10 квітня 2025 року Справа № 712/4790/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 у травні 2023 року звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2023 у справі №712/4790/23 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04.03.2025 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2023 у даній справі скасовано та провадження у справі закрито. Направлено справу до Черкаського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи.
10.03.2025 матеріали справи надійшли до Черкаського окружного адміністративного суду та автоматизованою системою передано на розгляд судді Каліновській А.В.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
До суду надійшли клопотання від відповідача про здійснення подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, оскільки вважає, що вказана справа потребує детального розгляду по суті та з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи подані відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, тому проаналізувавши всі критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України та ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача та продовжити розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про розгляд адміністративної справи №712/4790/23 у порядку загального позовного провадження та з повідомлення (викликом) сторін - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА