печерський районний суд міста києва
Справа № 940/326/25-ц
04 квітня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України в особі Зеленського Володимира Олександровича, третя особа: Держава Сполучені Штати Америки в особі посольства Сполучені Штати Америки в Україні про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернулась до Тетіївського районного суду Київської області з позовною заявою до Держави України в особі Президента України в особі Зеленського Володимира Олександровича, третя особа: Держава Сполучені Штати Америки в особі посольства Сполучені Штати Америки в Україні про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його права власності на об'єкти права власності Українського народу, а саме надрах.
В обґрунтування позову вказав, що в зв'язку з проголошенням України незалежною державою вона як її громадянка згідно Конституції України має право користуватися об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону, зокрема надрами держави. Право користування надрами має відбуватись всіма співвласниками, адже надра є об'єктом загального користування і не може бути передана в оренду, володіння чи розпорядження без згоди всіх співвласників. У випадку не встановлення меж управління об'єктами власності Українського народу органи державної влади не мають права на управління такими об'єктами. Для отримання права на управління об'єктами права власності Українського народу у випадку відсутності меж на таке управління в Конституції України, Держава Україна зобов'язана отримати довіреністю на таке управління від Українського народу, а саме у всіх громадян України або за результатами Всеукраїнського референдуму, або нотаріального завірену. Оскільки таких референдум не проводився і позивач такої довіреності не надавала, то позивач вважає, що це явним порушенням її прав.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 06.03.2025 позовну заяву було вирішено передати за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Головко Ю. Г.
Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст. ст.175 - 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Одними з загальних засад цивільного законодавства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України є справедливість та розумність. У свою чергу, стаття 11 ЦПК України закріплює принцип пропорційності для порядку здійснення провадження у справі. Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Частина четверта статті 44 ЦПК України також встановлює обов'язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів по суті заявлених вимог, ціна позову жодним чином не обґрунтована, та обґрунтування позову зводиться до ототожнення позивачем правових інститутів права приватної власності і власності Українського народу, а третю особу зазначено без будь-якого обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.
Також, позивачем до матеріалів справи не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що поданий ним позов відноситься до категорії справ, що звільняються від сплати судового спору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закон України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Дійсно, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі, зокрема, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану, зокрема, органами досудового розслідування, визначені ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди та особливим способом заподіяння шкоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Згідно з п. 1, 5 ст. 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.
Таким чином, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування, яка відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності таких підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулась до суду з позовом, в якому посилається на правову підставу позову про відшкодування моральної шкоди, вказуючи на незадовільний результат загальної політики держави України, щодо права власності на об'єкти права власності Українського народу, а саме надра, та за таких обставин не є суб'єктом правовідносин, які регулюються положеннями ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Отже, з огляну на зміст позовних вимог та викладених обставин не вбачається підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 листопада 2018 року в справі № 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо така визначена в грошовому вимірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак сума сплаченого судового збору повинна становити 15140,00 грн, проте позивачем не долучено до позовної заяви квитанцію, що підтверджує сплату судового збору в вказаному розмірі.
Крім того, суд роз'яснює позивачу, що обставини, наведені в позові, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Позивач окремого клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору в порядку ст. 133, 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», крім покликання в прохальній частині позову на звільнення від сплати судового збору не заявляв. Документи, що підтверджують звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останім не надано.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом та їй необхідно сплатити судовий збір у сумі 15140,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) ; Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позову протягом десяти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору або звернеться із клопотанням чи заявою про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не подасть уточну позовну заяву з огляду на зазначені судом недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві згідно з положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України в особі Зеленського Володимира Олександровича, третя особа: Держава Сполучені Штати Америки в особі посольства Сполучені Штати Америки в Україні про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя Ю. Г. Головко