Справа № 127/2320/25
Провадження № 2/127/359/25
(З А О Ч Н Е)
09 квітня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Ан О.В.
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.
розглянув у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
У січні 2025 із позовом до суду звернулося КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», яке просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.06.2023 по 31.10.2024 у розмірі 22577,68 грн, з них: 20658,58 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 1478,65 грн - суми втрат від інфляції, 440,45 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачам на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка забезпечується послугами постачання теплової енергії та гарячої води КП ВМР «ВМТЕ». Відповідачі допустили заборгованість за надані послуги, за період з 01.06.2023 по 31.10.2024, яка в добровільному порядку не погашається.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив не подали. Враховуючи неявку відповідачів, які були належно повідомлені про місце, дату та час судового засідання та не повідомили про причини неявки, відсутність відзивів, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Судом встановлено, що предметом діяльності КП ВМР «ВМТЕ» є оплачуване постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві власності належить квартира по АДРЕСА_1 , частка кожного складає 1/2.
У зв'язку з несплатою відповідачами отриманих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.06.2023 по 31.10.2024 включно утворилася заборгованість в розмірі 22577,68 грн, з них: 20658,58 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 1478,65 грн - суми втрат від інфляції, 440,45 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
У положенні статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», далі Закон).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, та комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
За змістом частини другої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем комунальних послуг із постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок кореспондується з обов'язком виконавця, визначеному у пункті 2 частини другої статті 8 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Згідно з абз. 3 частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Окрім цього, згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву відповідає визначений пункті 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р. скасував заборону на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги.
У ч.1 ст.58 Конституції України вказано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.ч.2-3 ст.5 ЦК України вказано, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 містить положення про те, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Зазначені вище положення закону узгоджуються з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд частково не погоджується з наданим розрахунком заборгованості в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат, та суд відмовляє у частині стягнення вказаних сум за період з 01.06.2023 по 01.01.2024 оскільки у вказаний період існувала заборона на нарахування вказаних сум. Натомість суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з січня 2024 по жовтень 2024 у сумі 397,24 грн - 3 % річних та 1399,27 грн - сума втрат від інфляції.
В решті судом встановлені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Суд зазначає, що відсутність укладеного договору не звільняє відповідачів від обов'язку оплачувати надані послуги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача 3011,56 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, з огляду на часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.06.2023 по 31.10.2024 у розмірі 22455 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 09 копійок, з них: 20658,58 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 1399,27 грн - суми втрат від інфляції, 397,24 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Стягнути в рівних частинах зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 3011 (три тисячі одинадцять) гривень 56 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», адреса: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849.
Відповідачі: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 09.04.2025
Суддя: