхідних документів та зазначив, що узгодить з головою та членами Комісії виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.
Надалі, у не встановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 23.05.2024, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вирішення питання про виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, не входить до його компетенції, узгодив з заступником начальника ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_5 вказане виключення ПП «АМТ-ГРУПП» у разі надання неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США, про що 23.05.2024, 28.05.2024, 30.05.2024 заступник начальника ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті № 505 ГУ ДПС у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, повідомив заступнику начальника управління - начальнику відділу управління податкових сервісів ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_10
29.05.2024 ПП «АМТ-ГРУПП» подано на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» документи на виключення з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Однак, за результатами розгляду поданих ПП «АМТ-ГРУПП» документів, 06.06.2024 Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ОСОБА_5 прийнято рішення про відмову у виключені ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
13.06.2024, усунувши зазначенні у вищевказаному рішенні недоліки, ПП «АМТ-ГРУПП» повторно подано документи на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
24.06.2024, о 11 год. 33 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті № 505 ГУ ДПС у Черкаській області за адресою м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, діючи умисно, з корисливих мотивів, при спілкуванні з головним державним інспектор відділу моніторингу операцій та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_11 з'ясував, що ПП «АМТ-ГРУПП» виключати з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості зарано, оскільки це питання не погоджено з відповідними службовими особами ДПС України, а також за підприємством висить переплата за повернення суми ПДВ.
У зв'язку з отриманою інформацією, ОСОБА_5 , у той самий день 24.06.2024, продовжуючи свої злочинні дії, по службовому телефону викликав до себе заступника начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків - начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_12 , та при спілкуванні з останньою з'ясував, що дійсно відповідними службовими особами ДПС України не погоджено питання виключення.
Ураховуючи викладені обставини, а також з метою прикриття своєї злочинної діяльності, яка б відразу була викрита службовими особами ДПС України, 24.06.2024 Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ОСОБА_5 знову прийнято рішення про відмову у виключені ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, створюючи у такий спосіб умови для подальшого отримання неправомірної вигоди за виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.
25.06.2024, о 11 год 08 хв., ОСОБА_9 з власного абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 за допомогою месенджера TELEGRAM зателефонував ОСОБА_8 на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 та повідомив про вищевказане рішення Голови комісії.
ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на пособництво в одержанні ОСОБА_5 , який займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ПП «АМТ-ГРУП» дії з використанням службового становища та з метою незаконного збагачення, проявив обізнаність щодо вказаного рішення та повідомив про необхідність повторної подачі такого ж самого пакету документів, мотивувавши рішення Комісії щодо відмови у виключені ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, у зв'язку з не облікуванням у внутрішніх базах ДПС України коштів, що були сплачені ПП «АМТ-ГРУП» як сплата податку на додану вартість.
Ураховуючи викладені обставини, 28.06.2024 ПП «АМТ-ГРУПП», за вказівкою ОСОБА_8 , повторно подано документи на виключення з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Надалі, 08.07.2024, о 10 год. 24 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті № 505 ГУ ДПС у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, при спілкуванні з заступником начальника управління - начальником відділу управління податкових сервісів ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_10 , почав розпитувати, яке податкове навантаження у ПП «АМТ-ГРУПП» та чи звертався хтось до нього з приводу вказаного підприємства, на що ОСОБА_10 відповів заперечною відповіддю.
Ураховуючи викладені обставини, а також з метою прикриття своєї злочинної діяльності, 09.07.2024 Головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ОСОБА_5 знову прийнято рішення про відмову у виключені ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, чим продовжив створювати умови для отримання неправомірної вигоди за виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
10.07.2024, о 12 год. 29 хв., ОСОБА_9 з власного абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 за допомогою месенджера TELEGRAM зателефонував ОСОБА_8 на абонентський номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 та повідомив про повторне рішення Голови комісії щодо відмови у виключені ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, на що ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на пособництво в одержанні ОСОБА_5 , який займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ПП «АМТ-ГРУП» дії з використанням службового становища та продовження подальшої співпраці з ОСОБА_9 , повідомив, що вказана відмова пов'язана з непогодженням виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, з відповідними службовими особами ДПС України, та, діючи умисно, з метою одержання обумовленої ним суми неправомірної вигоди, зазначив про необхідність повторної подачі документів.
30.07.2024 ПП «АМТ-ГРУПП», на виконання вказівки ОСОБА_8 , повторно подано документи на виключення з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
06.08.2024, о 14 год. 50 хв., в службовому кабінеті № 505 ГУ ДПС у Черкаській області за адресою м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, під головуванням ОСОБА_5 відбулось засідання Комісії ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН, за результатами засідання якої Комісією прийнято рішення про виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відразу після засідання Комісії, 06.08.2024, близько 14 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті № 505 ГУ ДПС у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, з метою доведення свого злочинного умисну до кінця, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, зателефонував на службовий номер ОСОБА_8 та уточнив чи останній та представники ПП «АМТ-ГРУПП» виконають свої зобов'язання, маючи на увазі надання неправомірної вигоди, у разі виключення з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, на що отримав від ОСОБА_8 позитивну відповідь, після чого о 14 год. 59 хв., ОСОБА_5 , за допомогою службового телефону повідомив ОСОБА_8 , що ПП «АМТ-ГРУПП» виключено з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, та пересвідчився про намір надання ПП «АМТ-ГРУПП» неправомірної вигоди.
Також, 06.08.2024, о 16 год. 35 хв., ОСОБА_8 , у ході телефонної розмови за допомогою месенджера TELEGRAM, повідомив ОСОБА_9 про вищевказане рішення Комісії та призначив зустріч на 09.08.2024.
У подальшому, 09.08.2024, під час зустрічі за адресою м. Черкаси, вул. Гоголя, 453 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про необхідність «підтвердження порядності» останнього з боку невстановлених, на даний час, осіб, про що ОСОБА_9 повідомив свого керівника.
