Справа № 148/846/25
09 квітня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Яремчуком Артуром Вікторовичем до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Представник позивача від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Ознайомившись з формою та змістом позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме: позивачем при зверненні до суду з даним позовом не дотримано вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У прохальній частині позову позивач просить, окрім вирішити питання розірвання шлюбу, залишити малолітнього сина - ОСОБА_4 , проживати з батьком, та малолітнього сина - ОСОБА_5 , проживати з матір'ю, однак, у самому тексті позову відсутнє будь-яке обґрунтування такої вимоги.
Із змісту позовної заяви вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дітей, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дітей, які заходи органом опіки та піклування вживались. До матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дітьми, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.
Представник позивача у позовній заяві посилається на постанову Верховного Суду № 339/143/20 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, де зазначено, що у постанові у № 200/952/18 від 15.01.2020 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Однак, Верховний Суд у постанові № 200/952/18 від 15.01.2020 зазначає, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
У позовній заяві не зазначено третьої особи орган опіки та піклування, не надано висновку органу опіки та піклування про доцільність проживання дітей по окремості з одним із батьків.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
У випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні, що зазначено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Проте, представник позивача подав до суду позовну заяву, що свідчить про наявність спору між сторонами.
Крім того, вказані дві вимоги є самостійними матеріально-правовими вимогами немайнового характеру та не є вимогами, пов'язаними між собою.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за вимогу немайнового характеру, сплативши судовий збір у розмірі 1211,20 грн та надавши докази щодо цього.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Тульчин/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA518999980313101206000002810
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Тульчинський районний суд Вінницької області.
Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., та надання суду доказів цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Яремчуком Артуром Вікторовичем до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишити без руху до усунення недоліків.
Надати позивачу та його представнику строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: