03лютого 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_3
захисника особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення, - Швачка О.В.
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Швачко О.В. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Києва, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду встановлено, що 13.10.2020 о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_3 керував транспортним засобом «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 по вулиці Жмаченка, 18 в місті Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисник Швачко О.В. в інтересах ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2020 та закрити адміністративне провадження по справі стосовно ОСОБА_3 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник Швачко О.В. в інтересах ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову, порушив норми матеріального права, низку рішень Європейського суду з прав людини, інші законодавчі акти, в тому числі підзаконні.
На його переконання, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 245 КУпАП відмовив захиснику в задоволенні клопотання про витребування доказів, заяви про виклик свідків, не бажав всебічно, повно і об'єктивно з'ясовувати обставини справи.
Посилається захисник і на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_3 транспортним засобом «ToyotaCamry» та відсутні обставини встановлення особистостей свідків для виключення обґрунтованого сумніву в особі свідка.
Захисник Швачко О.В. стверджує, що були відсутні підстави для проходження ОСОБА_3 огляду на стан сп'яніння через відсутність керування транспортним засобом «ToyotaCamry».
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та в його інтересах захисника Швачка О.В. на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі//протоколах про адміністративні правопорушення, визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги, підтриманими у суді апеляційної інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 002323 від 16.10.2020, в цей же день о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_3 керував транспортним засобом «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 по вулиці Жмаченка, б. 18 в місті Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 1).
Обставини керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння засвідчили підписами свідки-поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та в окремо викладених поясненнях (а.с. 4).
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - поліцейським роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 УПП Києва ДПП капрал поліції Кніть Р.Я.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник Швачко О.В.доводи апеляційної скарги підтримали та пояснили наступне.
Так, ОСОБА_3 вказав, що не керував автомобілем, стояв на стоянці, алкоголь не вживав. Відмовився від проходження тесту Драгер, оскільки поліцейські вели себе зухвало і він не керував автомобілем, крім цього йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога.
В матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3).
ЗахисникШвачко О.В.в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, отже відсутня об'єктивна сторона вчинення правопорушення.
Працівники поліції пропонувалиОСОБА_3 в присутності двох свідків пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" чи в медичному закладі, однак ОСОБА_3 відмовився.
Після відмови від проходження огляду працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_3 наслідки цієї відмови (а.с. 5).
Щодо доводу про те, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, суд відноситься критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ніяких заперечень не зазначив.
Також на досліджуваному судом апеляційної інстанції відеозаписі, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_3 не заперечував, що він є водієм транспортного засобу.
Отже, обґрунтування зазначені в апеляційній скарзі, що підтримані стороною захисту у суді апеляційної інстанції, про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - є непереконливими, конкретних висновків не містять та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи та перевірені в апеляційному порядку з дотриманням вимог закону.
За наведеним, на підставі аналізу за досліджуваними доказами, у їх сукупності, слід дійти висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_3 накладено у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції - не встановлено.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.
Притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За викладеним, апеляційна скарга захисника Швачка О.В. в інтересах ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Швачка О.В. в інтересах ОСОБА_3 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька