10 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8552/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8552/24 за позовом Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне медичне підприємство "Лікарня Придніпровська", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
14.07.2024 адвокат Лазоренко Руслан Володимирович, здійснюючи представництво інтересів Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук (надалі - Профспілка), звернувся з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - Рада), Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - Виконком), в якому просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Ради "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" від 17.05.2024.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини протиправності рішення Ради, реалізація якого, як на його думку, позбавить членів Профспілки права на охорону здоров'я і на отримання медичних послуг, у тому числі внаслідок того, що правонаступник Комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" (надалі - КМП "Лікарня Придніпровська") в особі Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" (надалі - КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського") не має права проводити попередні (періодичні) медичні огляди окремих категорій працівників залізничного транспорту загального користування, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту. До того ж оскаржене рішення містить ознаки протиправності з огляду на пряму законодавчу заборону, запроваджену статтею 49 Конституції України та статтею 16 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров'я", на скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров'я державної і комунальної форми власності.
На останок представник позивача зазначив, що спірне рішення було прийняте з порушенням встановленої Регламентом Ради процедури, оскільки Рада не проводила ні громадських слухань, ні обговорень, ні консультацій з приводу припинення діяльності лікарні. На веб-сайті Ради відсутні акти органу місцевого самоврядування про скликання позачергової сесії міської ради з порядком денним від 17.05.2024 та про особливості порядку проведення сесії, у тому числі документи щодо розгляду проекту оскаржуваного рішення на комісії та пояснювальні записки до проекту рішення.
01.08.2024 до суду від Виконкому засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник за довіреністю Шинкаренко Н.М. просила суд відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 172-175), обмежившись доводами щодо безпідставності позовних вимог лише у частині стягнення судових витрат з Виконкому замість особи, до якої фактично заявлено позов.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 02.08.2024 засобами системи "Електронний суд", представник позивача зазначив, що одержувачем та розпорядником коштів місцевого бюджету, з якого має здійснюватися стягнення судових витрат, є Виконком (т. 1 а.с. 187-189).
08.08.2024 до суду від Ради засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник за довіреністю Шинкаренко Н.М. просила суд відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 194-198). Зазначила, що засновником та власником підприємств комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада, до компетенції якої й належить здійснення розпорядчих функцій та вирішення питання щодо ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності визначаються законом. Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням планів розвитку госпітальних округів, потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. З метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню визначається госпітальний округ. Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров'я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу. За таких обставин Рада наділена господарською компетенцією як власник приймати рішення про реорганізацію КМП "Лікарня Придніпровська".
Звертає увагу ще й на той факт, що спірне рішення було прийняте під час дії воєнного стану в Україні. Відповідно ж до ч. 2 ст. 95 Регламенту Ради, рішення про проведення пленарного засідання Ради в режимі дистанційного засідання приймається міським головою. Пленарні засідання Ради в режимі дистанційного засідання можуть бути чергові та позачергові. Розпорядженням міського голови від 09.04.2024 №64-Р "Про скликання позачергової ХХІV сесії Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання" скликано позачергову ХХІV сесію Ради VIII скликання 10.04.2024 у приміщенні Ради в режимі дистанційного засідання. Враховуючи обставину того, що позачергова ХХІV сесія Ради VIII скликання від 10.04.2024 не була закритою, а в її роботі оголошено перерву, то згідно з вищезазначеним розпорядженням було проведено також пленарне засідання 26.04.2024 та 17.05.2024. Це, у свою чергу, спростовує судження позивача щодо відсутності акту про скликання позачергової сесії Ради від 17.05.2024.
Твердження позивача про відсутність на веб-сайті Ради документів щодо розгляду проєкту спірного рішення та пояснювальної записки спростовуються даними, розміщеними у відкритому доступі на офіційному вебпорталі Ради та Виконкому у розділі "Проєкти рішень міської ради" (https://npa.kremen.gov.ua/site/project_erada_item?session_id=396), де оприлюднено проект рішення "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" разом з пояснювальною запискою до проєкту зазначеного рішення. Щодо безпосередньо проекту спірного рішення то його було підготовлено та надано на розгляд Ради Департаментом охорони здоров'я Ради разом з пояснювальною запискою. Як вбачається зі змісту пояснювальної записки до проєкту спірного рішення, прийняття рішення Ради від 17.05.2024 "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" не призведе до скорочення існуючої мережі закладу охорону здоров'я, оскільки рішенням передбачається лише реорганізація юридичної особи. Під час процесу реорганізації організаційна структура медичних підрозділів КМП "Лікарня Придніпровська" залишається незмінною, скорочення медичних працівників не передбачається, лікарня і надалі буде проводити всі наявні медичні заходи, а тому рішення Ради від 17.05.2024 "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" жодним чином не порушує прав, свобод чи інтересів позивача.
Вважав безпідставними доводи позивача щодо стягнення судового збору по даній справі з Виконкому, а не з особи, щодо якої скерований предмет позову.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 13.08.2024 засобами системи "Електронний суд", представник позивача, крім іншого, зазначив, що Конституцією України заборонено скорочення закладів охорони здоров'я, а спеціальним законом, який регулює порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, прямо заборонено реорганізація закладів охорони здоров'я за організаційно-правовою формою, які створені у формі комунального підприємства (т. 1 а.с. 225-229). Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. З огляду на це представник позивача стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає правовим актам вищої сили, які є обов'язковими при прийнятті оскаржуваного рішення.
Щодо незаконності проведення пленарного засідання представник позивача зазначив, що постійні комісії Ради є її органами, які утворюються для попереднього розгляду питань, що належать до її відання, а також для здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів Ради. Відповідачем ні на адвокатський запит, ні на вимогу суду не надано докази розгляду проекту оскаржуваного рішення Ради на засіданні постійної депутатської комісії та не надано висновків і рекомендацій з цього приводу, які були прийняті депутатською комісією, а порядок денний формується з урахуванням пропозицій постійних депутатських комісій Ради (ст. 40 Регламенту). За таких обставин вважає, що винесення на розгляд і голосування на пленарному засіданні оскаржуваного рішення Ради в якості проекту є порушенням Регламенту за відсутності попереднього розгляду і висновку постійної депутатської комісії.
Частиною 2 статті 95 Регламенту передбачено, що рішення про проведення пленарного засідання Ради в режимі дистанційного засідання приймається міським головою. Пленарні засідання Ради в режимі дистанційного засідання можуть бути чергові та позачергові. Звідси представник позивача формулює висновок про те, що про проведення не сесії, яка може складатися з декількох пленарних засідань, на кожне пленарного засідання, у тому числі 17.05.2024, в режимі дистанційного засідання, має бути рішення міського голови, в якому визначається порядок денний на пленарне засідання та режим його проведення. Рада не долучила до відзиву розпорядження міського голови про проведення пленарного засідання 17.05.2024 в режимі дистанційного засідання з порядком денним, який включає питання про припинення КМП "Лікарня Придніпровська", що є порушенням ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
29.10.2024 до суду від Ради засобами системи "Електронний суд" надійшло заперечення (на відповідь на відзив) (т. 3 а.с. 6-10), в якому представник за довіреністю Шинкаренко Н.М. стверджує, що самі лише посилання позивача на нібито порушення процедури прийняття рішення Ради від 17.05.2024 "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" не доводять протиправності оскаржуваного ним адміністративного акту й самостійно не утворюють об'єкт судового захисту. Зазначає, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. При цьому, задоволенню підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того щоб особі було надано судовий захист суд встановлює чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень, про що роз'яснював Конституційний Суд України у рішеннях №6-рп/1997 від 25.11.1997, від 01.12.2004 №18-рп/2004.
Звертає увагу на те, що порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме ж лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи. Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести яким саме чином відбулося порушення її прав. Водночас відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, як про це зазначав Верховний Суд, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.
Наголошує на тому, що після припинення КМП "Лікарня Придніпровська" в результаті реорганізації шляхом приєднання до КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", яке відповідно до спірного рішення визнано правонаступником усіх прав та обов'язків КМП "Лікарня Придніпровська", у приміщенні, в якому нині перебуває КМП "Лікарня Придніпровська", за тією ж адресою будуть продовжувати надавати усі медичні послуги у тому ж обсязі, тими ж лікарями/працівниками, які нині перебувають у трудових відносинах з КМП "Лікарня Придніпровська". Члени Профспілки, а також інші жителі Кременчуцької міської територіальної громади не відчують наслідків після проведення відповідної реорганізації, яка не тягне за собою жодних змін для жителів громади та не порушує право громадян на отримання якісних безкоштовних послуг.
10.04.2025 до суду від третіх осіб засобами системи "Електронний суд" надійшли пояснення щодо предмету спору.
Представник КМП "Лікарня Придніпровська" Скачко В.І. у своїх поясненнях повідомив, що покладається на розсуд суду.
Представник КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" Лобов М.О. просив суд у задоволенні позову відмовити. При цьому поінформував суд про обставини того, що адміністрацією КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" направлено листа до КМП "Лікарня Придніпровська" за №845/01/-24 від 24.07.2024 з приводу того, що усі працівники підприємства, які на день припинення юридичної особи будуть перебувати у трудових відносинах із КМП "Лікарня Придніпровська", продовжать свою роботу в КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" на тих же посадах та умовах оплати праці.
На підтвердження повідомлених обставин представник Лобов М.О. надав суду копію загаданого листа №845/01/-24 від 24.07.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 заяву адвоката Лазоренка Р.В. про забезпечення позову було залишено без задоволення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 заяву представника Профспілки Москальця С.І. від 17.07.2024 про забезпечення позову також було залишено без задоволення.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8552/24 із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Між тим ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Профспілки на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та витребувано справу №440/8552/24.
У зв'язку з цим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 провадження у справі №440/8552/24 було зупинено до перегляду ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у цій справі в порядку апеляційного провадження Другим апеляційним адміністративним судом.
Не погодившись ще й з ухвалою від 14.08.2024, позивач також оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу Профспілки було залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 - без змін.
Іншою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу Профспілки було задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 з приводу зупинення провадження у справі скасовано, а справу №440/8552/24 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 адміністративну справу №440/8552/24 прийнято до провадження. Розгляд справи продовжено у порядку, визначеному ухвалою від 22.07.2024.
Ухвалою від 04.04.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача КМП "Лікарня Придніпровська", а на стороні відповідача - КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського".
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Вільна профспілка машиністів локомотивного депо Кременчук з 15.03.2000 зареєстрована у статусі юридичної особи, про що у Реєстрі 09.06.2008 вчинено запис за №15851200000006314. Єдиним зареєстрованим видом діяльності юридичної особи є: 94.20 Діяльність професійних спілок (а.с. 23).
Профспілка, відповідно до Статуту, що зареєстрований Полтавським обласним Управлінням юстиції 15.03.2000 (т. 1 а.с. 20-22), є добровільна, самостійна, неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної та трудової діяльності, поєднує у своїх рядах робітників і службовців найманої праці залізничного транспорту в локомотивному депо Кременчук, має галузеву сферу діяльності, місцевий статус і розташована на території міста Кременчука. Метою діяльності Профспілка ставить представництво, здійснення та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. Профспілка діє у відповідності до Конституції України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закону України «Про громадські об'єднання», законодавства України про працю та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, міжнародних договорів, угод, конвенцій, які ратифіковані Верховною Радою України, та на основі цього Статуту.
Як повідомляє суду представник позивача, на виконання пункту 22 доручення Прем'єр-міністра України №14/1/1-15 від 17.01.2015 щодо передачі з державної у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій Рада надала згоду на прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Кременчука цілісного майнового комплексу Державного закладу "Вузлова лікарня станції Кременчук СТГО "Південна залізниця" за адресою: провулок Павлівський, 1/4, м. Кременчук, про що свідчать рішення Ради від 24.02.2015 та від 07.07.2015. КМП "Лікарня Придніпровська" є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним неприбутковим підприємством, що надає медичну допомогу на території міста Кременчука та Потоківського Старостинського округу (складається із сіл Потоки, Соснівка, Придніпрянське, Мала Кохнівка) Південного підокругу госпітального округу Полтавської ОДА з центром у місті Кременчуці.
КМП "Лікарня Придніпровська" свого часу були укладені договори про надання медичних послуг з підприємствами, установами, організаціями, у тому числі з АТ "Укрзалізниця", зокрема в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про надання медичних послуг працівникам АТ "Укрзалізниця", які є працівниками виробничого підрозділу "Локомотивне депо Кременчук" та членами Профспілки.
Між тим розпорядженням міського голови міста Кременчука від 09.04.2024 №64-Р "Про скликання позачергової ХХІV сесії Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання" було скликано позачергову ХХІV сесію Ради VIII скликання 10.04.2024 у приміщенні Ради в режимі дистанційного засідання (т. 1 а.с. 205-207).
17.05.2024 відповідно до ст.ст. 63, 78 Господарського кодексу України, ст.ст. 104-107 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", керуючись ст.ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позачерговою ХХІV сесією Ради VIII скликання було прийнято рішення "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" (т. 1 а.с. 201-202), відповідно до якого вирішено:
1. Припинити комунальне медичне підприємство "Лікарня Придніпровська" в результаті реорганізації шляхом приєднання до комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського".
2. Визнати комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" правонаступником прав та обов'язків комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" в частині, пропорційній обсягу прав та обов'язків, яке воно отримує за передавальним актом.
3. Встановити двомісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог з дати публікації оголошення про реорганізацію в бюлетені державної реєстрації.
4. Призначити та затвердити персональний склад комісії з припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" в результаті реорганізації шляхом приєднання до комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського".
5. Уповноважити призначену та затверджену комісію:
5.1. Протягом трьох днів в установленому законодавством порядку повідомити державного реєстратора про прийняте рішення, а також надати йому необхідні документи для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5.2. В установленому законодавством порядку забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників реорганізованого закладу на умовах, визначених законодавством.
5.3. Провести суцільну інвентаризацію активів та зобов'язань комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська", що реорганізується.
5.4. Забезпечити проведення розрахунків з кредиторами комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська", що реорганізується.
5.5. Заявити вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська", що реорганізується.
5.6. До завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунків, які використовуються для розрахунків з кредиторами під час реорганізації комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська".
5.7. Передачу майна, активів, зобов'язань комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" здійснити правонаступнику - комунальному некомерційному медичному підприємству "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" - в установленому законодавством порядку.
5.8. Скласти передавальні акти, баланси комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська", що реорганізується, та подати на затвердження Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області.
5.9. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передати в установленому законодавством порядку правонаступнику - комунальному некомерційному медичному підприємству "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського".
5.10. Здійснити інші заходи, пов'язані із реорганізацією підприємства, в порядку, встановленому чинним законодавством України.
5.11. Подати державному реєстраторові документи, передбачені законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом приєднання в установлений законом строк.
6. Визначити, що у разі відсутності голови комісії виконання його обов'язків покладається на заступника голови комісії.
7. Оприлюднити рішення відповідно до вимог законодавства.
8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Усанову О.П. та постійну депутатську комісію з питань соціального захисту населення, захисту прав ветеранів війни та учасників бойових дій, охорони здоров'я, материнства та дитинства (голова комісії Брижаха К.Г.).
Представник позивача зазначає, що члени профспілки - це працівники виробничого підрозділу "Локомотивне депо Кременчук", а також пенсіонери, які також є членами територіальної громади Кременчука, є отримувачами медичних послуг лікарні, яка припиняється. Внаслідок прийняття Радою оскаржуваного рішення члени Профспілки будуть позбавлені права на охорону здоров'я і на медичну допомогу, у тому числі з тих підстав, що правонаступник в особі КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" не має права проводити попередні (періодичні) медичні огляди окремих категорій працівників залізничного транспорту загального користування, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту. До Профспілки звернувся 81 член Профспілки з приводу порушення прав на охорону здоров'я і медичну допомогу внаслідок прийняття оскаржуваного рішення з вимогою захисти їх права.
Тож звернення до суду з цим позовом обумовлено тим, що до Профспілки звернулися її члени із заявами про захист їх прав та інтересів на охорону здоров'я і медичну допомогу у зв'язку з прийняттям Радою оскаржуваного рішення.
У матеріалах адміністративної справи містяться копії однотипних за змістом заяв громадян, які означили себе членами Профспілки, на ім'я голови Профспілки Москальця С.І., в яких заявники у липні 2024 року просили захисти їх права та інтереси шляхом звернення до суду про визнання протиправним та нечинним рішення міської ради про припинення КМП "Лікарня Придніпровська" (т. 1 а.с. 24-34).
Вирішуючи цей публічно-правовий спір по суті, суд виходить з наступного.
Перш за все слід зазначити, що предметом судового оскарження є не нормативно-правовий акт, як помилково вважає представник позивача, а акт органу місцевого самоврядування індивідуальної дії, оскільки такий стосується прав та обов'язків конкретно визначеного кола осіб, на яких він поширює свою дію - юридичної особи, яка припиняється, та юридичної особи, яка є правонаступником.
Досліджуючи питання наявності ознак порушених у такому публічно-правовому спорі прав чи інтересів позивача в особі Профспілки, суд звертає увагу на таке.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Цю конституційну норму необхідно застосовувати з урахуванням її офіційного тлумачення, наданого Конституційним Судом України у рішенні від 25.11.1997, де Суд розтлумачив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Обґрунтовуючи свою позицію, Конституційний Суд, крім іншого, зазначив, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлюють принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність. Тим самим створено механізм реалізації конституційного права особи на судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Звідси випливає, що Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод.
З наведеного офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України слідує, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Особа має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства у контексті трактування Конституційним Судом положень частини другої статті 55 Конституції України не можуть бути реалізовані у разі звернення особи до суду за захистом прав, свобод або інтересів, які не пов'язані з нею безпосередньо.
Конституційна гарантія права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб має на меті захист прав, свобод або законних інтересів особи, яка вважає, що безпосередньо її права, свободи або законні інтереси порушені чи створюються перешкоди для їх реалізації.
Тобто право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, складовою якого є право на звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а пов'язане з правом конкретної особи та з її переконанням у тому, що держава в особі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб протиправно втрутилася у її права або свободи.
Конституція України закріплює гарантію для звернення до суду за захистом прав, але не має на меті гарантувати сам лише судовий розгляд (судове слухання).
Для звернення до суду особа повинна мати матеріально-правову заінтересованість у вирішенні спору.
Відповідно право, свобода або законний інтерес особи можуть бути захищені судом лише у разі його порушення, внаслідок чого така особа набуває ознак потерпілого.
З цього слідує необхідність з'ясування судом обставин, які свідчать про порушення права, свободи або інтересу особи, тоді як особа-позивач повинен довести, що він має право або законний інтерес і є потерпілим від порушення цього права чи інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
Потерпілим від порушення є особа, яка безпосередньо зазнала або з великим ступенем ймовірності зазнає суттєвих негативних наслідків від стверджуваного порушення.
У справі, що розглядається, оскаржується рішення Ради, яке є актом індивідуальної дії, що впливає на правове становище юридичних осіб, які реорганізуються, і не встановлює прав чи обов'язків безпосередньо для позивача - юридичної особи в особі Профспілки.
Доводи представника позивача з приводу того, що спірне рішення порушує право членів Профспілки на отримання медичних послуг, суд визнає безпідставними, оскільки право на оскарження рішень органу місцевого самоврядування мають лише ті особи, відносно яких застосовано відповідний акт, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, де застосовується прийнятий органом місцевого самоврядування акт, і лише у разі якщо є підстави вважати, що таким актом порушуються їхні права, свободи або законні інтереси.
