07.04.2025 Справа № 756/4228/25
Справа № 756/4228/25
№ 1-кп/756/1256/25
07 квітня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Києві Оболонського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 09.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000328 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Києва, громадянина України, одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-02.06.1978 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 190, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі;
-02.04.1981 вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 206, ст. 43 КК України (в редакції 1960 р.) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
-28.08.1986 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-07.08.1991 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років позбавлення волі;
-09.02.1998 вироком Старокиївського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 141, ч. 4 ст. 140, ст. 17, ч. 4 ст. 140, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-11.02.1999 вироком Харківського районного суду м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 101, ч. 3 ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі;
-07.04.2008 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;
-01.10.2013 вироком Сквирського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
-12.06.2015 вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;
-27.10.2015 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі;
-20.04.2016 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі;
-31.10.2017 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
-10.08.2020 вироком Сквирського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту,
-09.10.2023 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2024 року ч. 2 ст. 74 КК України звільнено від призначеного покарання за вироком в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння. Призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 н.м.д.г., що становить 850 гривень;
-02.02.2024 вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 200 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3000 н.м.д.г., що становить 51 000 гривень,-
який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва розглядається кримінальне провадження №12025100050000328 від 09.02.2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Також, заявила клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів. Зазначене клопотання обґрунтовувала ризиками, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Крім того, не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Однак, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід увигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження за № 12025100050000328 від 09.02.2025 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, підсудне Оболонському районному суду міста Києва, підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення немає, підстав для повернення обвинувального акту відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України немає. Підстав, які б унеможливлювали призначення до судового розгляду відсутні.
Щодо продовження запобіжного заходу, суд, вислухавши доводи сторін, приходить до такого висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також відсутні стійкі соціальні зв'язки.
Так, ризик переховування обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 усвідомлює гіпотетичну міру покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, та може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
На думку суду, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати свідків є те, що він ознайомлений із протоколами допитів, знає їхнє місце проживання та анкетні дані.
Вказані обставини формують у суду переконання щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності.
Також, суд встановив що обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, а саме: не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання, яке територіально знаходиться у Київській області, але не мешкає там останні десять років. Крім того, житло яке зазначене в якості місця проживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить знайомому.
Вказані обставини формують у суду переконання щодо наявності зазначеного ризику.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ураховуючи те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави є правом суду, суд вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, майновий стан обвинуваченого суд дійшов висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На переконання суду, ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Разом з тим, на переконання суду, застава у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 608 гривень 00 копійок, яку прохав застосувати до ОСОБА_4 прокурор, буде непомірною для останнього. Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та характеризуючі відомості обвинуваченого ОСОБА_4 в цілому, а також його майновий стан, суд дійшов висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок не становитиме надмірного тягаря та не є непомірною для нього. При цьому, зазначений розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме обвинуваченого від реалізації наявних ризиків.
Враховуючи вище викладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що є підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2025 включно.
Керуючись статтями 27, 28, 314-315, 369-370, 372, 376, 392 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000328 від 09.02.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва на 14 годину 30 хвилин 16 квітня 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під артою строком на 60 днів, тобто до 06 червня 2025 включно.
Установити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки строком на 60 (шістдесят) днів:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим та прокурору, а також для виконання конвойній службі.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 11 квітня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1