вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2908/23
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А» (08149, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чубинського Павла, буд. 8А)
про визнання недійсними рішення та припинення юридичної особи
за участю представників:
від позивача: Рябко Є.О., ордер серія АІ №1482022 від 23.10.2023
від відповідача: Хомич О.О., ордер серія АА №1381645 від 12.12.2023
01.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23, в якій останній просить суд стягнути з позивача 65 664, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 05.11.2024 прийнято до розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23 та призначено судове засідання на 28.11.2024 о 15:15.
28.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.
В судове засідання 28.11.2024 з'явились представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2024 підтримав подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23.
Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2024 заперечив проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А» відмовлено.
З заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23, вбачається, що останній просить суд стягнути з позивача на свою користь 65 664, 00 грн.
При цьому, 10.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній заявив намір подати докази понесення ним судових витрат у даній справі протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення суду у справі №911/2908/23 ухвалено 24.10.2024, отже, граничний п'ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить 29.10.2024 включно, відтак, заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23 подано у строк (відповідно до відмітки пошти на конверті, в якому відповідна заява надійшла до суду).
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідач зазначає, що підтримує раніше подане клопотання представником відповідача Здориком О.І. про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 300, 00 грн.
Враховуючи вказане вище, відповідач просить суд стягнути з позивача 10 300, 00 грн. наданої правничої допомоги адвокатом Здориком О.І. та 55 364, 00 грн. наданої правничої допомоги адвокатом Хомичем О.О., що в загальному розмірі становить 65 664, 00 грн.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надану Здориком О.І. відповідач надав суду копії Акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.01.2024, квитанції до прибуткового касового ордера від 29.01.2024, квитанції до прибуткового касового ордера від 27.11.2023, договору про надання правової допомоги, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1108735 від 12.10.2023 на ім'я Здорика Олександра Ігоровича.
Згідно приписів ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За результатами дослідження доказів, що підтверджують надання адвокатом Здориком О.І. правової допомоги відповідачу, зокрема, Договору про надання правової допомоги, який долучено останнім до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що вказаний Договір наданий у нечитабельному вигляді та неналежної якості, що позбавляє можливості суд дослідити зміст вказаного документу.
За вказаних обставин, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення з позивача 10 300, 00 грн. наданої правничої допомоги адвокатом Здориком О.І., задоволенню не підлягає.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Хомичем О.О. відповідач надав суду копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договору про надання правової допомоги від 03.11.2023, Акту наданої правової допомоги №5-8А, рахунку на оплату №6-8А від 19.03.2024, платіжної інструкції №113 від 20.03.2024 на суму 10 140, 00 грн., рахунку на оплату №7-8А від 15.04.2024, платіжної інструкції №136 від 16.04.2024 на суму 8 295, 00 грн., рахунку на оплату №9-8А від 06.06.2024, платіжної інструкції №170 від 10.06.2024 на суму 9 864, 00 грн., рахунку на оплату №10-8А від 20.06.2024, платіжної інструкції №176 від 25.06.2024 на суму 6 437, 00 грн., рахунку на оплату №11-8А від 05.07.2024, платіжної інструкції №187 від 05.07.2024 на суму 20 434, 00 грн., рахунку на оплату №13-8А від 19.08.2024, платіжної інструкції №213 від 19.08.2024 на суму 16 850, 00 грн., рахунку на оплату №14-8А від 09.09.2024, платіжної інструкції №223 від 09.09.2024 на суму 9 340, 00 грн., рахунку на оплату №15-8А від 25.10.2024, платіжної інструкції №250 від 28.10.2024 на суму 11 120, 00 грн., рахунку на оплату №16-8А від 29.10.2024 , платіжної інструкції №252 від 29.10.2024 на суму 4 810, 00 грн.
Також, в матеріалах справи містяться ордер на надання правничої допомоги серія АА №1502396 від 29.10.2024 на ім'я Хомича Олексія Олексійовича та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Хомича Олексія Олексійовича.
Так, 03.11.2023 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А»(далі - Клієнт) та адвокатом Хомичем Олексієм Олексійовичем (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе доручення з надання Клієнту правової допомоги на умовах, передбачених Договором.