Твердження представника позивача з приводу того, що звернення до суду з цим позовом обумовлено тим, що до Профспілки звернулися її члени із заявами про захист їх прав та інтересів на охорону здоров'я і медичну допомогу, суд визнає безпідставними з огляду на статутні завдання Профспілки, що закріплені у розділі ІІ Статуту.
Так, згідно з п. 2.1. розділу ІІ Статуту, в основу своєї діяльності Профспілка включає, зокрема, здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, захист професійних прав та інтересів членів профспілки, здійснення повноважень щодо забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків, визначених законодавством і колективними договорами та угодами.
Відповідно ж до п. 2.2. розділу ІІ Статуту, з метою реалізації своїх програмних завдань Профспілка в порядку встановленому законодавством:
- захищає право членів профспілки на працю, бере участь у розробленні та здійсненні державної політики в галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту, житлового та побутового забезпечення;
- вносить пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи і відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-трудової сфери;
- веде колективні переговори, здійснює укладання колективних договорів, генеральної, галузевої, регіональних угод від імені працівників у порядку, встановленому законодавством України;
- здійснює громадський контроль за дотриманням роботодавцями трудового законодавства, надає членам профспілки необхідну юридичну допомогу;
- представляє права та інтереси членів профспілки за їх дорученням при вирішенні індивідуальних трудових спорів;
- представляє інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), в порядку встановленому законодавством, направляє своїх представників для участі в діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір;
- представляє інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародних судових установ;
- для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників, всіх членів профспілки відповідно до діючого законодавства організовує та проводить збори, мітинги, походи, демонстрації, страйки;
- бере участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, розмірів заробітної плати та умов оплати праці, пенсій та соціальних виплат працівникам підприємств, установ, організацій відповідно до чинного законодавства України;
- здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов;
- для висвітлення своє діяльності активно використовує засоби масової інформації, має право бути засновником засобів масової інформації та здійснювати видавничу діяльність відповідно до законодавства;
- має право одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх об'єднань інформацію з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ, організацій, статистичні дані від Державного комітету статистики України та відповідних територіальних управлінь статистики з питань праці та соціально - економічних питань, виробничого та невиробничого травматизму, профзахворювань;
- бере участь в управлінні державним соціальним страхуванням, як представник застрахованих осіб;
- з метою реалізації статутних завдань може формувати відповідні фонди;
- інформує членів профспілки про свою діяльність та її результати;
- дбає про соціальний і правовий захист своїх членів - профспілкових працівників, профспілкового активу;
- бере участь у розробленні державної політики зайнятості населення, проводить спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, пропонує заходи щодо спільного захисту членів профспілки, які вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ, організацій галузі, здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість;
- представляє права та інтереси членів профспілки у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у випадках приватизації об'єктів державної та комунальної власності, бере участь через своїх представників у роботі комісій з приватизації;
- організовує та здійснює громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги;
- організовує оздоровлення та відпочинок членів профспілки. Бере участь у розвитку фізичної культури, спорту, туризму;
- бере участь в охороні довкілля, захисті населення від негативного екологічного впливу, сприяє діяльності громадських природоохоронних організацій, може проводити громадські екологічні експертизи, здійснювати іншу не заборонену законом діяльність у цій сфері;
- здійснює іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством.
Профспілка здійснює представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Профспілка має право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними Конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Профспілка представляє інтереси своїх членів у взаємовідносинах з роботодавцями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування на підставі колективного договору і діючого законодавства.
Аналогічно, приписами статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Всупереч наведеному матеріали цієї адміністративної справи не містять доказів реалізації жодним із членів Профспілки особистого конституційного права на звернення за захистом своїх прав до суду.
