СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-п/759/30/25
ун. № 759/17659/24
07 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі судових засідань Шило М.І.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15.03.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаною заявою, у якій просить скасувати заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви вказує на неповідомлення відповідача про розгляд справи, що є підставою для скасування заочного рішення. Просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення у зв'язку із тим, що з текстом рішення відповідач ознайомився 05.03.2025 р. Зазначає, що заперечує проти позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
У судовому засіданні представник позивача заперечує проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
У судове засідання відповідач просить поновити пропущений строк для подачі заяви та задовольнити заяву про перегляд заочного рішення.
Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.
Щодо поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч.3,4 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суддя, приймаючи до уваги те, що поштова кореспонденція, направлена відповідачу поверталась до суду у зв'язку із закінченням терміну збергіання, відповідач ознайомився з текстом рішення 05.03.2025 р. вважає такі обставини поважними причинами для пропуску, встановленого законодавством строку та поновлює його.
Щодо розгляду заяви по суті.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судом поновлено відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 19.11.2024 р. позов Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 45025114) заборгованість по сплаті разового вступного внеску, разового цільового внеску, щомісячного членського внеску, разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії, разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в розмірі 465 090,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 21650,13 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 11648,66 грн., пеню за прострочення сплати внесків в розмірі 107236,77 грн., штраф за прострочення сплати внесків в розмірі 187009,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 45025114) судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 11889,52 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви не отримав у зв'язку із поверненням за закінченням строків зберігання (а.с. 124).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішувалась за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Лише з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши подану відповідачем заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність доказів на які він посилається, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на докази, які підтверджують обставини, що є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи, яке як встановлено судом спростовується матеріалами справи, не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи ненадання відповідачем жодних доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (03164, м.Київ, вул.Сушко Христини, 10) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Ю. Єросова