11.04.2025 Справа № 756/1547/25
Унікальний номер 756/1547/25
Номер провадження 2-др/756/38/25
11 квітня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Окунєва І.С.,
представника відповідача - Гончарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Окунєва Ігоря Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат, процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди, -
Заочним рішенням Оболонського районного суду від 12 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УЛФ-Фінанс» на користь ОСОБА_1 , безпідставно набуті кошти у розмірі 207790,03 грн, інфляційні втрати 34782,26 грн, та три відсотки річних 12382,0 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2549,54 грн., а всього 257503,83 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
17березня 2025 року представник позивач Окунєв І.С. звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ТОВ «УЛФ-Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді 17 березня 2025 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду від 21 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 28 березня 2025 року.
28 березня 2025 року розгляд заяви відкладено, через надходження від представника відповідача заяви про скасування заочного рішення.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року заяву представника відповідача ТОВ «УЛФ-Фінанс» адвоката Гончарова Д.О. про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року - залишено без задоволення.
В судовому засіданні 11 квітня 2025 року представник позивача підтримав вимоги заяви, просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 60000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 підтримала позицію представника.
Представник відповідача в судовому засіданні 11 квітня 2025 року заперечував проти задоволення заяви. Звернув увагу, що справа є малозначною, участь адвоката відбувалась лише в одному засіданні, визначений представником розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.
Суд, заслухавши позицію позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши заяву, докази надані в її обґрунтування, письмові матеріали справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заочним рішенням Оболонського районного суду від 12 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УЛФ-Фінанс» на користь ОСОБА_1 , безпідставно набуті кошти у розмірі 207790,03 грн, інфляційні втрати 34782,26 грн, та три відсотки річних 12382,0 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2549,54 грн., а всього 257503,83 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Питання про стягнення витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 10 січня 2025 року; додаткову угоду від 10 січня 2025 року у пункті 2 якої сторони визначили вартість правової допомоги, що надається клієнту в суді першої інстанції становить 60000 грн; акт виконаних робіт №1 від 14 березня 2025 року в якому зазначений перелік послуг наданих адвокатом Окунєвим І.С. ОСОБА_1 з визначеним розміром гонорару 60 000 грн.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд зауважує що, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись, що витрати є завищеними та не відповідають складністю справи.
При визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу, суд враховує, що в акті виконаних робіт адвокатом серед іншого зазначено виконані роботи з підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог та підготовки заяви про залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, означені дії представника не були необхідними та неминучими, з урахуванням категорії справи, яка не відноситься до складених, обсяг часу витраченого представником, справа розглянута в першому судовому засіданні, часткового задоволення заявлених вимог, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Окунєва Ігоря Сергійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок).
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 11 квітня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик