Провадження № 11-кп/803/391/25 Справа № 211/462/22
01 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
01 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали кримінального провадження № 12021041230001195 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України відносно ОСОБА_7 , за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року, -
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 06.08.1996 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.206, ч.2 ст.141, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.; 17.09.1996 звільнений від відбування покарання внаслідок застосування ЗУ «Про амністію»;
- 06.09.1999 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.81, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 рок) у до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна; Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.11.2001 на підставі розділу 2 Заключних та перехідних положень КК України в редакції 2001 року перекваліфіковано зі ст. 81 ч. 3, ст. 140 ч. 3 КК України, вважається засудженим до 6 років позбавлення волі; звільнився 08.06.2005 по відбуттю строку покарання;
- 29.01.2008 року Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.289, ч. 3 ст. 187, ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць з конфіскацією майна;
- 10.01.2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.186, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
- 10.05.2012 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 09.12.2014 звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 11 місяців 26 днів;
- 05.11.2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.187, ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;
- 09.03.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років 8 місяців з конфіскацією майна, на підставі ч.1 ст.71 КК України частину приєднати покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.05.2012 - до відбуття 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати попереднє ув'язнення з 02.02.2015 по 28.10.2019 включно та з 29.09.2020 по день вступу вироку з законну силу; звільнився 15.04.2021 по відбуттю строку покарання
- 19.12.2022 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.125, ст.. 70 ч.4 КК України до 1 року 5 місяців обмеження волі.
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 187 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 357 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначено 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 19.12.2022 року, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 1 року 5 місяців обмеження волі, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно ОСОБА_7 до відбування призначено покарання 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно до вироку суду, 04.10.2021 приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_7 запросив до свого місця мешкання, на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , раніше йому знайому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спільного вживання алкогольних напоїв. Під час спільного вживання алкогольних напоїв, цього ж дня, приблизно о 22.00 годині, у ОСОБА_7 виник злочинний намір, направлений на напад на ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я.
Діючи із корисливих спонукань, ОСОБА_7 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_8 і обернення його на свою користь, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, напав на ОСОБА_8 та став наносити удари в область голови та тулубу з метою отримання від неї пін-коду від належної їй банківської картки та в подальшому доступу до грошових коштів, які знаходились на рахунку, після чого, продовжуючи свої дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_8 , на території будинку підшукав моток липкої стрічки та, користуючись безпораднім станом ОСОБА_8 після нанесених не менше 3-х ударів в область голови та грудної клітини, зв'язав її верхні та нижні кінцівки, таким чином застосувавши до потерпілої насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілої.
В цей же час, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 , висловлюючи погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_8 , яка в цей час лежала на підлозі будинку зв'язаною, а саме під погрозою позбавлення її життя, тим самим подавивши можливу волю до опору з боку потерпілої, яка реально сприймала погрози, отримав від ОСОБА_8 пін-код від належної їй банківської карти, після чого дістав із гаманця ОСОБА_8 її платіжну картку № НОМЕР_1 банківської установи АТ КБ "ПриватБанк", заволодів нею, а також належним потерпілій мобільним телефоном марки «OPPO A15 CPH2185 Mobile Phone tag1 Dinamic Black», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-21/32303-ТВ від 18.10.2021 становить 2516,67 грн., та утримуючи при собі викрадене майно залишив приміщення будинку, розпорядившись ним на власний розсуд, а також залишивши ОСОБА_8 зв'язаною в будинку. Після цього, ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю ОСОБА_7 , втекла з території домоволодіння АДРЕСА_2 .
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму - 2516,67 гривень, та тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку І ступеня, двостороннього субдурального крововиливу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, та перелом 6 ребра праворуч, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 04.10.2021 приблизно о 22.00 годині, в ході спільного вживання алкоголю із запрошеною на територію свого місця мешкання за адресою: будинок АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , вирішив заволодіти банківською кредитною карткою № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою отримання доступу до грошових коштів потерпілої, які знаходились на банківському рахунку.
У відповідності Закону України від 2 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону від 2 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року і ст. 200 КК України, платіжні банківські картки є електронним платіжним документом. У відповідності до ст. 1 Закону від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 закону від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 7 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.
Таким чином, банківська кредитна картка № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку НОМЕР_2 , відкрита на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є офіційним електронним платіжним документом, на викрадення якого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел із корисливих спонукань. Діючи відкрито, із застосуванням до ОСОБА_8 насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення офіційного документу, викрав банківську кредитну картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із гаманця потерпілої, яка після нанесення не менше 3-х ударів в область голови та грудної клітини, лежала на підлозі будинку за адресою: будинок АДРЕСА_2 , зв'язаною. Під погрозою позбавлення її життя, тим самим подавивши можливу волю до опору з боку потерпілої, яка реально сприймала погрози, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 пін-код від належної їй банківської карти з метою подальшого використання в своїх корисливих інтересах, та з місця кримінального правопорушення пішов, утримуючи при собі викрадений офіційний документ.
Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 , діючи повторно, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами у національній валюті України, які знаходились на рахунку потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням банківської кредитної картки № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку НОМЕР_2 , якою протиправно заволодів із гаманця потерпілої після застосування до неї насильства, небезпечного для життя та здоров'я, усвідомлюючи, що картка № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» та наявні на рахунку НОМЕР_2 кошти є чужою власністю, маючи на меті заволодіння грошовими коштами у національній валюті України, із корисливих спонукань, 04.10.2021 в період часу з 23.01 год. по 23.07 год., перебуваючи біля банкомату №0050 відділення банківської установи АТ КБ "ПриватБанк", що розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Петра Калнишевського, будинок №7, заволодівши у злочинний спосіб банківською карткою потерпілої ОСОБА_8 , випущеної в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , та знаючи пін-код доступу до зазначеної банківської картки, вирішив цим скористатись. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, а саме грошових коштів у національній валюті України, діючи таємно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 за допомогою викраденої картки у потерпілої ОСОБА_8 , випущеної в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , та знаючи пін-код доступу до зазначеної банківської картки, з банкомату №0050 відділення банківської установи АТ КБ "ПриватБанк", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом проведення чотирьох транзакцій здійснив зняття грошових коштів у загальній сумі 13 000,00 грн., а саме: о 23.01 год. - 10 000,00 грн., о 23.03 год. - 1 000,00 грн., о 23.06 год. - 1 000,00 грн., о 23.07 год. - 1 000,00 грн., якими таємно, із корисливих спонукань, з метою власного збагачення заволодів, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 13 000,00 грн.
Крім того, 23.10.2021 приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до місця проживання своєї співмешканки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Перебуваючи в квартирі за вказаною адресою, приблизно о 22:20 годині 23.10.2021 між зазначеними особами на побутовому ґрунті виникла сварка, під час якої у ОСОБА_7 виникла гостра неприязнь до співмешканки та виник умисел на заподіяння ОСОБА_9 смерті за вказаних мотивів.
Діючи з цією метою, ОСОБА_7 віднайшов у приміщенні даного житла належний ОСОБА_9 махровий пояс від халату та таким чином підшукав собі знаряддя злочину.
Відразу ж після цього, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_9 , діючи умисно та протиправно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні до неї, приблизно о 22.30 годині 23.10.2021, використовуючи значну перевагу у фізичній силі, руками повалив співмешканку спиною на ліжко, встановлене у приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_5 , та схилившись над нею, накинув ОСОБА_9 на шию підшуканий ним махровий пояс від халату, утворивши ним петлю на шиї, та утримуючи кінці даного поясу обома руками, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 та бажаючи настання саме таких наслідків, почав на протязі декількох хвилин умисно, зі значною силою затягувати петлю від даного поясу на шиї потерпілої ОСОБА_9 , здавлюючи їй органи шиї та перекриваючи у такий спосіб доступ повітря до органів дихання, до тих пір, доки потерпіла ОСОБА_9 померла на місці злочину.
Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи за № 2502 від 15.11.2021, виданого Криворізькім міжрайонним відділом КЗ «Дніпропетровського обласного бюро СМЕ» ДОР», причиною смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка наступила 23.10.2021 в період часу з 22.00 год. по 23.00 год., стала асфіксія унаслідок здавлювання органів шиї петлею.
Після умисного та протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , знайшов мобільний телефон та срібний ланцюжок з хрестиком, які належили ОСОБА_9 , після чого у ОСОБА_7 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, діючи повторно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що його дії носять таємний характер, скориставшись смертю потерпілої ОСОБА_9 , а також відсутністю інших свідків та очевидців, таємно, шляхом вільного доступу, із квартири АДРЕСА_5 , викрав належне потерпілій майно, а саме: мобільний телефон марки «ОРРО А74» 4/128GB, ідентифікатор НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , колір «Midnight Blue», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №2628 від 15.01.2022 становить 7839,02 грн., та ланцюжок срібний, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №2628 від 15.01.2022 становить 81,09 грн., з срібним хрестиком, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №2628 від 15.01.2022 становить 53,76 грн.
Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину з викраденим майном пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши викрадене на свою користь, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 7 973,87 грн.
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 рокускасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а в частині скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України - виправдати. Зазначає, що потерпіла ОСОБА_8 під час спілкування з обвинуваченим 04.10.2021 року, дала свою згоду на надання ОСОБА_7 грошей у борг, а він скориставшись перебуванням потерпілої у стані сп'яніння, викрав банківську картку та зняв більше грошей, ніж ОСОБА_8 давала згоду. Вказує, що судом І інстанції не було з'ясовано, чи мається вікно у будинку ОСОБА_7 , через яке потерпілій вдалося вибратися, та чи дозволяє розмір такого вікна пролізти людині. Вважає, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони в день напередодні вбивства ОСОБА_9 , бачили обвинуваченого в під'їзді будинку потерпілої, не є доказом вбивства, оскільки ОСОБА_7 тривалий час проживав разом із загиблою. На думку захисника, висновок дактилоскопічної експертизи у квартирі ОСОБА_9 , де виявлені відбитки пальців загиблої та обвинуваченого ОСОБА_7 , не є доказом причетності ОСОБА_7 до скоєння вбивства, оскільки останній бував у квартирі загиблої через близькі стосунки. Зазначає, що виявлений під час обшуку у помешканні ОСОБА_7 срібний ланцюжок з хрестиком, не є речовим доказом по справі, оскільки ОСОБА_9 сама принесла його до помешкання ОСОБА_7 , коли вони проживали разом. Вважає, що обшук помешкання ОСОБА_7 проводився з порушенням норм КПК, а саме без участі захисника.
Доводи та вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 аналогічні доводам та вимогам апеляційної скарги його захисника ОСОБА_6 .
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор ОСОБА_13 зазначає, що вирок суду першої інстанції є законними та скасуванню не підлягає. Просить вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення. Вважає, що судом не допущено ніяких порушень вимог КПК України, які б тягнули за собою скасування вироку, дана оцінка всім доказам, перевірені всі доводи захисника, про що докладно викладено у вироку.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_8 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду, не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та наполягали на їх задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти доводів апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України ніким не оскаржується, в тому числі і обвинуваченим, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційних скарг.
Суд, ухвалюючи вирок, відповідно до ст. 368 КПК України, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 187 КК України,не визнав та суду пояснив, що з потерпілою ОСОБА_14 познайомився через її сина, з яким він відбував покарання в 2021 році. 04.10.2021 року, він розповів ОСОБА_15 , що його телефон закладений, на що вона відповіла, що допоможе з грошима. Вона була в стані алкогольного сп'яніння, ледве трималась на ногах. Він провів її на ліжко, вийшов на вулицю, почув грохот, зайшов, ОСОБА_15 лежала на полу в спідній білизні, кров на губі. Він поклав її на ліжко. Запитав у неї за гроші, вона дістала карту та дала її, запитавши, чи він тільки 4000 гривень візьме, дала номер. Він закрив будинок та пішов до банкомату, на карті було близько 13000 гривень, він зняв усі. Зазначив, що він ОСОБА_15 не чіпав, не бив. Карточку вона віддала йому сама, дістала з сумочки, телефон він уже забрав, він стояв на зарядці, вона не бачила як він його взяв. Телефон здав у ломбард. Коли повернувся, речі її склав, а потім викинув.
Зі ОСОБА_16 він познайомився в травні 2020 року через соціальні сеті. Коли його затримали, вона його підтримувала до звільнення. Потім почали спільно проживати. Свєта сильно пила, вона працювала касиром в АТБ, коли пізно закінчувала, лишалась ночувати у себе вдома. З 19 по 23.10 він з ОСОБА_16 не бачився. З 18.10.2021 року вона була на лікарняному. У нього не було мотивів вбивати ОСОБА_16 .
23.10.2021 року він від мами поїхав в 19.05 год, приїхав до ОСОБА_16 , близько 20.40 год. Телефон ОСОБА_16 віддала, вона його розблокувала. 15.10.2021 року телефон був взятий в кредит на неї, але він говорив їй, що він буде сплачувати за нього, і це буде подарунок на день народження. Раніше були сварки, іноді вона від нього отримувала. На балконі говорили разом голосно. Речі ОСОБА_17 , які знайшли, вона сама привезла до нього, окрім карточки та ланцюжка. Вони разом проживали близько півроку, тому в нього було багато речей ОСОБА_16 . Під час обшуку не було адвоката, він зустрівся з адвокатом після обшуку. Жодного клопотання він під час досудового розслідування не заявляв, так як майже не спілкувався зі своїм адвокатом. Він злочинів, інкримінованих йому за ч.1 ст.115 та ч.2 ст.187 КК України не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_10 в суді І інстанції пояснила, що ОСОБА_18 її мама. Обвинуваченого вона знала з 2020 року, з літа. Вони з мамою сходились - розходились. ОСОБА_19 з ОСОБА_20 познайомилась на сайті знайомств. Вона в липні отримала повідомлення від ОСОБА_20 , або вона платить 200 доларів США, або прощається з мамою. Вона звернулась в поліцію. Він погрожував, відправляв голосові повідомлення. Вона з хлопцем виїхала до Кривого Рогу, де побачила побиту маму, був сівший голос, так як вона сказала, що ОСОБА_20 її душив, бив головою об ванну, забрав гроші, золото. Ми її звільнили з роботи, перевезли до бабусі в Крим, вона там провела два тижні, але продовжувала з ним спілкуватися. В вересні вона її бачила. За день до вбивства вона з мамою говорила по телефону, вона була не твереза. 24.10. ввечері їй подзвонив дядя, та повідомив, що маму вбили. Мама говорила, що купила собі телефон, здається ОРРО. Придбаний в кредит, пропав з квартири її ноутбук, мамин блокнот, де вона все записувала. Золото, їй відомо, що вона сама здала. Зник срібний ланцюжок з хрестиком. Зникли з кошелика банківські картки. На впізнанні було декілька ланцюжків, вона впізнала мамин. Після вимагання викупу мама приховувала про стосунки з ОСОБА_20 , так як вона знала, що вона була проти. Просила призначити суворе покарання обвинуваченому. Просила повернути їй речі.
Потерпіла ОСОБА_8 в суді І інстанції пояснила, що з ОСОБА_20 вона познайомилась на початку літа 2021 року, він відбував покарання з її сином. 04.10.2021 року він запросив її в гості, вони розпивали спиртні напої, потім вона нічого не пам'ятала, отямилась зв'язаною, ОСОБА_20 її бив, з метою отримання коду від картки, який вона йому сказала. Він забрав карточку, зв'язав їй ноги та пішов. 04.10.2021 року вона приїхала приблизно о 14-15 год. Її відвіз сусід ОСОБА_21 , який проживає на 7 поверсі. У неї була сумка, паспорта, карточка Приватбанку, телефон. На карті було близько 500 доларів США. Картка знаходилась в гаманці. Спиртні напої вживали на вулиці, там стояв стіл, була горілка та пиво, вона привезла з собою. Випили пів пляшки горілки, далі не пам'ятає, вони не сварились. Коли отямилась, лежала в будинку на спині зі зв'язаними скетчем руками. Він нахилився над нею і знімав з неї джинси. Вона почала реагувати, він руками придушив, вона втратила свідомість. ОСОБА_22 вдарив в грудь, вимагав пін код, вона не говорила, він наносив удари кулаком в челюсті, вона сказала пін код, зв'язав ноги, поряд поставив молоток, і сказав, що якщо не правильний, то повернеться та доб'є. Ударів було багато. Добровільно вона йому нічого не давала. Сказав, що телефон про всяк випадок він забере з собою. Коли він пішов, вона перегризла скотч, споробувала відкрити двері, вони були зачинені, вона відкрила вікно, та вилізла. Дійшла до зупинки, де був магазин, їй викликали швидку. Вона була без джинсів, в шкарпетках, обмоталась клейонкою. Боліли губи, ребро, голова. На лікуванні знаходилась 13 днів. З картки він зняв 13000 гривень. Експерту розповідала так само. Після цього він телефонував їй. Речі їй не повертали. Просить призначити суворе покарання обвинуваченому.
Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.
Що свідчить, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає наявність сукупності обставин справи, встановлених під час судового розгляду, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_7 як в суді І інстанції, так і при апеляційному розгляді, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України, на думку колегії суддів, його вина підтверджується поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами, які досліджені судом першої інстанції, яким дана відповідна правова оцінка та обґрунтовано покладені в основу вироку.
На думку колегії суддів, суд І інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілої та свідків, які в повній мірі підтверджують провину обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні суду І інстанції пояснила, що вона донька ОСОБА_24 . Вона познайомилась з ОСОБА_20 , коли він приїздив до них на район. 05.10.2021 року вона приїхала додому, мама були побита. Полюга ОСОБА_25 її брат, який разом з ОСОБА_20 відбували покарання. У мами була сильно опухла челюсті, синяк на грудях, біль в ребрах, ноги в синяках. ОСОБА_19 розповідала, що ОСОБА_20 її запросив в гості, вона поїхала, він її побив, зв'язав, вимагав пін код картки. Там залишились сумка, паспорт, джинси, він забрав телефон, карточку. На лікуванні мама була близько двох тижнів.
Свідок ОСОБА_26 в суді І інстанції пояснив, що сусідка з 4 поверху ОСОБА_15 попрохала відвезти її, він працює таксистом. Вони підїхали до сільпо, біля ринку, вона скупилась, поїхали за адресою, вона вийшла, він поїхав. Сусідка ОСОБА_15 проживає з донькою. Адресу куди відвозив не пам'ятає. Коли вона вийшла, виглянув чоловік з двору. Це було вдень. Тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_15 не було. Вона була в гарному настрої. Після цього ОСОБА_15 жодного разу не бачив. Коли шукали будинок, вона показала, де необхідно зупинитись. В неї була чорна сумка жіноча, ще вона скупилась. Обвинувачений схожий на чоловіка, який її зустрів.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що з нею по сусідству проживала ОСОБА_16 , вона дуже випивала. У листопаді чи жовтні 2021 року, спускалась сходами, побачила, що двері привідчинені. Вони з онукою скупились, коли повертались, сусід запитав чи давно я бачила сусідку, вона проживала на 3 поверсі у 10 квартирі, працювала касиром в АТБ. Її співмешканець це обвинувачений, вона його бачила, знала, що вони разом, бачила, як він туди заходив, вони разом випивали, сварились. Вона бачила його ввечері, як він приходив. Він її ображав, іноді бив, вона це чула. 23.10.2021 року вона чула його голос, балкон був відкритий, було дуже чутно, крики були до 22-23 години, потім було тихо. Наступного дня, ближче до обіду, коли вони з онукою повертались з магазину, сусід запропонував зайти до квартири, так як двері були привідчинені, вона відповіла, щоб він заходив сам, а потім сказав, викликайте поліцію, вона відповіла, щоб сам викликав, та пішла додому. Обвинуваченого вона бачила більше одного разу, вона бачила його в квартирі сусідки, колись була сварка, зять спускався до них, і вона пішла, та бачила його.
Свідок ОСОБА_12 в суді пояснила, що 23 чи 24.10.2021 року чоловік, одягнений в чорне, голосно стукав до квартири10, до сусідки ОСОБА_16 . Вона подивилась у вічко, обличчя не бачила, так як був одягнений капюшон. На другий день дізналась, що сталося вбивство. По сусідству проживали років з 15. ОСОБА_16 вживала спиртні напої, вона працювала в АТБ. Чоловік, який стукав у двері статурою схожий з обвинуваченим. Стукав мовчки, гучно, потім сів та схилив голову. Обвинуваченого раніше не бачила.
Свідок ОСОБА_27 суду І інстанції показала, що 04.10.2021 року, вони стояли біля магазину, в якому працювали продавцем, по вул..Українській «Кабріолет». Десь після 21 години, було вже темно. Жінка підійшла до них, попросила викликати швидку допомогу. Вона була роздягнена, замотана у клейонку, без взуття, на обличчі побита. Сказала, що ОСОБА_28 побив, забрав телефон та карточку. ОСОБА_28 , який проживає поруч. На руках в неї були куски скотча. Вони викликали швидку допомогу, швидка викликала поліцію. Вона була налякана. Обвинувачений наступного дня прийшов в магазин та погрожував, їй, що вона не жилець, що він її вб'є, за те, що втрутились, викликали швидку допомогу. Він коли тверезий, нормальний, коли випиває, неадекватний, до всіх чіплявся, агресивний. Вона його боялась.
Свідок ОСОБА_29 в суді І інстанції пояснила, що вона працює в магазині «Кабріолет». Після роботи сиділи, закрились решіткою. Побачили дівчину, яка була замотана в клейонку, на руках скотч, це було 04.10.2021 року вночі. Магазин працює до 22 години, вони закрились, та вирішили посидіти. ОСОБА_30 намагалась зупинити машину, здалось, що вона була в блискучому платті, а виявилось, що в клейонці, без взуття, на руках скотч, попрохала допомоги, що втекла від ОСОБА_31 , який її зв'язав, знущався, забрав карточки. Видно було, що вона побита. Вона викликала швидку допомогу, швидка приїхала, викликала поліцію. Обвинуваченого знає, як мешканця ОСОБА_32 . Приходив, як покупець. Після того він приходив та погрожував напарниці, що викликали швидку допомогу, давали покази. Коли дівчина сказала, що це зробив ОСОБА_28 , вони зрозуміли, який ОСОБА_28 . Напарниці казав, що вб'є її. Особисто їй ОСОБА_20 не погрожував, просто був злий та обурювався. У нього запальний характер, вона його побоюється.
Свідок ОСОБА_33 суду показав, що обвинувачений його сусід. Особисто він там не проживає, розводить голубів. В 2021 році бачив в гостях у ОСОБА_20 дівчину, вони привітались, посміхались, все було добре, можливо були випивши ми. Діму знає давно, разом з дітьми виріс. Він сидів, чув, як він на високих тонах розмовляв з дружиною цивільною. Відомо, що хтось вибігав оголеним, сусіди викликали поліцію.
Свідок ОСОБА_34 в суді І інстанції, що він працює в ломбарді по пр. Поштовому, 43, подобово. Йому показали фото, він розписався. Обвинувачений приходив в ломбард, здавав телефон. Він його впізнав по фото.
Свідок ОСОБА_35 , суду показала, що працює в швидкій допомозі, підстанція № 2. Обслуговують Центрально-Міський район, був виклик на вул. Українська, погано жінці. По приїзду вивели жінку, вона була одягнена в кофту, замотана в клейонку, без взуття, на руках залишки скотчу. Сказала, що прийшла до знайомого, а він її зв'язав, бив її, забрав телефон, карточку, і якщо б вона не пішла, можливо вбив її, що вона вилізла через вікно. На обличчі зсадини,вона була у шоці, високий тиск, тахікардія, від ін'єкцій відмовилась. Вона була у шоковому стані. Щодо її перебування у стані алкогольного сп'яніння не пам'ятає.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку покази наведених свідків, які надали покази під присягою, ніяких протиріч в їх показах не встановлено, а тому ставити під сумнів їх правдивість, немає підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції також обґрунтовано поклав в основу вироку письмові докази, які поза розумних сумнівів підтверджують провину обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України, узгоджуються між собою та з поясненнями наведених свідків, які є послідовними та логічними.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується зібраними доказами, які були досліджені судом І інстанції та, яким надана відповідна правова оцінка, а саме:
- Висновком судової товарознавчої експертизи від 18.10.2021 року № СЕ-19/104-21/32303-ТВ, де встановлена вартість мобільного телефону марки «ОРРО» моделі «А15 СРН2185», в розмірі 2516,67 грн.;
- Запитом до ломбарду та відповіддю на запит з ломбарду, щодо укладання ОСОБА_7 договору фінансового кредиту, де предметом закладу виступив мобільний телефон «ОРРО»;
- Протоколом огляду оптичного диску від 12.10.2021 року, з якого вбачається як до ломбарду заходить ОСОБА_7 , який в руках тримає мобільний телефон;
- Картою виїзду ШМД на виклик продавця на травматичні ушкодження ОСОБА_8 ;
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 поза розумних сумнівів підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2021 року, де ОСОБА_8 в присутності понятих впізнала ОСОБА_7 , як чоловіка, що завдав їй тілесні ушкодження, а також протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2021 року, де ОСОБА_34 впізнав ОСОБА_7 , як чоловіка, який заклав телефон у ломбард.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1629, встановлені тілесні ушкодження у ОСОБА_8 : закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку 1 ступеня, двосторонній субдуральний крововилив малого об'єму, перелом 6 ребра праворуч, які виникли від дії тупого твердого предмета, нанесено не менше 3 ударів в область голови та грудної клітини, тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути як озброєна так і не озброєна рука, взута нога, або інший предмет з такими ж властивостями, за механізмом, перелом ребра-удар, або стиснення. Виникнення тілесних ушкоджень при одноразовому падінні з височини власного зросту виключається, як з прискоренням так і без нього, давність виявлених ушкоджень може відповідати 04.10.2021 року.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1793, де зазначено, що можливе виникнення ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 при механізмі, на який вона сама вказує, що підтверджується локалізацією та характером виявлених у неї ушкоджень.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2021 року, свідок ОСОБА_29 впізнала ОСОБА_36 .
Згідно з висновком експерта №1583 від 25.10.2021 року ОСОБА_7 , у якого виявлені тілесні ушкодження: садна в лобно-тімяній області по серединній лінії та ліворуч в ділянці 7,5х5,5 см, які не піддаються рахуванню, по зовнішній поверхні правого промінево- зап'ясткового суглоба, на тильній поверхні правої кисті в області 2-5 п'ясткових кісток. За своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Давність виявлених ушкоджень не менше 2 діб до моменту огляду. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, за механізмом тертя-ковзання в область обличчя та правий променево- зап'ястковий суглоб і праву кисть. Виникнення всіх тілесних ушкоджень при одноразовому падінні з височини власного зросту виключається. Давність виявлених ушкоджень може відповідати 23.10.2021 року.
Вина обвинуваченого підтверджується запитом до ломбарду та відповідною відповіддю, щодо укладання ОСОБА_7 фінансового кредиту 24.10.2021 року об 00.11год., де предметом закладу виступив мобільний телефон ОРРО ідентифікатор НОМЕР_3 , а також протоколом огляду оптичного диску та відеозаписів на ньому, де зображено чоловіка в кепці, який заходить до ломбарду, йому передаються документи, він їх підписує, після чого чоловіку передаються грошові кошти та предмет схожий на мобільний телефон.
Суд І інстанції правильно поклав в основу вироку слідчий експеримент з оптичним диском до нього, за участі ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_37 , в присутності понятих, де ОСОБА_7 добровільно погодився розказати та показати як він 23.10.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_38 , жодних зауважень не надходило.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2502/1 за фактом смерті ОСОБА_9 , виявлені на тілі трупа потерпілої ушкодження могли утворитися при механізм, продемонстрованим підозрюваним, про що свідчить локалізація та характер виявлених на тілі трупа ушкоджень.
Вина обвинуваченого підтверджується пред'явленням особи для впізнання за фотознімками, від 29.10.2021 року, де свідок ОСОБА_39 впізнала ОСОБА_7 , як чоловіка, який здавав мобільний телефон у ломбард; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 03.11.2021 року, де потерпіла ОСОБА_10 , в присутності понятих, впізнала срібний ланцюжок, який належав її матері; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2021 року, де свідок ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_7 , як співмешканця ОСОБА_9 , якого бачила біля будинку, а також протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2021 року, де свідок ОСОБА_41 впізнала ОСОБА_7 , як чоловіка, що приходив до ОСОБА_9 , та якого вона бачила.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищенаведені докази є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 .
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту, що потерпіла ОСОБА_8 під час спілкування з обвинуваченим 04.10.2021 року, нібито, дала свою згоду на надання ОСОБА_7 грошей у борг, а він скориставшись перебуванням потерпілої у стані сп'яніння, викрав банківську картку та зняв більше грошей, ніж ОСОБА_8 давала згоду, колегія суддів зазначає наступне.
На думку колегії суддів, вказані показання обвинуваченого повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_8 , які вона надала під час судового розгляду. Потерпіла пояснила, що обвинувачений ОСОБА_7 не просив у неї гроші у борг, а вимагав надати пін-код від банківської картки. При цьому, вона лежала на полу, руки та ноги у неї були зв'язані скотчем, ОСОБА_7 наносив їй удари по обличчю та тілу, придушував, після чого вона втрачала свідомість, говорив, що якщо пін-код від банківської картки виявиться невірним, то він повернеться і вб'є її. Лежачи на полу біля свого обличчя вона бачила молоток та сокиру, ОСОБА_7 забрав її гаманець, мобільний телефон та банківську картку. Під час слідчого експерименту потерпіла вказала, що розгризла на руках скотч та в темряві відчинила вікно, вилізла через нього, огорнулась клейонкою зі столу та пішла по вулиці, де світло, до магазину, працівники якого і викликали «швидку» та поліцію. Оглядом відеозапису із камер спостереження магазину встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 огорнута в клейонку, без взуття, без верхнього одягу нижньої частини тіла. Із записів боді-камер співробітників УПП встановлено, що 05.10.2021 року о 00:11 год. потерпіла повідомляє поліції, що її побив ОСОБА_28 , зв'язав, вимагав гроші, забрав картку, вказала, що може показати будинок, де все відбувалось; о 00:21 год. 05.10.2021 року автомобіль поліції разом із потерпілою приїхали до будинку мешкання ОСОБА_7 , стукали у вікна, однак ОСОБА_7 не було вдома. Відповідно до інформації, наданої банківською установою, зняття грошових коштів з картки потерпілої почалось 04.10.2021 о 22:59 год,. здійснено чотири транзакції, під час перегляду фото з банку ОСОБА_7 вказав, що на фото він, зняв спочатку 10000 грн., а потім ще тричі по 1000 грн., всього 14000 грн. Відповідно до відеозапису із камер відеоспостереження із ломбарду ОСОБА_7 прийшов до ломбарду 04.10.2021 року о 23:16 год, в руках тримає білий смартфон, підписав договір, перерахував кошти, одягнув на себе ланцюжок з кулоном. При перегляді відеозапису ОСОБА_7 пояснив, що він здав у ломбард телефон ОСОБА_8 , а викупив свій ланцюжок із кулоном. Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 1629 у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження в області голови та тіла, а саме закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку 1 ступеня, двосторонній субдуральний крововилив малого об'єму, перелом 6 ребра праворуч, нанесено не менше 3 ударів в область голови та грудної клітини; тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути як озброєна, так і неозброєна рука, взута нога або інший предмет з такими ж властивостями, за механізмом перелом ребра - удар або стиснення; виникнення тілесних ушкоджень при одноразовому падінні з висоти власного зросту виключається як з прискоренням, так і без нього, що повністю спростовує твердження обвинуваченого ОСОБА_7 , що потерпіла сама впала із дивану.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно надано критичну оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки потерпіла ОСОБА_8 з першого звернення до поліції, до працівників магазину за допомогою, при наданні показань під час двох слідчих експериментів зазначала одні і ті ж обставини здійснення на неї розбійного нападу обвинуваченим ОСОБА_7 , заволодіння її речами, жодного разу покази не змінювала. Більш того, сам ОСОБА_7 не зміг пояснити суду І інстанції, чому на його думку потерпіла його обмовляє, стосунки у них були дружні.
На думку колегії суддів, доводи апеляційних скарг сторони захисту, що судом І інстанції не було з'ясовано, чи мається вікно у будинку ОСОБА_7 , через яке потерпілій вдалося вибратися, та чи дозволяє розмір такого вікна пролізти людині, не є слушними, оскільки колегія суддів вважає, що вказані обставини жодним чином не могли вплинути ані на кваліфікацію дій обвинуваченого, ані на об'єм обвинувачення.
Більш того, колегія суддів зазначає, що стороною захисту не заявлялось жодне клопотання про огляд будинку чи додатковий слідчий експеримент із потерпілою, визнання клейонки, яка була на потерпілій після нападу, речовим доказом, тощо.
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони в день напередодні вбивства ОСОБА_9 , бачили обвинуваченого в під'їзді будинку потерпілої, не є доказом вбивства, оскільки ОСОБА_7 тривалий час проживав разом із загиблою, колегія суддів зазначає наступне.
Так, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судовому засіданні суду І інстанції пояснили, що це було пізно ввечері у суботу, 23.10.2021 року, вони бачили і чули саме обвинуваченого, який гучно звав Світлану (загиблу), стоячи біля під'їзду, щоб вона відкрила йому двері під'їзду, так як у нього не було ключів від дверей під'їзду. Так як він гучно та досить довго кричав біля під'їзду, а ще було досить тепло і вікна в квартирах свідків були відкриті, свідки звернули свою увагу на вказану обставину та запам'ятали пізній час. Саме ОСОБА_16 спустилась і впустила обвинуваченого у під'їзд. Свідок ОСОБА_11 , крім цього, пояснила, що її квартира знаходиться на 5 поверсі, а квартира ОСОБА_16 на 3 поверсі, а балкони один над одним, у зв'язку з чим їй добре було чути, що вони там сварилися. Свідок ОСОБА_11 з упевненістю показала суду, що саме голос обвинуваченого вона чула в ту ніч, так як обвинувачений ходив до ОСОБА_16 із серпня і вони часто сварилися, тому вона запам'ятала його голос. Також вона пояснила, що чула сварку ОСОБА_16 та обвинуваченого уже вночі, а потім раптово все затихло, а вже вранці вона дізналась, що Світлану вбили.
Відповідно до висновку судового експерта № 2502 від 15.11.2021 смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в період часу з 22:00 год. по 23:00 год.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказані свідки надали покази, що саме в день вбивства, незадовго до настання смерті ОСОБА_9 , вони бачили і чули саме обвинуваченого ОСОБА_7 .
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту, що висновок дактилоскопічної експертизи у квартирі ОСОБА_9 , де виявлені відбитки пальців загиблої та обвинуваченого ОСОБА_7 , нібито, не є доказом причетності ОСОБА_7 до скоєння вбивства, оскільки останній бував у квартирі загиблої через близькі стосунки, колегія суддів зазначає наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 під час дачі показань у судовому засіданні суду І інстанції, до хвилин вказав, о котрій годині він прийшов до ОСОБА_16 (о 19:05 год.) та о котрій пішов від неї (о 21:10 год.).
Однак, відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи ніяких інших відбитків у квартирі загиблої не було знайдено, тільки його та загиблої ОСОБА_9 .
Колегія суддів ставиться критично до показань обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні 18.10.2023 року, тобто через два роки після затримання за скоєння вбивства ОСОБА_9 , оскільки під час досудового розслідування, в ході проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 , останній вказав, що час коли він прийшов до ОСОБА_16 «це було в суботу, приблизно в 9 (дев'ять) вечора, домофон не працював, я підійшов до її вікон і позвав її», а слідчий експеримент проводився 26.10.2021 року, тобто через 3 дні після вказаних подій. Після цього ОСОБА_7 жодних показань до 18.10.2023 не надавав.
На думку колегії суддів, після дослідження всіх доказів в ході судового розгляду, в тому числі висновку судового медичного експерта, яким було встановлено час настання смерті ОСОБА_9 , обвинуваченим ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, під час показань і зазначено час, коли він прийшов, та головне - час, коли він пішов з квартири загиблої, аж до хвилин, без обґрунтування такої деталізації часу через два роки після вказаної події.
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту, що виявлений під час обшуку у помешканні ОСОБА_7 срібний ланцюжок з хрестиком, не є речовим доказом по справі, оскільки ОСОБА_9 сама принесла його до помешкання ОСОБА_7 , коли вони проживали разом, колегія суддів зазначає наступне.
Так, під час обшуку помешкання ОСОБА_7 був виявлений вказаний срібний ланцюжок з хрестиком, на виявлення якого підозрюваний ОСОБА_7 заявив під відеозапис, що його підкинули співробітники поліції.
Потерпіла ОСОБА_10 , донька загиблої ОСОБА_9 , пояснила в суді Інстанції, що під час огляду квартири матері співробітниками поліції, на їх питання, що зникло із квартири, вона пояснила, що зник мобільний телефон «ОРРО А74», який мати придбала у кредит, банківські картки, ноутбук та срібний ланцюжок зі срібним хрестиком, на хрестику мались чотири камінці червоного кольору в чотирьох сторонах хрестика. Після вилучення під час обшуку вказаного ланцюжка з хрестиком потерпіла ОСОБА_10 впізнала саме вилучений під час обшуку у помешканні ОСОБА_7 ланцюжок з хрестиком серед інших, пред'явлених їй срібних ланцюжків, як той, який належав її матері.
Крім цього, твердження сторони захисту про виключення срібного ланцюжка з хрестиком та мобільного телефону «ОРРО А74» із речових доказів пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, при умові, що обвинувачений беззаперечно визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є суперечливим, оскільки вказаний ювелірний виріб та мобільний телефон «ОРРО А74», є об'єктами посягання, тобто є предметами злочину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який сторона захисту не оскаржує в апеляційному порядку, а обвинувачений визнає провину у даному злочині.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що мобільний телефон «ОРРО А74» потерпілої ОСОБА_9 , відповідно до довідки ТОВ «ЛОМБАРД «ТОП» ІМПЕРІАЛ», ОСОБА_7 заклав 24.10.2021 року об 00:11 год., тобто після настання смерті ОСОБА_9 , смерть якої відповідно до висновку судово-медичного експерта настала 23.10.2021 року в період з 22:00 год. до 23:00 год.
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту, що обшук помешкання ОСОБА_7 проводився з порушенням норм КПК, а саме без участі захисника, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Вказана норма кримінального процесуального закону є загальною у порівнянні із ст. 236 КПК України, якою безпосередньо передбачено порядок проведення такої слідчої дії як обшук. Обшук помешкання не є слідчою дією, яка проводиться безпосередньо та обов'язково із підозрюваним, це самостійна слідча дія, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 КПК України має на меті виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 236 КПК України для участі у проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження.
Так, у справі № 404/2409/20 Верховний Суд за результатами розгляду доводів захисника у частині порушення права на захист залишив судові рішення у цій справі без змін. Колегія суддів касаційного суду, ухвалюючи рішення у цій справі, зазначила, що ст. 236 КПК України не передбачено обов'язку слідчого, прокурора чи іншої службової особи забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку. Водночас кримінальний процесуальний закон містить застереження про те, що слідчий, прокурор не мають права заборонити учасникам обшуку користуватися правничою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов'язані допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
Отже, перевіривши матеріали справи на предмет дотримання правил проведення обшуку в цій справі, Верховний Суд підсумував, що законодавцем створено процесуальні умови, які дають право на участь у проведенні обшуку осіб, права та законні інтереси яких може бути обмежено або порушено, а також захисника чи адвоката, проте законом не вимагається, щоб така участь забезпечувалась обов'язково з огляду на специфіку цієї слідчої дії.
У справі № 521/18533/15 Верховний Суд зазначив, що відсутність захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку та освідування засудженого не тягне визнання недопустимими доказів, отриманих під час цих слідчих дій, оскільки немає підстав вважати, що вилучення речових доказів відбулося саме внаслідок відсутності адвоката в розумінні ч. 1 ст. 87 КПК України, враховуючи, що присутність чи відсутність адвоката не могла вплинути на властивості вказаних доказів.
Водночас, перед початком зазначених слідчих дій, право мати захисника підозрюваному, обвинуваченому, обов'язково має бути роз'яснено уповноваженою на проведення обшуку службовою особою (правова позиція Верховного Суду у справі № 595/1975/16).
Відповідно до відеозапису обшуку, слідчою ОСОБА_42 було роз'яснено ОСОБА_7 право мати захисника та здійснено повідомлення Центру вторинної правової допомоги про забезпечення участі такого захисника у кримінальному провадженні для захисту інтересів підозрюваного ОСОБА_7 .
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційних скарг сторони захисту, що обшук помешкання ОСОБА_7 , нібито, проводився з порушенням норм КПК, а саме без участі захисника, є необґрунтованими.
За таких обставин, на думку колегії суддів, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується належними та допустимими доказами, які досліджені судом першої інстанції, яким дана відповідна правова оцінка та обґрунтовано покладені в основу вироку.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
На думку колегії суддів, міра покарання ОСОБА_7 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочинів, які відносяться до особливо тяжких злочинів, конкретних обставин справи, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину, даних про його особу, який вину, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав, раніше не однократно судимий, негативно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, не одружений, не працює.
Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання судом першої інстанції, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, є саме таким.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких суттєвих порушень КПК або КК України, які б тягли за собою скасування вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді: