Справа №760/26949/24 1-кс/760/12682/24
28 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000921 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погодженого з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 22024101110000921 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 22024101110000921 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.08.2024, у громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Встановлено, що наприкінці серпня 2024 року, але не пізніше 30.08.2024, перебуваючи у м. Київ, ОСОБА_5 займався пошуком підробітку в соціальних мережах та «Telegram-каналах». Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 30.08.2024 на номер мобільного телефону ОСОБА_5 НОМЕР_1 у мобільному додатку для обміну повідомленнями «Telegram» надійшло смс-повідомлення від невстановленої в ході досудового розслідування особи з пропозицією заробітку, на що ОСОБА_5 погодився.
В подальшому, в ході листування ОСОБА_5 з невстановленою в ході досудового розслідування особою останньою було запропоновано підробіток у вигляді здійснення підпалу транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань, за грошову винагороду. Почавши обговорення відповідної пропозиції даної особи в приватному чаті у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_5 погодився здійснити підпал відповідного транспортного засобу за грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США.
Згідно домовленості з вказаною невстановленою особою, ОСОБА_5 мав підшукати автотранспортний засіб, що за візуальними ознаками можна охарактеризувати, як автомобіль Збройних Сил України або інших збройних формувань, після чого зробити фотознімок такого автомобіля та направити його у вищевказаному застосунку невстановленій в ході досудового розслідування.
Поряд з цим, з метою доведення свого злочинно умислу, ОСОБА_5 , прийняв рішення заручитися підтримкою для реалізації злочинного наміру, а саме залучив до протиправної діяльності свого товариша ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснивши останньому свої наміри та обіцявши за допомогу у вчиненні злочину грошової винагороди в сумі 500 доларів США, на що останній погодився.
Так, 29.08.2024 на виконання вищевказаної домовленості, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільну небезпечність, достовірно будучи обізнаним, що його дії завдадуть шкоду обороноздатності України у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 почали підшукувати на території м. Київ автомобіль, що належить військовослужбовцям ЗСУ.
Того ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 30.08.2024, проходячи біля будинку за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 21/3, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 побачили запаркований на вулиці автомобіль кольору «хакі» марки «Volkswagen LT 45» д.н.з. НОМЕР_2 .
Зрозумівши, що за візуальними ознаками вказаний автомобіль відповідає запитуваним невстановленою в ході досудового розслідування особою критеріям та є таким, що використовується військовослужбовцями в ході бойових завдань для захисту України, ОСОБА_5 здійснив фото фіксацію даного автомобіля та надіслав відповідні фотознімки вказаній особі із застосуванням вищевказаного месенджеру.
Після отримання фотознімків невстановлена в ході досудового розслідування особа повідомила, що вказаний автомобіль відповідає всім необхідним критеріям та може бути предметом підпалу за вище обіцяну грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США.
Надалі, в ході спілкування ОСОБА_5 погодився підпалити саме вказаний автомобіль в ніч 30.08.2024, коли буде менше свідків такої події.
Надалі, в день 29.08.2024 (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 та ОСОБА_8 придбали у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна, буд. 3 розпалювач у вигляді розчинника для подальшого використання під час підпалу автомобіля. З метою уникнення кримінальної відповідальності та переслідування за вчинений злочин, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прийняли рішення бути вдома, доки стемніє.
Крім того, 29.09.2024 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 надіслав невстановленій в ході досудового розслідування особі в месенджері «Telegram» свій крипто гаманець для отримання грошової винагороди за вчинений ним злочин.
Приблизно у період з 00 год. 00 хв. по 02 год. 30 хв. 30.08.2024, дочекавшись темряви, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , взявши з собою розпалювач, зустрілися у невстановленому досудовим розслідуванням місці та почали спільний рух до виявленого раніше ними військового автомобіля марки «Volkswagen LT 45» д.н.з. НОМЕР_2 , запаркованого біля будинку за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 21/3. Підійшовши до даного автомобіля та пересвідчившись в можливості безкарного вчинення злочину, за попереднім розподіленням ролей ОСОБА_8 вилив наданий ОСОБА_5 розпалювач на капот даного автотранспортного засобу, після чого підпалив його за допомогою запальнички. Надалі, ОСОБА_5 зафіксувавши факт підпалу на камеру свого мобільного телефону марки «Nokia», переслав даний відеозапис невстановленій в ході досудового розслідування особі в месенджері «Telegram», після чого видалив з листування та пам'яті свого пристрою такий відеозапис. Отримавши даний відеозапис невстановлена в ході досудового розслідування особа дуже зраділа, після чого запевнила ОСОБА_5 в отриманні винагороди за вказаний злочин.
Так, упевнившись в тому, що злочин доведений ним до кінця та досягнуто мети у вигляді завдання шкоди основам національної безпеки України та громадської безпеки, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинув місце підпалу та прослідував до себе додому за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав не обґрунтованості підозри.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
31.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
31.08.2024 ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 діб.
23.10.2024 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000921 продовжено до трьох місяців, тобто до 30 листопада 2024 року.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ряду правопорушень, може переховуватися від слідства та суду;
- продовження кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, сховання або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 його вік та стан здоров'я, сімейний стан, репутацію, спосіб життя, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статті 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2024 року.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вчинене ним кримінальне правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді - тримання під вартою строком до 30 листопада 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 , в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1