Справа № 359/3861/25
Провадження № 1-кп/359/525/2025
10 квітня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією у режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження № 12025111100000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2025, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, відносно обвинуваченого до Києво-Святошинського та Броварського міськрайонного судів Київської області скеровані обвинувальні акти за ч. 4 ст. 185 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У невстановленому місці та час, але не раніше січня 2025 року у ОСОБА_4 , який знаходився на території Бориспільського району Київської області, виник кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне проникнення до чужого житла та викрадення майна, що там знаходиться.
18.01.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 реалізуючи свій кримінальний протиправний намір на незаконне проникнення до будинку особи, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність дій та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла та іншого володіння особи, тобто не допускається проникнення до житла та іншого володіння особи, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника подолавши металевий паркан до будинку за адресою АДРЕСА_2 зайшов на подвір'я зазначеного будинку, тим самим незаконно проник на територію подвір'я, що на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_5 .
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_4 потрапив до приміщення будинку шляхом віджиму металопластикових дверей металевим предметом, тим самим порушивши конституційне право ОСОБА_5 на недоторканість житла.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім того, 19.01.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 реалізуючи свій кримінальний протиправний намір на незаконне проникнення до будинку особи, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність дій та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла та іншого володіння особи, тобто не допускається проникнення до житла та іншого володіння особи, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника потрапив на територію будинку за адресою АДРЕСА_3 зайшов на подвір'я зазначеного будинку, тим самим незаконно проник на територію подвір'я, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_4 , потрапив до приміщення будинку шляхом віджиму металопластикових дверей металевим предметом, який знайшов на місці за адресою: АДРЕСА_3 тим самим порушивши конституційне право ОСОБА_6 на недоторканість житла.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім того, 20.01.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 реалізуючи свій кримінальний протиправний намір на незаконне проникнення до будинку особи, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність дій та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла та іншого володіння особи, тобто не допускається проникнення до житла та іншого володіння особи, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника потрапив на територію будинку за адресою АДРЕСА_4 зайшов на подвір'я зазначеного будинку, тим самим незаконно проник на територію подвір'я, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_4 , потрапив до приміщення будинку шляхом віджиму металопластикових дверей металевим предметом, який знайшов на місці за адресою: АДРЕСА_4 , тим самим порушивши конституційне право ОСОБА_7 на недоторканість житла.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім того, 21.01.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 реалізуючи свій кримінальний протиправний намір на незаконне проникнення до будинку особи, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність дій та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла та іншого володіння особи, тобто не допускається проникнення до житла та іншого володіння особи, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника потрапив на територію будинку за адресою АДРЕСА_4 зайшов на подвір'я зазначеного будинку, тим самим незаконно проник на територію подвір'я, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_4 , потрапив до приміщення будинку шляхом віджиму металопластикових дверей металевим предметом, який знайшов на місці за адресою: АДРЕСА_4 тим самим порушивши конституційне право ОСОБА_8 на недоторканість житла.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім того, 26.01.2025 близько 01 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , який знаходився біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , виник кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що його діями ніхто не спостерігає, подолавши огороджувальний паркан домоволодіння, потрапив на територію будинку за адресою: АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_9 та за допомогою металевої кочерги, яка знаходилась на місці, шляхом віджиму вікна відкрив його, після чого потрапив до приміщення будинку, де віднайшов та викрав грошові кошти у сумі 3500 гривень та 100 доларів США (що в перерахунку на гривні за курсом НБУ станом на 26.01.2025 становить 4182,5 гривень).
