Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/1488/25
Провадження № 2/644/2108/25
10.04.2025
10 квітня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
одноособово, розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань приміщення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,
1.Стислий виклад:
1.1. позиції позивача
18 лютого 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивач) з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2 /відповідачка) предметом якої є: розірвання шлюбу зареєстрованого 17.07.1993 Вільшанською сільською Радою Дворічанського району Харківської області, актовий запис № 9, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 17.07.1993.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ним та дружиною відсутнє взаєморозуміння, спільні погляди на життя, на сім'ю. З 2019 року з відповідачкою однією сім'єю не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини не підтримують. З 2022 року відповідачка не бажає спілкуватися з позивачем, на телефонні дзвінки не відповідає. В даний час сім'я існує формально, її збереження є недоцільним.
Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають
1.2. заперечень відповідача
ОСОБА_2 не скористалася процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 (а.с. 12-14) щодо подання відзиву на позов, спростування наведених позивачем аргументів та доводів у позовній заяві, заразом надала до суду заяву, у якій просить про розгляд справи щодо розірвання шлюбу у її відсутність, проти розірвання шлюбу не заперечує (а.с. 24).
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача
24 лютого 2025 року через канцелярію Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує (а.с. 18)
10.04.2025 через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутність, проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 24).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 18.02.2025 справа № 6644/1488/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 10).
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 20.02.2025 судом сформовано засобами «Електронний суд» відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1135107, відповідно до якої місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 399/0/15-23 від 20.04.2023 з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ Дворічанського районного суду Харківської області - Орджонікідзевському районному суду міста Харкова
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 12-14).
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, у якій він просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності (а.с. 18).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, у якій вона просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності (а.с. 24).
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу. Судом досліджено позов, проаналізовано матеріали справи, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 17.07.1993 Вільшанською сільською Радою Дворічанського району Харківської області, актовий запис № 9, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 17. 07.1993 (а.с. 3).
Позивач ОСОБА_1 має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, не бажає примиритись з відповідачкою, що вбачається із позовної заяви.
Відповідачка не заперечувала проти позову, надавши відповідну заяву до суду (а.с. 18), у зв'язку з чим, суд дійшов переконання, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує щодо його розірвання.
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають
Спір, щодо поділу майна подружжя відсутній.
Отже, суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін у справі.
V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України).
Встановлені судом фактам відповідають шлюбно-сімейні правовідносини у сфері шлюбу, які регулюються Сімейним кодексом України (надалі за текстом - СК України) тощо.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч.1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3 ,4 ст. 56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які незаборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За змістом ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до вимог ст. 110 цього Кодексу, якою закріплено право одного з подружжя на подання позову про розірвання шлюбу. Обмеження права на подання позову, визначені ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлені.
Згідно зі ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).
VІ. Висновки суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам подружжя.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн (а.с. 7). Отже, враховуючи, що відповідачка визнала позовні вимоги, суд вважає за можливе покласти судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211,20 грн у рівному співвідношенні, тобто стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76-81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279 ЦПК, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 17 липня 1993 року Вільшанською сільською Радою Дворічанського району Харківської області, актовий запис № 9.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Повне ім'я сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 24.05.2001 Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, тел. НОМЕР_4 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 24.05.2001 Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, тел. НОМЕР_7 .
Суддя Д.Г. Паляничко