ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/1353/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши матеріали
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники учасників справи: не з'явилися
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 388 107, 20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 13.03.2025. Явку фізичної особи ОСОБА_1 визнано обов'язковою.
20.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи документів.
24.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 відкладено підготовче засідання на 10.04.2025. Визнано обов'язковою явку фізичної особи ОСОБА_1 у підготовче засідання 10.04.2025 на 12:50 год.
02.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 10.04.2025 ОСОБА_1 повторно не з'явилися.
Натомість, 07.04.2025 заявником було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відбуттям у робоче відрядження.
Суд розглянувши дане клопотання дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на необґрунтованість, оскільки, до поданого клопотання не додано жодних доказів, щоб свідчили про відбуття або ж перебування ОСОБА_1 у робочому відрядженні.
Крім того, суд вказує, що в минуле підготовче засідання 13.03.2025 ОСОБА_1 також не з'явилися, натомість, 04.03.2025 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю перебування на робочому місці протягом усього робочого дня.
В той час, суд вказує, що заявником не зазначено жодних обставин, щоб унеможливлювали забезпечити свою участь у підготовчі засідання 13.03.2025 та 10.04.2025 в режимі відеоконференції.
При тому, суд відзначає, що в підготовче засідання 13.03.2025 і в дане підготовче засідання ОСОБА_1 подавала заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, однак, на зв'язок не вийшла, станом на час проведення засідання була в Офлайні.
Разом з тим, суд вказує, що з часу прийняття заяви (17.02.2025) і до даного часу (10.04.2025) у ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб забезпечити свою явку у підготовче засідання.
На переконання суду такі дії боржниці є неприпустимими, оскільки, явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачено обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, на відміну від приписів ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника.
З наведено вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені Кодексу України з процедур банкрутства обмеження.
Тобто, на переконання суду особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що осатаній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Релевантний за змістом висновок міститься у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 910/268/22.
В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, на переконання суду, означені дії заявника (боржника), а точніше її бездіяльність свідчать про неактуальність даного спору для неї та небажання здійснити розгляд справи у розумні строки, а подання необґрунтованих клопотань про відкладення без жодних доказів, фактично являється зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, з огляду на викладене вище, у своїй сукупності, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність залишити без розгляду на підстав п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 10.04.2025.
Суддя Сергій СТАСЮК