Справа № 559/796/25
Провадження № 2-а/559/27/2025
08 квітня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Макеєва С.В.
з участю секретаря судового засідання Франчук А.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування посилається на те, що 18 лютого 2025 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подання документів на відстрочку по догляду за рідним батьком, ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного догляду, який позивач здійснює з 2008 року. Однак, оператором групи бронювання, солдатом ОСОБА_3 складено протокол №104 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про те, що 17.12.2024 року о 14:00 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1546053 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 04.12.2024 року. Проте, ОСОБА_1 факт правопорушення заперечив, повідомив про те, що повістку не отримував, поштові повідомлення не надходили з пошти і він за них не розписувався, на мобільний телефон ніхто не повідомляв про наявність на пошті повістки ТЦК, працівниками поліції не розшукувався по даний час, місця проживання не міняв, оновлював своєчасно свої персональні дані в «Резерв+», вказані заперечення відповідач до протоколу не вніс. Також, позивач просив перевірити наведені обставини та не складати протокол, так як інкримінованого правопорушення не вчиняв. В протоколі зазначено про долучення до протоколу наступних документів: копії паспорта, копії поштового відправлення, витяг з реєстру «Оберіг», однак при врученні позивачу не надано копії поштового відправлення та витяг з реєстру «Оберіг». Також вказаний працівник відмовився пояснити суть вчиненого порушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, яке заперечував позивач. 18.02.2024 року позивачу було оголошено постанову №104 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч.З ст.210 КУпАП, копії якої після підпису не вручила. Лише 27.02.2024 року, після прибуття позивача в ТЦК з вимогою надати копію оскаржуваної постанови, було вручено копію постанови, в якій відмовились поставити відмітку про дату її вручення позивачу. В оскаржуваній постанові відповідачем викладено наступний склад адміністративного правопорушення аналогічний тому, який зазначено в протоколі, про те, що 17,12.2024 року о 14:00 ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1546053 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 04.12.2024 року. Одночасно в постанові відповідач зазначає, що позивачем станом на 07.07.2024 року своєчасно уточнено свої персональні та облікові дані. Позивач вважає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права за неповно з'ясованих обставин справи, в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю, виходячи з наступного.
Під час складання протоколу, розгляду справи і винесення постанови, позивачу не роз'яснено процесуальні права визначені КУпаАП, що є самостійною підставою для скасування постанови. В оскаржуваній постанові відповідач не зазначив, які саме дані позивач мав уточнити, оскільки відповідач мав військово-облікові дані на позивача та мав доступ до державних Реєстрів. Позивач вважає, що повістка від 04.12.2024 року йому не вручалась, від її отримання не відмовлявся, а отже, не був обізнаний про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.12.2024 року. Тому неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки під час винесення постанови не встановлено порушення позивачем правил військового обліку в частині прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з огляду на відсутність належного вручення виклику, який відповідач при винесенні постанови не підтвердив належними та допустимими доказами.
Щодо вручення позивачу повістки про необхідність з'явитися 17.12.2024 на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначає, що відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Повернення відповідачу повістки 13.12.2024 року оператором «Укрпошти» з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» не є її врученням і обізнаністю позивача про наявність її існування. Про те відповідач як орган владних повноважень, не виконав свого обов'язку, не з'ясував з урахуванням доступу до реєстрів, що позивач місця проживання не змінював, спосіб у який оператор пошти його оповіщував, також те, що до 18.02.2024 року поліцією не розшукувався не сповіщався і не доставлявся в ТЦК. Таким чином, посадова уповноважена особа відповідача, не перевіривши заперечення позивача про невручення йому повістки і не повідомленні про її надходження, не з'ясував вказані обставини та протиправно 18.02.2025 року виніс оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП без повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи. Окрім цього, сама по собі умова «Адресат відсутній за вказаною адресою» не свідчить про належне повідомлення особи відповідно до п. 41 Постанови № 560, якщо при цьому відсутні докази того, що співробітниками Укрпошти вживались відповідні заходи щодо сповіщення особи про необхідність отримати поштове відправлення, надіслане рекомендованим листом, будь-якими засобами зв'язку: телефоном (за допомогою застосунку Вайбер або відправленням смс-повідомлення). На підставі викладеного, враховуючи вимоги п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, відповідачем недоведеним факт належного оповіщення військовозобов'язаного позивача про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 17.12.2024, 11:00.
Вважає, що дана постанова винесена незаконно, без дослідження суб'єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення. Просить скасувати постанову №104 від 18.02.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., провадження у справі закрити та стяягнути з відповідача понесені судові витрати.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві вказують, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 04.12.2024 року засобами поштового зв'язку “Укрпошта» було надіслано повістку №1546053 про виклик начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.12.2024 року о 14.00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендованим поштовим відправленням 0610213698292 з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою місця проживання. 04.12.2024 року поштову повістку №1546053 надіслано Позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте повістку було повернуто 13.12.2024 року, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. У визначений строк на 14.00 годину 17.12.2024 року ОСОБА_1 не з'явився та у триденний строк від визначеної у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення та у будь-який інший спосіб. Також, ОСОБА_1 особисто не з'явився у строк, що не перевищує сім календарних днів, тобто до 23.12.2024 року. У відповідності до статті 259 Кодексу України про адміністративне правопорушення автоматизованими засобами АІКС “Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 27.12.2024 року було сформовано електронне звернення до Дубенського районного відділу поліції ТУ Національної поліції в Рівненській області №Е981450, щодо доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 18.02.2025 року представниками Дубенського районного відділу поліції ТУ Національної поліції в Рівненській області Семенюту Сергія Вікторовича було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно відомостей АІКС “Оберіг» 07.07.2024 року ОСОБА_1 було уточнено свої персональні та облікові дані та вказано адресу проживання: АДРЕСА_1 . 27.12.2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено факт скоєння адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем ОСОБА_1 у зв'язку з неприбуттям за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений строк 17.12.2024 року о 14.00 годині для уточнення даних по повістці №1546053 та позивачем не було повідомлено поважних причин неявки. Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з неявкою за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці. Відповідно до частини 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У зв'язку із порушенням вимог абзацу 3 частини 10 частини статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» відносно позивача ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року №104 по факту неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв язку AT “Укрпошта» 04.12.2024 року. Копію протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2024 року №104 ОСОБА_1 було вручено під особистий підпис, одночасно роз'яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Позивачу було запропоновано також надати письмові пояснення у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності, на що ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення у протоколі від 18.02.2025 року № 104. Зі змістом протоколу ознайомлений 18.02.2025 року, про що свідчать особисті підписи ОСОБА_1 . Жодних заперечень чи відмов під час ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року № 104 від Позивача ОСОБА_1 не надходило. Також, ОСОБА_1 було проінформовано, що розгляд Протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року № 104 відбудеться 18.02.2025 року о 12 годині 25 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет № 3. Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 210 КУпАП. У визначений термін та час начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто Протокол про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року № 104 та винесено Постанову №1/104 від 18.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП та постановлено накласти штраф у сумі 17000 гривень а присутності позивача ОСОБА_1 . Копію постанови №1/104 від 18.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення позивачем ОСОБА_1 18.02.2025 року було отримано особисто під особистий підпис. Жодних заперечень від ознайомлення та підписання постанови №1/104 від 18.02.2025 року під час розгляду адміністративної справи від позивача ОСОБА_1 , не надходило. Також, позивач не повідомив про поважні причини неявки за викликом по повістці, тому жодним чином не підтвердив поважність причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений строк згідно чинного законодавства.
Розгляд адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства та у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час адміністративного провадження - складання протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року №104 та його розгляду, ознайомлюючись з матеріалами адміністративної справи, позивач не заявляв жодних заперечень та самостійно проставив особистий підпис. Під час винесення постанови №1/104 від 18.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, ознайомлюючись з матеріалами адміністративної справи позивач ОСОБА_1 не заявляв жодних заперечень та самостійно проставив особистий підпис, отже був згідний зі змістом вищезазначених документів та вчиненим адміністративним правопорушенням. Постанова №1/104 від 18.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення відносно Позивача ОСОБА_1 містить усі необхідні реквізити, що чітко визначені чинним законодавством.
Діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється в рамках правового поля. Тому, просять у позові відмовити у повному обсязі та вказати позивачу суворо дотримуватися вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Згідно ухвали суду від 05.03.2025 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
18.02.2025 відносно ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення №104 по факту неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1546053 для звірки даних, яку було надіслано засобами поштового зв'язку “Укрпошта» 04.12.2025 року (а.с. 11-12).
18.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 була винесена постанова № 1/104 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.(а.с. 13-14).
ОСОБА_1 було надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 04.12.2024 повістку № 1546053 для уточнення даних. У довідці АТ Укрпошти про причини повернення стоїть відмітка, що рекомендоване поштове відправлення із повісткою «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення дійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
В даній справі судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №104 та постанова №1/104 відносно розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 винесені в один день - 18.02.2025, таким чином порушено процедуру розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивач був позбавлений можливості подати якісь додаткові докази, надати свої пояснення, скористатися правовою допомогою. Наведене свідчить, що відповідачем під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605, 60 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову № 1/104 від 18.02.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) грн., а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на повернення сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя С.В. Макеєв