Справа № 560/11036/24
10 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся 31.07.2024 до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 05.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
Ухвалою від 06.08.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду - уточненої позовної заяви (у кількості примірників, залежно від складу сторін) в якій зазначити адресу місцезнаходження відповідача - Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою від 16.08.2024 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
До суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, у якому останній позовну вимогу ОСОБА_1 від 30.07.20214 в частині позовних вимог, що стосуються стягнення середнього заробітку - просить повернути позивачеві.
Вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Також до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, у якому відповідач-1 вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Дослідивши подані клопотання, суд розцінює їх як фактично клопотання відповідачів про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 270 КАС України.
Вирішуючи клопотання, суд виходить із такого.
Частинами 1, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції до 19.07.2022 встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX) внесено зміни до статті 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон №2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція статті 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Щодо періоду з 19.07.2022 року, то наведені норми статті 233 КЗпП України свідчать, що саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, законодавець пов'язує перебіг трьохмісячного строку для звернення з позовом до суду.
Так, у матеріалах справи відсутні докази, що на момент звільнення позивача з військової служби і виключення його із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та на момент звернення до суду, відповідачі надали позивачу письмове повідомлення про суми належних йому коштів, що нараховані та виплачені при звільненні.
Зважаючи на це, клопотання про залишення позову без розгляду не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відлік тримісячного строку звернення до суду для позивача не розпочинався.
Враховуючи наведене, строк звернення позивача з позовом до суду не пропущено.
Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Відтак, у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений