Провадження № 33/803/984/25 Справа № 199/8484/24 Суддя у 1-й інстанції - Сенчишин Ф.М. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
03 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Чеснокова К.О., потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строк накладення адміністративного стягнення.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 08 жовтня 2024 року о 17 год. 56 хв., на перехресті вул. Зиновія Матли та вул. Берегової у м. Дніпрі, керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та порушивши вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілю «MAZDA 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, після чого вказаний автомобіль під час некерованого руху скоїв наїзд на паркан. В результаті ДТП обидва транспортні засоби та паркан зазнали механічних пошкоджень.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, винесеного з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що потягло за собою однобічне та не повне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки.
Зазначає, що його вини у спричиненні ДТП немає, оскільки своїми діями він не порушив жодного пункту ПДР, керував автомобілем згідно дорожніх знаків та не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів, шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм. Можливість по запобіганню події для нього не визначалася його односторонніми діями.
Таке твердження підтверджується висновком судового експерта Драгана В.М. № 10.1/005-Д від 20.01.2025, відповідно до якого в зафіксованих дорожніх умовах водій автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.L, 16.11. і дорожнього знаку 2.1 («Дати дорогу») додатку №1 Правил дорожнього руху. При зафіксованому механізмі пригоди дії водія «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не суперечили вимогам п.п. 10.1., 16.1 L, дорожнього знаку 2.1 («Дати дорогу») додатку №1 Правил дорожнього руху. В дорожній ситуації, яка розглядається, водій автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню вищевказаних транспортних засобів шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм даних Правил - технічна можливість по запобіганню події для нього не визначалася його односторонніми діями. При зафіксованих вихідних даних в діях водія «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не вбачається будь- яких невідповідностей вимогам ПДР, які, з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП.
Зазначений висновок судом відхилено, оскільки судовий експерт ОСОБА_5 не попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта. Однак таке попередження у висновку експерта наявне на сторінці 3 висновку (а.с. 67).
Вказує, що висновок комплексної судової фототехнічної та обставин і механізму ДТП експертизи № КСЕ-19/104-24/44498 від 04.02.2025 було зроблено на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення №№ 199/8484/24, без додаткового огляду місця пригоди. Зокрема, поза увагою експерта залишились дані щодо конкретної ділянки дороги та відстані, на якій перебував автомобіль «MAZDA 6» від автомобіля «CHEVROLET LACETTI» в момент об'єктивного виявлення водієм ОСОБА_1 із-за об'єкту, який обмежував оглядовість, перепади висот проїзної частини дороги вул. Берегової, автомобіля «MAZDA 6», що наближався до його смуги руху. Така відстань становить 75,5 м до лівої бічної поверхні нерухомого автомобіля «CHEVROLET LACETTI», який стояв у місця поновлення руху автомобілем «CHEVROLET LACETTI».
Саме дії водія автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_6 L спричинили ДТП. Згідно висновку експерта № 10.1/005-Д від 20.01.2025 та висновку комплексної судової фототехнічної та обставин і механізму ДТП експертизи № КСЕ-19/104-24/44498 від 04.02.205, у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «MAZDA 6» повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3, 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «MAZDA 6», при заданому механізмі пригоди, не відповідали вимогам п. 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Водій автомобіля «MAZDA 6» при заданих вихідних даних та допустимій швидкості руху на ділянці дороги в місці ДТП 30,0 км/год, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.
Сукупність досліджених доказів, наявних дорожніх знаків, розмітки, зафіксованих слідів, розташування транспортних засобів та наявних на них пошкоджень, а також пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди дає підстави прийти висновку про те, що в дорожній ситуації, яка розглядається, водій автомобіля «CHEVROLET ЕАСЕТП» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню вищевказаних транспортних засобів шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм даних Правил - технічна можливість по запобіганню події для нього не визначалася його односторонніми діями. В діях водія «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не вбачається будь-яких невідповідностей вимогам ПДР, які, з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2025 - скасувати та закрити провадження у справі за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пов'язаного з порушенням п.10.1 ПДР, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Чесноков К.О. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав постанову суду законною та обґрунтованою.
