Справа №760/29699/24 1-кс/760/13971/24
20 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000878 від 22 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, зі слів маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_7 2012 року народження, не одруженого, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погоджене з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000878 від 22 листопада 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, відносно ОСОБА_5 , строком на 60 діб.
Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах досудового розслідування якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000878 від 22 листопада 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 8 від 17.04.2022 штаб сержанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду техніка інформаційно-телекомунікаційного вузла.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, штаб сержант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,
ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, штаб сержант ОСОБА_5 в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, штаб сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, 24.08.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби до 19.11.2024, а саме до моменту фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , працівниками Солом'янського УП ГУНП у м. Києві.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19 листопада 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
У клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання в тому числі у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконного впливу свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає підозру та ризики не обґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_9 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які долучені до матеріалів клопотання, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, під час судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, сховати або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконного впливу свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Так, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
На переконання слідчого судді, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити дане.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, та національного законодавства України, а також враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, його майновий та сімейний стан, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини ймовірного вчинення ОСОБА_5 під час дії воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, безпосередньо дослідивши додані до клопотання документи і досліджені докази в судовому засіданні, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 196, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання, тобто з 14 години 20 хвилин 19 листопада 2024 року.
Строк дії ухвали - 14 година 20 хвилин 17 січня 2025 року.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття його під варту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1