У зв'язку з цим суд зазначає, що члени Профспілки не позбавлені особистого права звернутися до суду з позовом у разі порушення рішенням Ради їх прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з цим позовна заява, яка є предметом даного судового аналізу, не містить будь-яких доводів з приводу того, що спірним рішенням Ради порушені права чи законні інтереси юридичної особи "Вільна профспілка машиністів локомотивного депо Кременчук", оскільки, як вже зазначалося судом вище, предметом судового оскарження є акт органу місцевого самоврядування індивідуальної дії, який стосується прав та обов'язків третіх осіб - юридичної особи, яка припиняється, та юридичної особи, яка є її правонаступником, позаяк Профспілка не входить до кола цих осіб, а тому не є учасником відповідних правовідносин.
Суд при з'ясуванні статусу позивача як "потерпілого", керується практикою, напрацьованою Європейським судом з прав людини.
Поняття "потерпілий" має автономне значення (не залежить від національного законодавства) і має значення лише для цілей застосування Конвенції.
Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
Отже, право особи на звернення до ЄСПЛ пов'язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово "жертва" в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не лише безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (Валліанатос та інші проти Греції [ВП], №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 07.11.2011).
Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід "зачіпає його безпосередньо" (Тенасє проти Молдови [ВП], № 7/08, п. 104, від 27.04.2010, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29.04.2008).
Заявник може вимагати статус жертви порушення Конвенції, якщо він чи вона знаходяться під дією (охоплені) законодавства, яке дозволяє вживати таємні заходи спостереження, а також, якщо відсутні засоби правового захисту (Роман Захаров проти Росії [ВП], № 47143/06, пп. 173-178, від 04.12.2015). Проте для того, щоб мати можливість претендувати на статус жертви в такій ситуації, заявник повинен надати обґрунтовані і переконливі докази вірогідності того, що порушення, що впливає на нього або неї особисто, буде мати місце; одних підозр або припущень недостатньо (Сенатор Лайнс GmbH проти Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії [ВП] (ухв.), №56672/00, від 10.03.2004).
Конвенція не передбачає подання actio popularis (можливості подання позову "в інтересах правопорядку") з метою тлумачення прав, які вона містить, або дозволу фізичним особам оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що вони вважають, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції (Аксу проти Туреччини [ВП], №№ 4149/04 та 41029/04, п. 50, від 15.12.2012, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29.04.2008).
Як зазначив Верховний Суд у пункті 53 постанови від 11.08.2021 у справі №815/6938/17, з наведеного випливають такі ознаки "потерпілого" від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв'язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.
Встановлені судом у справі обставини свідчать про те, що Профспілка не є, і не могла бути потерпілою від оскаржуваного рішення Ради.
Встановлення за наслідками судового розгляду обставин, які свідчать про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості, оскільки законні права та інтереси Профспілки не порушено у зв'язку з тим, що рішення відповідача щодо реорганізації третіх осіб не породжують жодних прав чи обов'язків для Профспілки, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №515/589/15, від 05.12.2019 у справі №814/2892/16.
За таких обставин суд залишає позов без задоволення у повному обсязі безвідносно до решти доводів позовної заяви щодо протиправності спірного рішення, у тому числі й щодо порушення процедури його прийняття, оскільки це ніяк не зачіпає права чи законні інтереси Профспілки, а тому судовій оцінці такі доводи в рамках цього провадження не підлягають.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються з достовірно підтверджених витрат на сплату судового збору у розмірі 2 423,00 грн (т. 1 а.с. 17), а також з витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн (т. 1 а.с. 233).
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук у справі №440/8552/24 - залишити без задоволення.
Позивач: Вільна профспілка машиністів локомотивного депо Кременчук (ідентифікаційний код 25785344; пров. Столярний, 30-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600);
Відповідач: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код 24388300; площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600);
Відповідач: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код 04057287; площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600);
Третя особа: Комунальне медичне підприємство "Лікарня Придніпровська" (ідентифікаційний код 01111598; провулок Павлівський, 1/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600);
Третя особа: Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" (ідентифікаційний код 01999613; вул. Лікаря О. Богаєвського, 60/1, м. Кременчук, Полтавська область, 39617).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун