ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/1658/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (вул.Новокостянтинівська, буд.20, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-ПФ» (вул.Бережанська, буд.6А, м.Київ, 04082; ідентифікаційний код 35275424)
про стягнення 9 966,32 грн
без виклику представників сторін,
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-ПФ» про стягнення 9 966,32 грн, з яких 7 115,65 грн заборгованості, 1 650,45 грн пені, 103,38 грн 3% річних та 1 096,84 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у період з лютого 2022 року по листопад 2024 року вартістю 7 115,65 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронного кабінету позивача, а відповідачу - рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Позивач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Натомість, 04.03.2025 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2025, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв'язку, АТ «Укрпошта», не було вручене відповідачу під час доставки у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та повернуто за зворотною адресою.
Згідно з приписами частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/1658/25 відповідач вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/1658/25 від 17.02.2025, оскільки остання оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, але не забезпечив отримання поштової кореспонденції, і як наслідок, не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» є оператором системи розподілу та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1411 від 13.11.2018.
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-ПФ» шляхом фактичного споживання електричної енергії, приєдналося до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу.
Пунктами 2.1 - 2.3, 3.1 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу. Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії» до цього договору. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 8.5 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 «Порядок розрахунків» до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Додаток 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії містить такі умови:
- сума оплати послуг з розподілу визначається виходячи з фактичних або прогнозних обсягів електричної енергії, розподіленої оператором системи розподілу та відповідним тарифом (ціною) на розподіл електричної енергії (п. 1);
- оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період (крім індивідуальних, колективних побутових споживачів та суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення) до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене сторонами (п. 4);
- сума попередньої оплати визначається на основі заявленого споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні додатка 12 до договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії (п. 5);
- сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді (п. 6);
- оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформовати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - «Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або оператором системи розподілу (п. 7);
- у разі не отримання споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем самостійно не пізніше 5 робочих днів до настання розрахункового періоду, який визначається в додатку 3 до договору, відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду (п. 12);
- оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 14);
- сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв'язку, що підтримуються оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного додатку для, зокрема: направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії; направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; направлення/отримання актів наданих послуг з розподілу електричної енергії; направлення/отримання актів наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (п. 32);
- споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту наданих послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача (п. 33);
- електронні документи, якими сторони здійснюються обмін та надаються в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет» та/або електронну пошту, та/або онлайн-сервіс електронного документообігу, в тому числі сервіс «ВЧАСНО» визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередженнями про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс «Особистий кабінет» (п. 35).
Додатком 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем.
Згідно з п. 2.1 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 3.2 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначено обов'язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань);
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до договору на послуги з перетікань).
Згідно з п. 6.3 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього Договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до п. 7 додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами. Сума попередньої оплати може визначатися на підставі фактичного нарахування перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або фактичного нарахування перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року. Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Позивач зазначає, що за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року він надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії вартістю 7 115,65 грн, які останній не оплатив.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві лист № 71589/3/01/1 від 02.12.2024, у якому просив у п'ятиденний термін сплатити заборгованість в розмірі 7 115,65 грн.
Втім, докази вручення цього листа відповідачу, як і докази його розгляду останнім, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 7 115,65 грн заборгованості, 1 650,45 грн пені, 103,38 грн 3% річних та 1 096,84 грн інфляційних втрат.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Водночас відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані відносини сторін, є Закон України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 № 1411 «Про видачу ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з розподілу електричної енергії і постачання електричної енергії» позивач здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка.
У відповідності до пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова № 312; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Абзацом 2 пункту 2.1.7 глави 2.1 розділу II Правил встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Тобто законодавством передбачено три альтернативні способи приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, серед яких є факт споживання електричної енергії споживачем.
Відповідно до п. 1.2.1 глави 1.2 розділу I Правил на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил наведено визначення термінів, які вживаються у цих Правилах, зокрема:
договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу / оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії;
електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;
електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Спір у цій справі виник у зв'язку із несплатою відповідачем послуг із перетікання реактивної електричної енергії у період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року.
Згідно з пунктом 4.1 розділу IV Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Абзацом 1 пункту 4.33 розділу IV Правил передбачено, що споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
На підтвердження надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у спірний період позивачем надано паперові копії електронних актів надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250080069596-3 від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 22 021,50 грн, № 30250060182154-3 від 30.04.2023 (за лютий 2022 року) на суму -16 600,82 грн, № 30257900755962-3 від 30.04.2022 (за квітень 2022 року) на суму 317,38 грн, № 30250180087339-3 від 31.05.2022 (за травень 2022 року) на суму 201,10 грн, № 30251400870635-3 від 30.06.2022 (за червень 2022 року) на суму 255,89 грн, № 30255001221619-3 від 31.07.2022 (за липень 2022 року) на суму 226,88 грн, № 30251501323361-3 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 280,51 грн, № 30250180116970-3 від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на суму 197,21 грн, № 30250080126583-3 від 31.10.2022 (за жовтень 2022 року) на суму 216,00 грн.
