Справа № 560/17409/24
іменем України
10 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Представник ОСОБА_1 адвокат Нетребенко Олександр Сергійович звернувся до суду з позовом від 21.11.2024 в якому просить: "1. Визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області, щодо не розгляду заяви Позивача від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» в порядку визначеному Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах». 2. Зобов'язати ГУ НП в Київській області розглянути заяву Позивача від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» та подані докази у визначений законом порядку і видати довідку за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах».". Також просить допустити негайне виконання рішення щодо зобов'язальної вимоги, встановити судовий контроль, винести окрему ухвалу та вирішити питання стягнення судових витрат.
У позові представник пояснив, що він як адвокат в інтересах довірителя неодноразово звертався до відповідача якого просив видати ОСОБА_1 довідку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. №55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах». Вважає, що Головне управління Національної поліції в Київській області є правонаступником ГУМВС України в Київській області, а відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки ОСОБА_1 , який потрапив у полон в 2014 році під час виконання ним завдань у складі БПСМОП "Миротворець" ГУ МВС України в Київській області докази чого надавались відповідачу (арк. спр. 1-7).
Відповідно до ухвали від 26.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників та витребував докази (арк. спр.48).
У Відзиві на позов від 11.12.2024 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що керівництвом Головного управління Національної поліції в Київській області розглянуто заяву від 21.10.2024 щодо отримання довідки і Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Київській області направлено відповідь СЕД-93263-2024 від 19.11.2024. ОСОБА_1 неодноразово був відряджений для участі у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у 2014- 2016 роках, відтак позивач перебував у безпосередньому підпорядкуванні керівника штабу АТО при СБУ, тому вважає, що довідку яку просить позивач має надати Служба Безпеки України. Крім цього є розбіжність у наданих інформаціях, зокрема, того, що ОСОБА_1 був захоплений у полон 25.08.2024 та звільнений з нього 18.12.2014, однак відповідно до епікрізу з історії хвороби №1292 позивачу був виданий лист непрацездатності з 02.10.2014 по 24.10.2014. Також вважає, що Головне управління Національної поліції в Київській області не є центральним органом виконавчої влади і не має видавати відповідні довідки (арк. спр.52-54).
Представник позивача надав відповідь на Відзив від 14.12.2024, в якій вказує, що наданими доказами підтверджений факт перебування ОСОБА_1 у полоні, зокрема з 09.09.2014 по 01.10.2024, що також можуть підтвердити свідки, які також були у полоні, і просить позов задовольнити (арк. спр.65-72).
Встановивши обставини, факти, якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками справи докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 03.02.2015 року (арк. спр.21).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014050730000646, дата реєстрації 03.07.2014 та листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області №78/2/13-5152 від 12.11.2024 встановлено, що співробітник БПСМОП "Миротворець" ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1 внаслідок бойового зіткнення 28.08.2014 із незаконними формуваннями в районі хутір Горбатенки Старобешівського району Донецької області потрапив у полон з якого звільнений 29.09.2014 (арк. спр.14-17).
Представник позивача оскаржує бездіяльність ГУ НП в Київській області, щодо не розгляду заяви Позивача від 21.10.2024 за вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» (далі - Заява від 21.10.2024) у якій просив видати йому чи ОСОБА_1 вказану довідку так як позивач у період з 30.05.2014 по 16.02.2015 перебував на посаді міліціонера взводу №2 роти №2 БПСМОП "Миротворець" ГУ МВС України в Київській області, і: "... фактично 09.09.2014 був захоплений та утримувався представниками незаконних збройних формувань у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також про його звільнення 01.10.2014." (арк. спр.24-25).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року N 55 затверджено Порядок оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, який визначає процедуру оформлення та видачі довідок, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини першої та пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" (далі - Закон), про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Отже, Заява від 21.10.2024 повинна вирішуватись відповідно до постанови КМ України від 20.01.2023 № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» (далі - Порядок) за визначеною цим Порядком процедурою.