Вислухавши пояснення сторін адміністративного провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки безпідставно не взяв до уваги висновок експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/005-Д від 20.01.2025, складеного судовим експертом Драганом В.М., пославшись на те, що судовий експерт ОСОБА_5 не попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 284 КК України.
Як убачається з висновку експерта № 10.1/005-Д від 20.01.2025 (а.с.67, аркуш експертного висновку 3), судовий експерт Драган В.М., відповідно до вимог п.4.21 розділу ІV Інструкції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5, про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, згдіно ст. 384 КК України, попереджений (обізнаний).
Отже висновок суду першої інстанції про те, що експерт ОСОБА_5 не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є необґрунтованим та спростовується наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання, на які повинні міститися в самому протоколі.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки така норма закону як ст.124 КУпАП є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень та вказувати це як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові судді.
З матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом поліції до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення, за змістом якого ОСОБА_1 інкримінується порушення лише п. 16.11 Правил дорожнього руху.
Отже суд в межах цього протоколу має встановити - чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цього пункту Правил дорожнього руху.
Пункт 16.11 ПДР передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, по даному ДТП, за наявними матеріалами провадження, було проведено комплексну судову фототехнічну та обставин і механізму ДТП експертизу № КСЕ-19/104/24/44498 від 04.02.2025, згідно висновкам якої у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який рухався по другорядній дорозі, на перехресті нерівнозначних доріг, повинен був дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, тобто повинен був діяти згідно вимог п. 16.11 і дорожнього знаку 2.1 додатка № 1 ПДР.
Оскільки дії водія ОСОБА_1 при заданому механізмі пригоди не відповідали вимогам п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 додатка № 1 ПДР, такі дії з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даною ДТП. Технічна можливість уникнути ДТП для водія ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п. 16.11 ПДР та дорожнього знаку 2.1. додатку № 1 ПДР, для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які б не дозволяли би йому їх виконати.
У даній дорожньо-транспортній ситуації водію ОСОБА_2 , при керуванні автомобілем «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , необхідно було здійснювати рух зі швидкістю, яка не перевищує дозволену на ділянці дороги в місці ДТП (30,0 км/год), а з моменту виникнення небезпеки для руху, необхідно було негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто водій ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3, 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху.
Так як воді ОСОБА_3 , керував автомобілем, рухаючись із фактичною швидкістю 120,0 км/год, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля «MAZDA 6» до місця зіткнення, то в його діях при заданому механізмі пригоди не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3. ПДР. Дії воді ОСОБА_3 при заданому механізмі пригоди не відповідали вимогам п. 12.9 (б) ПДР та дорожнього знаку 3.29 ПДР.
Оскільки відстань, на якій знаходився автомобіль «MAZDA 6» від місця зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI» в момент виникнення його водієві небезпеки для руху більша, ніж зупиночний шлях автомобіля «CHEVROLET LACETTI» при допустимій швидкості руху при екстреному гальмуванні в умовах місця пригоди, то водій автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 , при заданих вихідних даних та допустимій швидкості руху на ділянці дороги в місці ДТП 30,0 км/год, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, та дії водія автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП (а.с. 39-45).
Відповідно до висновків експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/005-Д від 20.01.2025, в зафіксований дорожніх умовах водій автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 16.11 і дорожнього знаку 2.1 (“Дати дорогу») додатку № 1 ПДР.
При зафіксованому механізмі пригоди дії водія автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 , не суперечили вимогам п.п.10.1, 16.11, дорожнього знаку 2.1 (“Дати дорогу») додатку № 1 ПДР.
В дорожній ситуації, яка розглядається, водій автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню вищевказаних транспортних засобів шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм даних Правил - технічна можливість по запобіганню події для нього не визначалася його односторонніми діями.
При зафіксованих вихідних даних в діях «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 не вбачається будь-яких невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП.
В зафіксованих дорожніх умовах водія автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4., 12.6 (ч. “б») та дорожнього знаку 3.29 (30) додатку № 1 ПДР.
При зафіксованому механізмі пригоди дії водія автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 , не суперечили вимогам п.12.3 ПДР; не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9. (ч. “б») та дорожнього знаку 3.29 (30) додатку № 1 ПДР.
В дорожній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 , рухаючись із допустимим значеннями швидкості (50 та 30 км/год), мав технічну можливість запобігти шляхом своєчасного застосування максимально ефективного гальмування із зупинкою до смуги руху автомобіля «CHEVROLET LACETTI».
При зафіксованих вихідних даний, дії водія «MAZDA 6» ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 (ч. “б») та дорожнього знаку 3.29 (30) додатку № 1 ПДР, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП і є причиною її виникнення.
Крім того, у порядку передбаченому ч.2 ст. 13 ЗУ “Про судову експертизу», ст. 273 КУпАП, п.4 ч.3 ст. 69 та ч.3 ст. 102 КПК України та абзацом 5 п. 2.1. розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 08.10.98 № 53/5, що дають експерту право указувати у висновку експерта на факти, виявлені в ході його складання, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчинення правопорушення, судовий експерт ОСОБА_5 звернув увагу на те, що відомості, які викладені в заяві про залучення експерта та в матеріалах справи з пояснень водія ОСОБА_1 суду від 13.12.2024, в частині того, що:
- в момент поновлення руху для виконання на перехресті нерівнозначних доріг маневру повороту ліворуч він не бачив автомобіля «MAZDA 6»;
- після поновлення руху по проїзній частині дороги він зупинив керований автомобіль «CHEVROLET LACETTI»;
- швидкість руху автомобіля «MAZDA 6», в умовах місця пригоди, була 100 км/год, як окремо, так і в комплексі, з технічної точки зору, могли мати місце в умовах місця пригоди, не позбавлені технічного сенсу, та такі, що підтверджуються проведеним дослідженням - є спроможними, а тому вони були прийняті для дослідження обставин механізму дорожньо-транспортної пригоди, як необхідні для відповіді на поставлені запитання (а.с. 66-82).
Отже, як висновком комплексної судової експертизи № КСЕ-19/104/24/44498 від 04.02.2025, так і висновком експерта № 10.1/005-Д від 20.01.2025 встановлено невідповідність дій водія автомобіля «MAZDA 6» ОСОБА_3 вимогам п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху, а також вимогам п.п. 12.4, 12.9 (ч. “б») та дорожнього знаку 3.29 (30) додатку № 1 ПДР, що з технічної точки зору, перебувало у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП і є причиною її виникнення. При зафіксованому механізмі пригоди дії водія автомобіля «CHEVROLET LACETTI» ОСОБА_1 , не суперечили вимогам п.п.10.1, 16.11, дорожнього знаку 2.1 (“Дати дорогу») додатку № 1 ПДР, тобто в діях водія ОСОБА_1 не вбачається будь-яких невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП,
З огляду на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №146030 від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 16.11 ПДР України, враховуючи висновки експерта № 10.1/005-Д від 20.01.2025, згідно яких дії водія ОСОБА_1 не суперечили вимогам п. 16.11 ПДР, водій не мав технічної можливості запобігти зіткненню вищевказаних транспортних засобів шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм даних Правил - технічна можливість по запобіганню події для нього не визначалася його односторонніми діями, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - відсутні.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до правових позицій, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності… . При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
З огляду на викладене судом було допущено однобічність та неповноту судового розгляду. Інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до переконання про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчинення адміністративного правопорушення. Передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» д.н.з. НОМЕР_1 та порушивши вимоги п. 16.11 ПДР, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року про визнання винним та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ О.В. РЯБЧУН