02 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/298/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.
1. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з березня 2024 по листопад 2024 у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - протиправною;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 додаткової винагороди з березня 2024 по листопад 2024 у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
3. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.01.2023 по 31.12.2023 у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - протиправною.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01.01.2023 по 31.12.2023 додаткову винагороду у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі та участі його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , з січня 2023 по липень 2024 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до листа від 08.06.2024 (копія додається) ОСОБА_1 26.01.2024 було притягнуто до матеріальної відповідальності за втрату майна речової служби тилу логістики загальною вартістю 17939 гривень 05 копійок.
Проте, належні виплати солдату ОСОБА_1 не надходили у повному обсязі, про що свідчить Деталізований розрахунок грошового забезпечення та інших видів виплат військовослужбовця з січня 2023 по січень 2024.
Сума, на яку позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності, становить 17939 гривень 05 копійок.
Згідно п.1 постанови №168 від 28.02.2022 установлено що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Задля отримання належним чином завірених копій наказів про направлення до зони бойових дій з метою виконання забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів та розрахунку грошового забезпечення та інших видів виплат військовослужбовця з січня 2024 по теперішній час на військову частину НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит Вих. №24/09.
Крім того, адвокат Суботін Г.Г. в адвокатському запиті Вих. №24/09-2 просив надати належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування обставин притягнення до матеріальної відповідальності за втрату майна речової служби тилу логістики, що стосується ОСОБА_1 в т.ч. вогнепальної зброї.
Проте, на даний час відповідей на вказані запити не отримано.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок №260)
Відповідно до п.15 Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення не виплачується:
- за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
- якщо виплачуються академічні стипендії;
- за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
- за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
- за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
- за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
- за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до вимог пункту 4 Розділу XVI Порядку №260 При порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від одного до трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від чотирьох до семи прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від восьми до одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від дванадцяти до п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
Крім того, згідно з п.5 розд. XVI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
- за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
- у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
- у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
- у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково- дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
- у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
- у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;
- у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
- у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів
- за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.
Позивач не отримував додаткову грошову винагороду, передбачену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від_28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби),
Розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З переліченого вбачається, що Відповідач не повинен був позбавляти виплати додаткової винагороди Позивача.
Крім того, згідно абз. 3 пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України: у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Дисциплінарний статут ЗСУ містить зокрема такі норми:
1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну таємницю;
- додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
7. Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Судом установлено, що Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.02.2024 №49 сержант ОСОБА_1 є таким, що самовільно залишив частину з 18.02.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.04.2024 №96 сержант ОСОБА_1 є таким, що 03.04.2024 повернувся після самовільного залишення частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2024 №216 сержант ОСОБА_1 є таким, що самовільно залишив частину з 24.07.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2024 №253 сержант ОСОБА_1 є таким, що 31.08.2024 повернувся після самовільного залишення частини.
Положень Порядку у Позивача відсутнє право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за лютий, березень, квітень, липень та серпень 2024 року.
Відповідно до інформації фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за інші місяці спірного періоду, а саме: травень, червень, вересень, жовтень та листопад 2024 року Позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень.
Відтак, у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовної вимоги визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.01.2023 по 31.12.2023 у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - протиправною, суд зазначає наступне.
Як установлено судом, у цей період позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Вказане не заперечується відповідачем.
Відтак, згідно приписів п.1 постанови №168 від 28.02.2022 позивач мав право на щомісячну виплату додаткової винагороди, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За таких підстав, у цій частині позов необхідно задовольнити.
Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.01.2023 по 31.12.2023 у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - протиправною.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01.01.2023 по 31.12.2023 додаткову винагороду у зв'язку зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