10 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 320/10132/20
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.09.2020 р. №559 у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.09.2020 р. №277 о/с у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, у відповідності до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у виді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.09.2020 р. по день винесення рішення суду без урахування обов'язкових податків та зборів;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з дня винесення рішення суду;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця без урахування обов'язкових податків та зборів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції є протиправними, безпідставними та необґрунтованими з огляду на відсутність встановлення вини позивача у вчиненні будь-якого дисциплінарного проступку. Окрім цього, позивач вказує, що на час прийняття оскаржуваних наказів та на момент розгляду справи йому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не було затримано, а отже й висновки відповідача про порушення службової дисципліни не відповідають дійсності. Позивач вказує, що застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного покарання відбулось без врахування презумпції невинуватості та не враховано пом'якшуючі обставини попередньої поведінки позивача, заохочення, тощо. Також позивач вказав, що відповідачем не надавалась можливість ознайомитись з матеріалами службового розслідування та подати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин. Позивач стверджує, що матеріали службового розслідування не містять допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку та вину позивача, у зв'язку із чим вважає звільнення незаконним та просить суд задовольнити позов.
Відповідач заперечував проти задоволення позову та вказував, що звільнення позивача відбулось правомірно. Так, відповідач повідомив про проведення службового розслідування стосовно затримання, у рамках кримінального провадження №42020110350000062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, начальника сектору дізнання Броварського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та слідчого 1-го відділення слідчого відділу Борипільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 . Під час проведення вказаного службового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 затримано 20.08.2020 р. на робочому місці під час отримання неправомірної вигоди, в той же час працівниками правоохоронних органів було також затримано ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що позивач спільно з ОСОБА_3 рухались на автомобілі, коли відбулось затримання. Після вказаної події, позивач будь-яких заходів з метою повідомлення керівництва про події, що відбулись не вживав. Також відповідач вказує, що позивач відмовився від надання будь-яких пояснень. Відповідач повідомив, що факт причетності, зокрема, службових осіб до вчинення кримінального правопорушення, призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, що призвело до значного зниження авторитету поліції серед населення. Відповідач відмітив, що позивача звільнено не за підозру у вчиненні злочину, а за порушення службової дисципліни. При цьому, склад дисциплінарного правопорушення в діях позивача підтверджується матеріалами службового розслідування, що вказує на правомірність його звільнення.
Рух справи у суді
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» справа була передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 р. прийнято адміністративну справу №320/10132/20 до свого провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. залишено без розгляду заяву позивача про залучення до участі по справі третьої особи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач проходив службу в органах поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. (а.с. 16-18)
На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 21.08.2020 р. №1391 та інформації від 20.08.2020 р. про отримання неправомірної вигоди окремими працівниками ГУНП в Київській області, призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Броварського та Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, що призвели до затримання начальника сектору дізнання Броварського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_2 та слідчого 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 . (а.с. 114-115).
В ході службового розслідування відібрано письмові пояснення у працівників поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кравчука Т.І., Корольчука Б.Л. 01.09.2020 р. складено акт про відмову від дачі пояснень позивачем. (а.с. 125-129).
02.09.2020 р. дисциплінарна комісія Головного управління Національної поліції в Київській області склала висновок службового розслідування, відповідно до якого встановлено, що 20.08.2020 р. на робочому місці у Броварському ВП ГУНП в Київській області під час отримання неправомірної вигоди затримано начальника сектору дізнання Броварського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_2 ОСОБА_2 . У той же час, працівниками правоохоронних органів у м. Бровари по вул. Лермонтова було також затримано слідчого 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Черкасова Є.В., який спільно з позивачем на автомобілі рухались до ОСОБА_2 . Вказано, що позивач у порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України заходів повідомлення керівництва про факт затримання працівника правоохоронного органу не вжив. (а.с.130-139).
07.09.2020 р. Головне управління Національної поліції в Київській області винесло наказ №559 про накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с. 19-22).
25.09.2020 р. відповідачем складено наказ №277 о/с про накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, у відповідності до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у виді звільнення зі служби. (а.с. 23).
До матеріалів справи додано довідку про доходи позивача №93 від 26.02.2021 р. за липень та серпень 2020 р., в якій визначено загальну суму доходів, за винятком утримань та аліментів, 42927,79 гривень. Також додано довідку про доходи позивача №796 від 26.10.2020 р. де визначено загальну суму доходів позивача за липень-серпень 2020 р. без урахування податків і аліментів в сумі 43581,51 гривень. (а.с. 79, 148).
Матеріали справи містять довідки №167, 174 КП Броварської міської ради «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 29.08.2020 р. та від 17.09.2020 р. про знаходження позивача на амбулаторному лікуванні з 21.08.2020 р. по 29.08.2020 р. та з 08.09.2020 р. по 17.09.2020 р. (а.с. 24-25).
Також матеріали справи містять послужний список позивача та прийняті розпорядчі акти відносно нього за період роботи в Національній поліції України (а.с. 82-100).
Матеріали справи містять копію опублікованого прес-службою військової прокуратури Центрального регіону України оголошення про затримання на Київщині слідчого Нацполіції під час отримання неправомірної вигоди. (а.с. 117).
Крім того, матеріли справи містять витяг з ЄРДР про зареєстроване 20.05.2020 р. кримінальне провадження №42020110350000062 за ч. 3 ст. 368 КК Ураїни. (119)
Матеріали справи містять лист ТУ ДБР, розташоване у місті Києві від 20.07.2023 р., в якому повідомляється, що позивача у порядку ст. 208 КПК України не затримували та повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження №42020110350000062 йому не вручалось. В даному кримінальному провадженні позивач був допитаний у якості свідка щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення. (а.с. 166).
Згідно копії витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 24.03.2025 р. відсутні відповідні відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності позивача. (а.с. 172).
Мотивувальна частина
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до абз. 2, 6 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
У відповідності ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно, ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно п. 1, п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Згідно з положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Згідно ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частиною 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Статтею 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Згідно ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування регулює Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок № 893).
Згідно п. 1 р. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно п. п. 1-2 р. V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно п. 2 р. IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно п. п. 1-2 р. VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до висновку службового розслідування від 02.09.2020 р. дисциплінарна комісія Головного управління Національної поліції в Київській області встановила, що 20.08.2020 р. на робочому місці у Броварському ВП ГУНП в Київській області під час отримання неправомірної вигоди затримано начальника сектору дізнання Броварського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_2 . У той же час, працівниками правоохоронних органів у м. Бровари по вул. Лермонтова було також затримано слідчого 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , який спільно з позивачем рухались на автомобілі. Вказано, що позивач у порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України заходів повідомлення керівництва про факт затримання працівника правоохоронного органу не вжив.
Поряд із цим, надані відповідачем матеріали службового розслідування та сам висновок не містить достатніх доказів врахування відповідачем характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд звертає увагу, що звільнення із служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного покарання, яке може бути застосовано до поліцейського.
В даному випадку, варто мати на увазі, що, обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Однак, відповідачем під час судового розгляду справи та під час проведення службового розслідування не обґрунтовано співмірність застосованого до позивача дисциплінарного стягнення та допущених позивачем порушень Дисциплінарного статуту та Закону № 580-VIII.
Суд встановив, що під час службового розслідування не було встановлено причетність позивача до обставин отримання поліцейськими Броварського та Бориспільського ВП ГУНП в Київській області неправомірної вигоди. Згідно інформації ТУ ДБР, розташоване у місті Києві від 20.07.2023 р., повідомляється, що позивача у порядку ст. 208 КПК України не затримували та повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження №42020110350000062 йому не вручалось. В даному кримінальному провадженні позивач був допитаний у якості свідка щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, згідно копії витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 24.03.2025 р. відсутні відповідні відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності позивача.
Суд вважає, що присутність позивача в автомобілі під час затримання працівниками правоохоронних органів слідчого 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та не повідомлення керівництва про вказані обставини не можуть бути достатніми для кваліфікації дій позивача як грубе порушення службової дисципліни. Висновок службового розслідування взагалі не містить обґрунтувань комісії щодо дослідження та встановлення відносно позивача ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зазначені обставини, на переконання суду, вказують на необґрунтованість прийнятого рішення про обрання для позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, яке не співмірне з виявленими під час службового розслідування порушеннями.
У справі № 640/8784/21 Верховний Суд зазначив, що чинним законодавством України передбачено право, а не обов'язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування.
У той же час Дисциплінарний статут встановлює обов'язок дисциплінарної комісії скласти акт у разі відмови поліцейського від надання пояснень.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 04.04.2025 р. у справі №380/546/23.
Судом встановлено, що в матеріалах даної справи та наданих матеріалах службового розслідування відсутні докази відібрання чи неможливості відібрання дисциплінарною комісією пояснень у позивача. В той же час, матеріали справи містять акт про відмову від дачі пояснень позивачем від 01.09.2020 р., що складений посадовими особами Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, які не входили до складу дисциплінарної комісії.
Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.09.2020 р. №559 у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи, що наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.09.2020 р. №277 о/с про звільнення позивача з 01.10.2020 р., прийнято з метою реалізації наказу від 07.09.2020 р. №559, він також підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині, що стосується позивача.
Таким чином, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 02.10.2020 р.
Стосовно стягнення на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 02.10.2020 р. суд зазначає наступне.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Відповідно до положень абзацу 3 п.2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
За правилами п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при звільненні військовослужбовця (поліцейського) проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.
До матеріалів справи додано довідку про доходи позивача №93 від 26.02.2021 р. за липень та серпень 2020 р., в якій визначено загальну суму доходів, за винятком утримань та аліментів - 42927,79 гривень. Також додано довідку про доходи позивача №796 від 26.10.2020 р. де визначено загальну суму доходів позивача за липень-серпень 2020 р. без урахування податків і аліментів в сумі 43581,51 гривень. Тобто, загальний дохід позивача без урахування обов'язкових податків та зборів склав 43581,51 гривень. Сукупна кількість календарних днів за цей період складає 62 днів.
Середньоденне грошове забезпечення позивача складає 702,93 грн. (43581,51 грн : 62 календарних днів).
Суд звертає увагу, що відповідно до положень абз. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Період вимушеного прогулу в межах одного року становить 366 календарних днів (період з 02.10.2020 до 02.11.2021).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 257272,38 грн (середньоденне грошове забезпечення 702,93 грн. х 366 календарних днів), без урахування обов'язкових податків та зборів, сума якого і підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь позивача грошового утримання за один місяць в розмірі 21087,90 грн, (702,93 грн/30), без урахування обов'язкових податків та зборів.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За результатами розгляду справи судом встановлено, що звільнення позивача відбулось протиправно, а тому оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню на займаній раніше посаді. При цьому, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не більш ніж як за один рік, що становить 257272,38 грн, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Крім того, до негайного виконання підлягають вимоги про поновлення на посаді та стягнення грошового утримання у межах суми за один місяць.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує вказаного питання.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.09.2020 р. №559 у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.09.2020 р. №277 о/с у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, у відповідності до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у виді звільнення зі служби.
4. Поновити ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 02.10.2020 року.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 257272,38 гривень.
6. В решті позову відмовити.
7. Рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, з 02.10.2020 р. та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 21087,90 грн підлягає негайному виконанню.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирівська, 15, м. Київ, 01601, Код ЄДРПОУ 40108616)
Суддя Т.М. Брезіна