11.04.2025 Справа № 756/364/25
Унікальний номер 756/364/25
Справа № 2/756/2047/24
Іменем України
11 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Луценко О.М.
за участі секретаря Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів , -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів.
В обґрунтування позову позивач вказує, що вони з відповідачем з 15.07.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2015року шлюб між сторонами було розірвано.
Оскільки після розірвання шлюбу між сторонами певний період часу донька вживала разом із батьком.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року по справі № 756/16510/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового Імуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття.
16.02.2016 року Оболонським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист, на підставі якого за заявою ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року по справі № 756/14659/17 зменшено розмір аліментів утримуваних із ОСОБА_1 за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 з 1/4 частини до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою від 15.10.2020року головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції( м. Київ) по виконавчому провадженні НОМЕР_4 повернутий виконавчий лист № 756/2028/16 ОСОБА_2 на підставі п.1ч.1ст.37 Закону України « Про виконавче провадження».
На початку повномасштабного вторгнення позивач разом з неповнолітніми дітьми виїхала за кордон, і тому спільні з відповідачем діти тривалий час проживають разом із матір'ю в іншій країні, однак відповідач добровільно не погодився сплачувати кошти на їх утримання.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2023року по справі № 756/4463/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку з усіх його видів доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.04.2023 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) на підставі виконавчого листа №756/4463/23 від 16.08.2023року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
Враховуючи те, що діти позивача проживають разом з нею, відповідач не бере участь у вихованні та утриманні дітей, тому вважає, що стягнення аліментів на дітей, які проживають разом з нею, суперечить нормам статті 181 СК України.
05.03.2025 відповідачем до суду подано відповідь на відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Зазначив, що з 2015 року по 2022 рік донька ОСОБА_3 , проживала разом з ним. Однак з початком повномасштабної агресії рф, відповідачем було прийнято рішення відправити доньку разом з позивачем закордон задля безпеки дитини. На теперішній час позивач разом з дітьми знаходиться на території Королівства Англії на повному державному забезпеченні, отримуючи щомісячну допомогу. При цьому, твердження позивача, що вона неодноразово зверталась з проханням надати матеріальну допомогу, не відповідає дійсності. Після закінчення воєнного стану позивач разом з дітьми повернеться до України та донька знову буде жити разом з ним, тому, на його думку, задоволення позовних вимог позивача є недоцільним, оскільки проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю має тимчасовий характер.
Представник позивача та позивач у суді позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти наданої позовної заяви заперечив, просив суд в задоволені позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини.
Судом встановлено, що сторони з 15.07.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2015року шлюб між сторонами було розірвано.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року по справі № 756/16510/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового Імуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття.
16.02.2016 року Оболонським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист, на підставі якого за заявою ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року по справі № 756/14659/17 зменшено розмір аліментів утримуваних із ОСОБА_1 за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 з 1/4 частини до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою від 15.10.2020року головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції( м. Київ) по виконавчому провадженні НОМЕР_4 повернутий виконавчий лист № 756/2028/16 ОСОБА_2 на підставі п.1ч.1ст.37 Закону України « Про виконавче провадження».
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2023року по справі № 756/4463/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку з усіх його видів доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.04.2023 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) на підставі виконавчого листа №756/4463/23 від 16.08.2023року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_1 та неповнолітні діти знаходиться на території Королівства Англії.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, що з 03.05.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає з батьком ОСОБА_2 , на користь якого були стягнуті аліменти з позивача - матері дитини, а проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено, судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір'ю - позивачем по справі та повністю знаходяться на її утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішень суду Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року в справі №756/16510/16-ц та від 01.10.2018 року по справі 3 756/14659/17.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, ч. 4 ст. 273, ст. ст. 258-259, 264-265 ЦПК, ст. ст. 19, 150, 155, 161, 180-184 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів- задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частки заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, на підставі рішень суду Оболонського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року в справі №756/16510/16-ц та від 01.10.2018 року по справі 3 756/14659/17.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Луценко