Суд враховує, що зазначені акти не підписані відповідачем, однак, як вбачається із наявних у матеріалах справи роздруківок із веб-сервісу «Особистий кабінет», у цьому веб-сервісі наявна інформація про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та її вартість, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідач, відповідно до пунктів 32, 33, 34 додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії мав можливість отримати вищенаведені акти й підписати або відмовити в їх підписанні, тому, безвідносно відсутності підпису відповідача на зазначених актах, вони вважаються підписаними з боку відповідача зі спливом 3 календарних днів з дати їх отримання (розміщення у веб-сервісі «Особистий кабінет»).
Це також є свідченням укладення між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у спосіб фактичного споживання електричної енергії споживачем.
Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивач виставляв відповідачу рахунки № 30250080069596 від 28.02.2022 на суму 22 021,50 грн (кінцева дата оплати 07.03.2022), № 30250060182154 від 30.04.2023 на суму -16 600,82 грн (кінцева дата оплати 03.05.2023), № 30257900755962 від 30.04.2022 на суму 317,38 грн (кінцева дата оплати 10.05.2022), № 30250180089339 від 31.05.2022 на суму 201,10 грн (кінцева дата оплати 10.06.2022), № 30251400870635 від 30.06.2022 на суму 255,89 грн (кінцева дата оплати 11.07.2022), № 30255001221619 від 31.07.2022 на суму 226,88 грн (кінцева дата оплати 11.08.2022), № 30251501323361 від 31.08.2022 на суму 280,51 грн (кінцева дата оплати 09.09.2022), № 30250180116970 від 30.09.2022 на суму 197,21 грн (кінцева дата оплати 10.10.2022), № 30250080126583 від 31.10.2022 на суму 216,00 грн (кінцева дата оплати 10.11.2022).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 7 додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії передбачено змішаний порядок розрахунків, а саме здійснення попередньої оплати виходячи з фактичного нарахування перетікання реактивної електричної енергії за аналогічний місяць минулого року або фактичного нарахування перетікання реактивної електричної енергії за попередній місяць поточного року та здійснення остаточного розрахунку за надані послуги відповідно до рахунків, наданих позивачем.
Відтак, беручи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вказаний період є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7 115,65 грн визнається судом обґрунтованою.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 650,45 грн пені, 103,38 грн 3% річних та 1 096,84 грн інфляційних втрат.
Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 6.3 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього Договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Водночас пунктом 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови від 27.02.2022 № 333) учасникам ринку електричної енергії було рекомендовано на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виклав висновок, щодо застосування підпункту 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332, згідно з яким з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Отже, Об'єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, тому позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наявних у матеріалах справи роздруківок із веб-сервісу «Особистий кабінет» вбачається, що рахунок № 30250080069596 від 28.02.2022 було сформовано - 05.03.2022, рахунок № 30250060182154 від 30.04.2023 - 02.05.2023, рахунок № 30257900755962 від 30.04.2022 - 05.05.2022, рахунок № 30250180089339 від 31.05.2022 - 04.06.2022, рахунок № 30251400870635 від 30.06.2022 - 04.07.2022, рахунок № 30255001221619 від 31.07.2022 - 04.08.2022, рахунок № 30251501323361 від 31.08.2022 - 03.09.2022, рахунок № 30250180116970 від 30.09.2022 - 03.10.2022, рахунок № 30250080126583 від 31.10.2022 - 03.11.2022.
Ці ж дати, з метою визначення закінчення строку оплати і моменту, з якого грошові зобов'язання відповідача стали простроченими, позивач зазначив у розрахунку 3% річних.
Проте, визначаючи дати, з яких грошові зобов'язання відповідача стали простроченими, позивач виходив із 5 календарних днів, хоча відповідно до пункту 7 додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Попри наведене, розрахований позивачем розмір 3% річних не перевищує розміру, розрахованого судом, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 103,38 грн.
Вищеописана помилка не вплинула на правильність розрахунку інфляційних втрат, тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 1 096,84 грн.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 7 115,65 грн заборгованості, 103,38 грн 3% річних та 1 096,84 грн інфляційних втрат.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2 526,55 грн - на відповідача, в розмірі 501,45 грн - на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-ПФ» (вул.Бережанська, буд.6А, м.Київ, 04082; ідентифікаційний код 35275424) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (вул.Новокостянтинівська, буд.20, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) заборгованість в розмірі 7 115 (сім тисяч сто п'ятнадцять) грн 65 коп., 3% річних в розмірі 103 (сто три) грн 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 096 (одна тисяча дев'яносто шість) грн 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 526 (дві тисячі п'ятсот двадцять шість) грн 55 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2025.
Суддя Т.П. Капцова