Після чого, з викраденим майном втік з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_9 на загальну суму 7682,5 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 30.01.2025 близько 23 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , який знаходився біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , виник кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до будинку та за допомогою металевого предмету, який знаходився на місці, шляхом віджиму вікна відкрив його, після чого потрапив до приміщення будинку, де віднайшов та викрав належне потерпілому ОСОБА_10 майно, а саме: Колонку Nomi Play 2 BT 526 Black, вартістю 627,20 гривень; Розумну розетку Mi Smart Plug 2 (WIFI), вартістю 568 гривень; 60 м мідного трьохжильного кабелю 2,5 мм ПВС 3х2,5, вартістю 20430 гривень; 6 розеток VIKO Karre з заземленням білого кольору, вартістю 88,80 гривень за штуку, загальна сума (532,80 гривні); 2 вимикачі VIKO двухклавишний білого кольору, вартістю 93,60 гривень за штуку, загальна сума (187,20 гривень); шурупокрут мережевий Dexter 300 Bт, вартістю 1316 гривень.
Після чого, з викраденим майном втік з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 23661,20 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він дійсно у вказані в обвинувальному акті дні на залізничному транспорті приїжджав з м. Бровари до с. Мала Олекесандрівка, де шляхом віджиму метало-пластикових вікон, проникав до новубудов, але нічого там не знайшовши, повертався додому. Щодо крадіжки, то в той же спосіб приїхав до житлового будинку, віджив метало-пластикове вікно, де знайшов вищеперераховані речі, які таємно викрав. Викрадене майно та грошові кошти використав на власні потреби.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочинів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, розгляд кримінального провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно: за ч. 1 ст. 162 КК України, як умисні дії, які виразилися у незаконному проникненні до житла особи; за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла, в умовах воєнного стану. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильною.
Майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досягнув віку з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення злочинів. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Він усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні злочину він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_4 виконав усі дії об'єктивної сторони крадіжки які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Тому в діяннях обвинуваченого наявні ознаки закінченого злочину вчиненого повторно в умовах воєнного стану. Разом з цим, обвинувачений злочин вчиняв з проникненням в житло. Умисел на викрадення чужого майна у нього виник ще до проникнення у житло.
Разом із цим, ОСОБА_4 у незаконному порядку проник до житла особи. Житло до якого проник обвинувачений було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні у спосіб, який заборонений законом. Обвинувачений не мав жодного права перебувати на даній території та незаконно проникати до володіння особи, що є приватною власністю інших осіб та проник туди проти волі власників. За цією ознакою проникнення є протиправним. Проникнення на чужу територію здійснювалось обвинуваченим у відсутності інших осіб. За цією ознакою воно є таємним. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. В результаті таких дій ОСОБА_4 порушуючи відповідно ст. 30 Конституції України, право громадян на недоторканість їхнього житла та іншого володіння незаконно проник на територію приватної земельної ділянки, та провів її огляд після чого проник до будинку. Таким чином, скоєний обвинуваченим злочин є закінченим.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Аналізуючи дані при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, однак відносно обвинуваченого до Києво-Святошинського та Броварського міськрайонного судів Київської області скеровані обвинувальні акти за ч. 4 ст. 185 КК України. Не одружений, на утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працюючого. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Має місце реєстрації. До адміністративної відповідальності не притягувався. Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілими цивільний позов до обвинуваченого не пред'явлено, що свідчить про відсутність у потерпілої сторони претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченого, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив кримінальний проступок та тяжкий злочин проти власності, згідно вимог статті 12 КК України.
З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 доцільно призначити покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України у виді 3 років обмеження волі, за кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років.
При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, суд враховує фактичну тяжкість вчинених ОСОБА_4 злочинів, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінальних правопорушень, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення злочинів, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінальних правопорушень, та характеризують поведінку останнього після вчинення злочинів, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує правову позицію прокурора, приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 3 роки з визначенням відповідних обов'язків судом.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Підстав для його обрання судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні експертизи в сумі 400 грн. 00 коп.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись: ст. 22, ст. 100, 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, ст. 70, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Підстав для його обрання судом не встановлено.
Іспитовий строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на користь Держави України - 400 гривень 00 копійок процесуальних витрат пов'язаних із залученням експерта.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази: два відрізки п.к.с. зі слідами структури матеріалу, зразок ґрунту з-під вікна, знищити.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1