Будучи необізнаним, яку особу мав на увазі ОСОБА_8 , що мала підтвердити порядність ОСОБА_9 , останній спілкування з ОСОБА_8 не здійснював.
Однак, 11.09.2024, о 10 год. 31 хв., ОСОБА_8 з власного абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 за допомогою месенджера TELEGRAM зателефонував на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_9 , та в ході розмови спитав чи матиме можливість останній переказати неправомірну вигоду на банківську картку, яку йому надасть ОСОБА_8 згодом, на що ОСОБА_9 надав свою згоду.
25.09.2024 о 16 год. 23 хв. ОСОБА_8 з власного абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 за допомогою месенджера TELEGRAM на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_9 , направив повідомлення привітання у формі відповідного емоджі та наступний номер « НОМЕР_3 ».
26.09.2024 об 11 год. 45 хв. ОСОБА_9 , під час телефонної розмови за допомогою месенджера TELEGRAM, з'ясував у ОСОБА_8 , що номер « НОМЕР_3 » - це номер картки Monobank|Universal bank, та що ОСОБА_9 має переказати на вказаний банківський рахунок неправомірну вигоду в національній валюті еквівалентом 1 000 доларів США, що станом на 02.10.2024 становить 41 500 грн за виключення ПП «АМТ-ГРУПП» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_9 , що ГУ ДПС у Черкаській області найближчим часом не матиме претензій до діяльності ПП «АМТ-ГРУПП».
02.10.2024 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні відділення АТ «КБ «ПриватБанк» за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 15, та о 10 год. 37 хв. на свою банківську карту НОМЕР_4 зарахував грошові кошти в сумі 42 914 грн.
У подальшому, ОСОБА_9 , на виконання попередніх вимог ОСОБА_8 , переказав на номер банківської картки « НОМЕР_3 », яку надав ОСОБА_8 , 42 000 грн двома платежами по 21 000 грн.
Після цього ОСОБА_9 в застосунку Приват Банку, що установлений в останнього на телефоні, викачав 2 квитанції про переказ грошових коштів та скинув їх за допомогою месенджера TELEGRAM на номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_8 .
Відразу після цього, ОСОБА_9 за допомогою месенджера TELEGRAM отримав від ОСОБА_8 , підтвердження про надходження вказаних платежів.
19.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2024 у справі № 757/60951/24-к строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 02.04.2025 включно.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Мотиви слідчого судді
а) щодо обґрунтованості підозри
Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:
- заявою про вчинення злочину ОСОБА_9 від 21.05.2024;
- протокол допиту свідків ОСОБА_13 від 26.04.2024, ОСОБА_14 від 02.10.2024 та ОСОБА_9 від 21.05.2024 та від 02.10.2024;
- протокол затримання ОСОБА_8 від 02.10.2024;
- протокол обшуку від 02.10.2024 за місцем роботи ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 ;
- протокол обшуку від 02.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 ;
- протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 02.10.2024;
- заява свідка ОСОБА_9 з додатками від 02.10.2024;
- протокол огляду від 02.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 29.07.2024;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 02.08.2024; іншими доказами в їх сукупності.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину за тих обставин, які відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в підозрі ОСОБА_5
б) щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким, та передбачає покарання, окрім іншого, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитись від слідства (суду).
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 02.04.2025, проводиться низка слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
При встановленні наявності ризику, передбаченого, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Однак, слідчий суддя вважає не доведеним в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 4 ст. 177 КПК України , а саме, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню. Так, у клопотанні слідчий вказував, що ОСОБА_5 викликався 6 (шість) разів під час досудового розслідування, як інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, для проведення слідчої (розшукової) дії - отримання зразків для експертизи, однак жодного разу не з'явився та про причини свої неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Однак, матеріали клопотання не містять належних доказів вручення повістки про виклик ОСОБА_5 , надіслання її поштою (фіскальний чек та накладна), електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.07.2021 по 22.10.2024 перебувавав на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області. Станом на день розгляду клопотання він є безробітним.
ОСОБА_5 має вищу освіту, є раніше не судимою особою. Він одружений та має на утриманні трьох дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та повнолітнього сина.
Також підозрюваний є інвалідом ІІ групи з 06.12.2013 та має батька похилого віку, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який також з 27.10.2009 року має ІІ групу інвалідності.
Загальна сума доходу нарахованого ОСОБА_5 доходу за 2024 рік складає 423085,20 грн.
Зазначені обставини вказують на міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, не підтверджені належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведено.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Тому, відповідно до вимог статей 177, 178 КПК України, з урахуванням рівня доведеності підозри, який має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, ступеня ймовірності реалізації наявних у провадженні ризиків, стадії досудового розслідування, даних про особу підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не є небезпечним для суспільства, має міцні соціальні зв'язки, наразі є тимчасово безробітним, однак зобов'язаний утримувати родину, характер його діяльності та роль в протиправній діяльності згідно з повідомленням про підозру, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даній стадії провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваного, стадії досудового розслідування, вважаю необхідним та достатнім для запобігання наявним у провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме: з 22 год. до 06 год., що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме: з 22 год. до 06 год., за винятком необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прослідування в укриття, в межах строку досудового розслідування, до 02.04.2025 включно, та покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, що, на думку слідчого судді, мінімізують ступінь ймовірності реалізації зазначених ризиків, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та співробітниками ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 176-178, 181, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024000000000337 від 23.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме: з 22 год. до 06 год., за винятком необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прослідування в укриття, в межах строку досудового розслідування, до 02.04.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із Черкаської областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та співробітниками ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу в частині продовження строку домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний тест ухвали проголошено о 08 год. 20 хв. 25.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_45