Адвокатом надаються такі види правової допомоги: надання консультацій та роз?яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в судах, правоохоронних органах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними та юридичними особами (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 4.1. Договору вартість правової допомоги, яка надається Клієнту Адвокатом, а також банківські реквізити для її сплати, визначаються у рахунках на оплату, виставлених Адвокатом Клієнту, які мають бути оплачені Клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати їх виставлення, але у будь-якому разі до початку надання Адвокатом будь-якого виду правової допомоги, який буде зазначений в рахунку.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов?язань за Договором, проте в будь-якому випадку не більше ніж 36 (тридцять шість) місяців (п. 6.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А» та адвокатом Хомичем Олексієм Олексійовичем був підписаний Акт наданої правової допомоги №5-8А до Договору, в якому зазначено, що Адвокат у повному обсязі та у відповідності до вимог Договору надав, а Клієнт без зауважень, заперечень та претензій прийняв правову допомогу на загальну суму 55 364, 00 грн.
У п. 2 вказаного вище Акту зазначено, що Клієнт не має жодних претензій до якості та обсягу наданої правової допомоги. У зв'язку з повною оплатою вартості наданої правової допомоги Адвокат не має жодних претензій до Клієнта.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними.
Так, за результатами дослідження Акту наданої правової допомоги №5-8А від 29.10.2024, судом встановлено, що вартість вказаної у відповідному Акті правової допомоги, а також кількість витрачених на неї годин є завищеною.
Суд зазначає, що наступні виконані адвокатом роботи є не співрозмірними та не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача:
- написання і подання трьох клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи вартістю 8 571, 00 грн.;
- підготовка до судових дебатів у даній справі вартістю 3 690, 00 грн.
Стосовно наданої правової допомоги адвокатом Хомичем О.О. у вигляді участі в судових засіданнях у даній справі (з урахуванням підготовки до них, явки адвоката на судові засідання та їх очікування) з кількістю витрачених годин - 15, вартістю 29 552, 00 грн., суд зазначає, що вказана кількість годин є завищеною, з огляду на що суд дійшов висновку про співмірність витраченого часу адвоката на участь у судових засіданнях по даній справі у кількості 9 годин, що становить 17 731, 20 грн.
Також, суд дійшов висновку про співмірність витраченого часу адвоката та вартості його робіт за наступні види послуг:
- ознайомлення з матеріалами справи вартістю 2 340, 00 грн.;
- написання заяви у даній справі у відповідь на ухвалу суду від 29.02.2024 вартістю 3 900, 00 грн.;
- написання і подання клопотання про залучення третіх осіб вартістю 1 155, 00 грн.;
- написання і подання заперечень проти накладання штрафу на відповідача вартістю 2 466, 00 грн.;
- написання заперечень проти клопотання позивача про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним вартістю 3 690, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А» розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 31 282, 20 грн.
При цьому витрати відповідача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Хомичем О.О., в сумі 24 081, 80 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23 підлягає задоволенню частково.
Стосовно заперечень позивача з приводу того, що оплата відповідачем наданих адвокатом послуг здійснювалась не на особу зазначену в Договорі - адвоката Хомича О.О., а на ФОП Хомича О.О., які є юридично різними суб'єктами, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в додатковій ухвалі у справі №910/7304/20 від 09.09.2021 зазначив наступне: «порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №922/1747/19.
Натомість позивачем у своєму запереченні на заяву відповідача щодо розподілу судових витрат не обґрунтовано, яким саме чином вид оподаткування діяльності впливає на професійний статус особи, яка надала професійну правничу допомогу, а факт перерахування коштів адвокату як фізичній особі-підприємцю нівелює наявність у нього статусу адвоката.».
У судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2024, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст додаткового рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Мудрик Наталії Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія Київська 8А» (08149, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чубинського Павла, буд. 8А, код ЄДРПОУ 45062114) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 282 (тридцять одну тисячу двісті вісімдесят дві) грн. 20 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини вимог заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2908/23 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.04.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.