10 квітня 2025 року Справа № 280/562/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ДПС у Запорізькій області від 23.01.2024 № 55 про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити фізичній особі-пірдпиємцю ОСОБА_1 , реєстрацію платника єдиного податку третьої групи, та внести відповідний запис в Реєстрі платників єдиного податку, з моменту прийняття незаконного рішення - 31.12.2023;
стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (в тому числі витрати на правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані додатково у відповідності до норм ст. 139 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області. Під час здійснення господарської діяльності позивач, в порядку передбаченому ст.291 ПК України обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності третьої групи. Позивач подавав до податкового органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця. Зокрема, подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця: - за І квартал 2024, яка прийнята податковим органом 10.07.2024 (реєстраційний №9190075156), що підтверджується відповідною квитанцією №2; - за півріччя 2024, яка прийнята податковим органом 10.07.2024 (реєстраційний №9190080375), що підтверджується відповідною квитанцією №2; - за три квартали 2024, яка прийнята податковим органом 02.11.2024 (реєстраційний №9328504274), що підтверджується відповідною квитанцією №2. Однак, 09 листопада 2024 року позивач отримав лист відповідача від 05.11.2024, у якому за зазначено, що з 01.01.2024 платник податку на загальній системі оподаткування. Рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців №55 від 23.01.2024 анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 на підставі пп. 299.10 ст. 299 ПК України. Фактично контролюючий орган прийняв оскаржуване Рішення від 23.01.2024 №55 Про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців за наслідками камеральної перевірки щодо своєчасної сплати (перерахування) єдиного податку з фізичних осіб, яка оформлена Актом від 23.01.2024 за №801/08-01-24-09/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. Позивач вважає, що анулювання платника єдиного податку з ініціативи контролюючого органу можливе виключно за наслідками документальної, а не камеральної перевірки, під час якої можливо перевірити та встановити на підставі первинних документів, а не відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чи є підстави для анулювання свідоцтва платника єдиного податку чи ні. Також зазначено, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом у день складення акту про результати камеральної перевірки, а саме 23.01.2024, у зв'язку із чим позивач був позбавлений можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що згідно даних, які містяться в ІКС «Податковий блок», у позивача обліковується борг по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: на 01.07.2024 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 5263,51 грн на 01.08.2023 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 5263,51 грн на 01.09.2023 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 17471,01 грн на 01.10.2023 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 17471,01 грн на 01.11.2023 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 17471,01 грн на 01.12.2023 сума боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) складає 17471,01 грн. Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПКУ 21.12.2023 винесено та надіслано на податкову адресу позивача податкову вимогу №0003897- 1304-0801. Поштове відправлення повернуто 23.01.2024 за закінченням терміну зберігання. Станом на дату винесення оскаржуємого рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців від 23.01.2024 №55 податкова вимога від 21.12.2024 №0003897-1304-0801 є дійсною і податковий борг є узгодженим. Фактично податковий борг погашено 22.04.2024. За результатами проведеної камеральної перевірки та на підставі складеного Акту прийнято не податкове - повідомлення рішення в понятті, визначеному п.п. 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПКУ, а рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, яке не визначає обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання. При цьому, нормами ПКУ не передбачено терміну прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акту перевірки. Оскільки у пункті 299.10 статті 299 ПК України законодавець не встановив конкретного виду перевірки, який має бути проведений для встановлення фактів порушення вимог ПКУ, то такий вибір є виключною компетенцією контролюючого органу і ані платник податків, ані суд не має повноважень в таку втручатися. Податковим Кодексом України передбачено анулювання реєстрації платника єдиного податку при наявності наступних: - факт наявності податкового боргу - безперервність податкового боргу саме зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів. Факт наявності податкового боргу підтверджується даними інтегрованій картці платника єдиного податку та винесеною ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкової вимоги від 21.12.2023р. №0003897-1304-0801 Безперервність податкового боргу саме зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів підтверджується даними податкового обліку, актом про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 23.01.2024 №801/08-01-24-09/ НОМЕР_1 і позивачем не заперечується. Враховуючи вищевказані норми ст.56 та ст.60 Податкового кодексу України факт наявності податкового боргу та факт безперервності податкового боргу саме зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів на момент винесення рішення про анулювання реєстрації платника реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 №378 є встановленим і є підставою для винесення вказаного рішення, і навіть а разі адміністративного чи судового оскарження факту винесення податкової вимоги, сама податкова вимога, а відповідно і факт наявності боргу, згідно п.60.5 ст. 60 ПКУ, у разі винесення рішення суду щодо скасування податкової вимог, датою скасування податкової вимоги (факту податкового боргу) є дата набрання законної сили відповідного рішення суду, а аж ніяк не дата виникнення податкового боргу чи дата винесення оскаржуємого рішення. Згідно з пп. 86.2 ст. 86 ПКУ, за результатами камеральної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 23.01.2024 №801/08-01-24-09/ НОМЕР_1 (далі по тексту - Акт). Враховуючи вищевикладене, на підставі Акту ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців від 23.01.2024 р. №55 (далі по тексту - Рішення) виключено з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців з 01.01.2024. Акт та Рішення було направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600081071567 на податкову адресу Платника податків: АДРЕСА_1 . Лист повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Заперечення до Акту від ФОП ОСОБА_2 не надходили до ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до п.86.7 ст.86 ПКУ. Вважає, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців від 23.10.2024 №55 є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України та нормам ПК України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив зазначено, щодо податкової вимоги позивач не отримував вказаного листа з вимогою, і не отримував жодних повідомлено про надходження цього листа. До отримання відзиву на позовну заяву позивач взагалі не знав ні про існування такої вимоги ні про факт її надсилання. Якби позивач отримав вказану вимогу, то сплатив би заборгованість і уникнув вкрай негативних для себе наслідків. Вказує, що податковий орган мав надіслати позивачу відповідну податкову вимогу після того, як 01.07.2023 виникла заборгованість. Однак, як зазначає сам відповідач, податкова вимога була надіслана лише 21.12.2023, тобто більше ніж через 5 місяців. При цьому, у Акті камеральної перевірки зазначено, що станом на 31.12.2023 обліковується борг у розмірі, всього лише 723,65 грн., а тому була відсутня сума податкового боргу для прийняття відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Позивач категорично не погоджується з твердженнями Відповідача про те, що він мав підстави для анулювання свідоцтва платника єдиного податку на підставі акта камеральної перевірки.Зазначає, що податкові декларації платника єдиного податку Позивача - за І квартал 2024, яка прийнята податковим органом 10.07.2024 (реєстраційний №9190075156), що підтверджується відповідною квитанцією №2; - за півріччя 2024, яка прийнята податковим органом 10.07.2024 (реєстраційний №9190080375), що підтверджується відповідною квитанцією №2; - за три квартали 2024, яка прийнята податковим органом 02.11.2024 (реєстраційний №9328504274), що підтверджується відповідною квитанцією №2 мають абсолютно усі обов'язкові реквізити згідно вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. Після подання податкових декларацій за І квартал 2024 року та за півріччя 2024 року, ФОП ОСОБА_3 не отримував жодних письмових повідомлень про відмову у прийнятті цих декларацій із зазначенням причин такої відмови в термін встановлений пп. 49.11.1 ст. 49 ПК України, тобто, протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Таке повідомлення було направлено податковим органом лише після подання податкової декларації за три квартали 2024, яке було направлено податковим органом Позивачу 05 листопада 2024. Таким чином, лист відповідача від 05.11.2024, в частині повідомлення про неприйняття податкових декларацій за І квартал 2024 та І півріччя 2024 року, безумовно є несвоєчасним та протиправним.
У запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що позивач був обізнаний про свої права та обов'язки як платника податків в цілому та як платника єдиного податку щодо подання податкової звітності та визначення сум податкових зобов'язань з єдиного податку. Станом на дату винесення оскаржуємого рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців від 23.01.2024 №55 податкова вимога від 21.12.2024 №0003897-1304-0801 є дійсною і податковий борг є узгодженим. Фактично податковий борг погашено 22.04.2024. Позивач з пропущення терміну подання 16.08.2023 подано Додаток 1 Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №9312695927, якою самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 2860,00 грн. Однак, у зв'язку з відсутністю самостійної сплати задекларованих податкових зобов'язань 23.11.2023 було здійснено стягнення в межах виконавчого провадження згідно платіжного доручення №17546 у сумі 2860,00 грн. Тобто, позивач був добре обізнаний про наявність податкової заборгованості, як найменше ще у листопаді 2023 року. 21.12.2023 відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПКУ винесено та надіслано на податкову адресу позивача податкову вимогу №0003897-1304-0801 на суму 25881,01 грн. А вже 25.12.2022 сплачено єдиного податку згідно платіжного доручення №188 у сумі 25881,01 грн. Тобто, позивач був обізнаний про і про наявність і про суму податкового боргу. Однак при сплаті податкового боргу Позивачем не було враховано черговість зарахування платежів та нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, тому, зв'язку з нарахуванням пені у сумі 723,65 грн за несвоєчасну сплату задекларованих податкових зобов'язань за попередні податкові періоди, сплачених коштів не вистачило для повного погашення податкової заборгованості. За результатами проведеної камеральної перевірки та на підставі складеного Акту прийнято не податкове - повідомлення рішення в понятті, визначеному п.п. 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПКУ, а рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, яке не визначає обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання. При цьому, нормами ПКУ не передбачено терміну прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акту перевірки. Факт наявності податкового боргу підтверджується даними інтегрованій картці платника єдиного податку та винесеною ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкової вимоги від 21.12.2023р. №0003897-1304-0801 Безперервність податкового боргу саме зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів підтверджується даними податкового обліку, актом про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 23.01.2024 №801/08-01-24-09/ НОМЕР_1 і позивачем не заперечується.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб'єкт господарювання відповідно до запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця № 2001030000000111258 від 16.12.2020. Основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. З 16.12.2020 перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник 3 групи (ставка 5%) (заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.12.2020 №083020285960), що підтверджується матеріалами справи.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.76.1 ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку з фізичних осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 23.01.2024 № 801/08-01-24-09/ НОМЕР_1 . У висновку акту зазначено, що дані перевірки свідчать про наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Станом на 31.12.2023 обліковується борг в сумі 723,65 грн.
23.01.2024 відповідачем прийнято рішення № 55, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . У рішенні вказано, що позивач станом на 31.12.2023 має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 723,65 грн, що утворився 06.11.2022. Дата анулювання реєстрації 31.12.2023.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За положеннями пп. 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Натомість, оскаржуване у цій справі рішення прийняте контролюючим органом за результатами проведення камеральної, а не документальної перевірки позивача.
Крім того, необхідно звернути увагу на наступну обставину.
Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За правилами пункту 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи та пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
В даному випадку рішення № 55, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку, та акт № 801/08-01-24-09/3011318416, яким встановлено наявність у позивача податкового боргу, складені в один день - 23.01.2024.
Тобто, позивач був позбавлений права подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку.
У постанові від 28.12.2022 у справі № 420/22374/21 Верховний Суд, аналізуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, зазначив, що у них не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об'єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.
На думку суду, наведені вище процедурні порушення, зокрема, порушення права позивача на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень не є формальними та безпосередньо впливають на висновки, здійснені Головним управління ДПС у Запорізькій області за результатами перевірки.
Отже, такі висновки не можуть бути покладені в основу індивідуального акту, яким по відношенню до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є рішення від 23.01.2024 № 55.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення від 23.01.2024 № 55, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку третьої групи з внесенням відповідних відомостей до Реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації - 31.12.2023, забезпечить ефективне відновлення прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Запорізькій області.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.01.2024 № 55 про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку третьої групи з внесенням відповідних відомостей до Реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації - 31.12.2023.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова