Справа № 454/4203/24
Провадження № 2/444/575/2025
(ЗАОЧНЕ)
02 квітня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14 травня 2013 року між нею ОСОБА_3 та відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Скоморохівською сільською радою Сокальського району Львівської області, про що в книзі реєстрації шлюбів 14 травня 2013 року зроблено відповідний актовий запис за № 03. Від спільного подружнього життя у них народилися дві дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя з відповідачем не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на життя та вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Між сторонами постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, мали і мають місце непорозуміння з різних питань сімейного життя та взаємні претензії один до одного. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Причиною припинення наших шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони шлюбних відносин не підтримують вже тривалий час, шлюб носить формальний характер, сім'я розпалася та існує формально. вважає, що шлюб підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та є недоцільним, а тому просить шлюб між ними розірвати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак 19.02.2025 року подала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутності. Просить суд розірвати шлюб. Судові витрати просить не вирішувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином.
Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву.
Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання , не з'явився в судове засідання повторно без повідомлення причин , що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив , суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14.05.2013 року у Скоморохівській сільській раді Сокальського району Львівської області, актовий запис № 03,що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
За час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видно з копії свідоцтв про їх народження (а.с.9,11).
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З письмової заяви позивачки від 19.02.2025 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с.29) вбачається, що вона остаточно визначилась та збереження шлюбу не бажає.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, збереження шлюбу є неможливим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові, сім'я фактично не існує, примирення між сторонами не можливе. А відтак, позов слід задовольнити та розірвати шлюб.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
А тому, вимога позивача про залишення їй прізвища « ОСОБА_6 » підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, у заяві від 19.02.2025 року позивач просить суд судові витрати покласти на неї, а тому незважаючи на те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю питання стягнення з відповідача судового збору сплаченого позивачем при поданні позову, не підлягає вирішенню, не є предметом розгляду справи, оскільки суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.4,6,7,12,76,77,81,258-259,263,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що зареєстрований 14.05.2013 року у Скоморохівській сільській раді Сокальського району Львівської області, актовий запис № 03.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу - ОСОБА_1 залишити "ОСОБА_6 ".
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 02.04.2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.