Справа № 643/5569/25
Провадження № 1-кс/643/1856/25
11.04.2025 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000415 від 25.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 307 КК України,-
установив:
З представлених суду матеріалів убачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві за процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000415 від 25.05.2023 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 307 КК України.
09.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою обмеженням прав, свобод і законних інтересів потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та вчиненні вказаних дій повторно;
- ч. 2 ст. 353 КК України, тобто самовільне присвоєння владних повноважень службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, з використанням службового посвідчення працівника правоохоронного органу;
- ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у організації одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій, а також в інтересах третьої особи, з використанням наданого службового становища, вчинене організованою групою, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, та вчиненні вказаних дій повторно.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою № 417811944 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості про власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Водночас, згідно з листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР вих. № 3311/0412/25 від 21.03.2025 - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Прокурор просить з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути застосований до підозрюваного, накласти арешт на 1/4 частку квартири, яка належить підозрюваному на праві власності, розгляд клопотання проводити без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту та не допущення відчуження зазначеного в клопотанні майна, розглянути клопотання за його відсутністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Ураховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, слідчий суддя розглянув клопотання без їх повідомлення.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, встановив таке.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Як убачається з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з інформаційною довідкою № 417811944 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості про власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Відповідно до листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР вих. № 3311/0412/25 від 21.03.2025 та копії свідоцтва про право власності на житло - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Санкцією частини 4 статті 189 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
Санкцією частини 3 статті 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
На підставі викладеного слідчим суддею встановлена наявність підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказане додаткове покарання є обов'язковим та прямо передбачено санкціями частин статей КК України, за якими ОСОБА_4 повідомлено про підозру, проте прокурором недоведений факт перебування у власності підозрюваного 1/4 частки вказаної вище квартири.
Відповідно до 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності чотирьом особам, включаючи і підозрюваного, що передбачає володіння квартирою всіма власниками спільно. Доказів належності підозрюваному на праві власності 1/4 частки квартири прокурором не додано, що унеможливлює накладення арешту на частку у спільному майні, яка не належить підозрюваному.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000415 від 25.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1