Рішення від 10.04.2025 по справі 500/985/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/985/25

10 квітня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Воронкову Олену Ігорівну звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Відповідач 2, ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.12.2024 №914260879184 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.12.2024;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.12.2024.

В обґрунтування позову вказує, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII). 09.12.2024 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Однак, листом від 13.01.2025 Відповідач1 повідомив про відсутність підстав для переходу на інший вид пенсії, оскільки заявнику виплачується пенсія за віком на пільгових умовах.

Представник позивача звертає увагу, що Закон №1058-IV набув чинності з 01.01.2004. Позивачу була призначена пенсія відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-IV. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше.

Вважає, що за таких умов підлягають застосуванню положення статті 40 Закону №1058-IV про те, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відтак обчислення розміру пенсії позивача за віком відповідно до Закону №1058-IV має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, оскільки заявник звернувся за призначенням цієї пенсії у 2024 році.

Із такими діями відповідачів позивач не погоджується та звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх пенсійних прав.

Ухвалою суду від 26.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у відзиві від 19.03.2025 проти позову заперечило зсилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 02.02.2015 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У 2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки.

З посиланням на положення чинного законодавства України відповідач вказує, що оскільки позивач отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах згідно зі статтею 13 Закону №1788-ХІІ, то ним реалізовано право на призначення пенсії за віком, враховуючи частину першу статті 9 Закону №1058-ІV, та у пенсійного органу відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача.

Відповідач 2 у відзиві від 24.03.2025 також заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки заява позивача стосувалась призначення одного і того ж виду пенсії (пенсії за віком), що вже була йому призначена, а тому немає підстав для її перерахунку.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV.

У 2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькіцй області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за результатом розгляду заяви позивача прийняло рішення від 19.12.2024 №914260879184 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 №0500-0202-8/2761 ОСОБА_1 повідомлено, що йому виплачується пенсія за віком, яку призначено на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку (Список №2), згідно із Законом №1058-ІV. Враховуючи те, що заявнику уже призначено пенсію за віком на пільгових умовах, то підстави для повторного призначення пенсії за віком відсутні.

Не погодившись з відмовою відповідача2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

За Законом №1788-XII призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 6 Закону №1788-XII).

З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (частина перша статті8 Закону №1058-IV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина перша статті 114 Закону №1058-IV).

Згідно з пунктом частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В частині першій статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В силу вимог частини другої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд зазначає, що порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З системного аналізу наведених норм слідує, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на 3 види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як вже встановлено судом, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що як і пенсії за віком на загальних підставах (частина перша статті 26 Закону №1058-IV), так і пенсія за віком на пільгових за Списком №2 є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач просить призначити той самий вид пенсії (за віком), який вже отримує, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частин першої та третьої статті 45 Закону №1058-ІV.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача стосувалася призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), яка вже призначена та йому виплачується, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень одного й того ж Закону №1058-ІV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, оскільки такий показник має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що позивачу первинно було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивачу вже призначено та виплачується пенсія за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто зміни виду пенсії не відбувалося.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

В даному випадку заява позивача до органу Пенсійного фонду України стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що вже призначена йому, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 останні роки.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2025 у справі №160/860/24 та від 23.10.2018 у справі №334/2653/17 та враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також, аналізуючи аналогічні до тих, що виникли у цій справі, правовідносини, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, відступивши від висновку, що викладений у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13 лютого 2019 року у справі №334/917/17, від 23 жовтня 2020 року у справі №528/196/17, та інших про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, вказала, що призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Враховуючи наведене, постанови Верховного суду на які посилається представник позивача у позовній заяві не є релевантними та застосовними до вказаних правовідносин.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008, код ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

Попередній документ
126516146
Наступний документ
126516148
Інформація про рішення:
№ рішення: 126516147
№ справи: 500/985/25
Дата рішення: 10.04.2025
Дата публікації: 14.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.04.2025)
Дата надходження: 21.02.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії