Справа №761/3009/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1742/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
03 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні №42023052110000085 від 11.08.2023,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року задоволено клопотання старшого детектива першого відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
Покладено на строк дії ухвали на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду з певною періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з м. Кривий Ріг, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 17 березня 2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання шляхом покладення на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, або обрати підозрюваному розмір застави у відповідності до ступеню тяжкості інкримінованого правопорушення в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що наведені у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є припущеннями сторони обвинувачення та жодними доданими до клопотання матеріалами не підтверджуються.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя при визначенні розміру застави не навів мотивів можливості внесення підозрюваним застави у розмірі 60 650 грн., оскільки останній не має офіційного працевлаштування та має незначні доходи.
Крім того, апелянт зазначає, що підозрюваний раніше до будь-якої відповідальності не притягувався, має місце проживання, перебуває у міцних сталих стосунках із дружиною, з якою разом виховують малолітнього сина, а запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні можливо із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання шляхом покладення обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023052110000085 від 11.08.2023 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, за ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України.
17.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204КК України.
23.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, з покладенням на ОСОБА_6 наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду з певною періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з м. Кривий Ріг, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 17.03.2025 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Як вбачається зі ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є формальними та не доведеними доказами, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 раніше до будь-якої відповідальності не притягувався, має місце проживання, перебуває у міцних сталих стосунках із дружиною, з якою разом виховують малолітнього сина, не спростовують висновки про можливість підозрюваного вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Посилання захисника на непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави є безпідставними, оскільки колегія суддів вважає, що застава, визначена слідчим суддею з урахуванням обсягу повідомленої підозри та даних про особу підозрюваного, є такою, що достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та спонукатиме до їх виконання належним чином. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Тобто, законодавцем встановлено певний процесуальний запобіжник, що унеможливлює обмеження прав особи поза межами кримінального провадження.
Станом на час розгляду апеляційної скарги оскаржувана ухвала слідчого судді вичерпала свою дію 17.03.2025.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2019 у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3____________ ОСОБА_4____________