Відповідно до п.3 Порядку для отримання довідки особа звертається особисто або через законного представника чи члена сім'ї із заявою в довільній формі про видачу відповідної довідки до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і сил оборони України.
Пунктом 4 Порядку визначено, що довідка оформляється протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви.
Відповідно до п.6 Порядку підставою для оформлення довідки зазначається заява особи або лист Українського національного центру розбудови миру з датою і номером реєстрації, а також документ (відповідне повідомлення, офіційна інформація, списки осіб тощо) з його реєстраційними даними, який підтверджує факт перебування особи в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Відповідач на Заяву від 21.10.2024 надав позивачу відповідь СЕД-93264-2024 від 19.11.2024 (арк. спр.19), яка не є вирішенням цієї заяви відповідно до Порядку, так як зміст цієї відповіді не вирішує поставлене заявником питання, а саме видачі довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах. Відтак, немає протиправної бездіяльності відповідача щодо вирішення Заяви від 21.10.2024, адже вона вирішена листом СЕД-93264-2024 від 19.11.2024, однак з порушенням Порядку та Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на громадян України: яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
Частиною 5 ст.2 Закону визначено, що для цілей цього Закону держава-агресор, її органи, підрозділи, формування, інші утворення означають державу, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнану в установленому порядку державою-агресором або державою-окупантом, збройні формування такої держави, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих силовим відомствам держави-агресора, іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані державою-агресором, а також окупаційною адміністрацією держави-агресора, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні державі-агресору самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону підставою для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону є такі документи: 1) заява особи або її законного представника, або члена сім'ї особи, подана за зразком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій України; 2) один із таких документів: а) довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах; б) документ, що підтверджує участь особи як члена добровольчого загону (формування) в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку перебування в місцях несвободи, або інтернована у нейтральних державах; 3) витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (за наявності кримінального провадження стосовно особи); 4) повідомлення органів сил безпеки та сил оборони стосовно особи.
Отже, одним з документів потрібних для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України є довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах. Тобто, довідка видана за зразком та в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року N 55.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, адже суб'єкт владних повноважень не вирішив Заяву від 21.10.2024 відповідно до постанови КМ України від 20.01.2023 № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» за процедурою визначеною Порядком затвердженим цією постановою. Відтак, відповідь у формі листа СЕД-93264-2024 від 19.11.2024 є протиправною. При цьому, належним захистом порушеного права позивача є вирішення по суті його Заяви від 21.10.2024 відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року N 55 з урахуванням обставин встановлених у цій справі, зокрема, що співробітник БПСМОП "Миротворець" ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1 внаслідок бойового зіткнення 28.08.2014 із незаконними формуваннями в районі хутір Горбатенки Старобешівського району Донецької області потрапив у полон з якого звільнений 29.09.2014 відповідно до даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014050730000646, дата реєстрації 03.07.2014 та листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області №78/2/13-5152 від 12.11.2024. Щодо негайного виконання судового рішення, то для цього немає підстав, які визначені ст.371 КАС України, як і для винесення окремої ухвали про ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України за відсутності доказів цього та для встановлення судового контролю, так як немає підстав вважати, що відповідач не буде виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. Цей висновок суду не спростовується перебування в стані припинення ГУМВС України в Київській області, враховуючи компетенційне правонаступництво (таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією)), що фактично не заперечив відповідач, адже вирішував Заяву представника позивача від 21.10.2024, хоч і не за процедурою визначеною Порядком, чому суд дав критичну оцінку.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов представника ОСОБА_1 адвоката Нетребенко Олександра Сергійовича від 21.11.2024 задовольнити частково.
Визнати протиправною відповідь Головного управління Національної поліції в Київській області СЕД-93263-2024 від 19.11.2024.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно вирішити по суті Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Нетребенко Олександра Сергійовича вих. № АБ/6/56 від 21.10.2024 відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року N 55, з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі.
В решті позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 квітня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 40108616)
Головуючий суддя А.І. Петричкович