Справа № 357/3518/25
1-кс/357/501/25
10 квітня 2025 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025116030000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
про арешт тимчасово вилученого майна,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3
17.03.2025 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025116030000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025116030000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КПК України.
14.03.2025 близько 09:30 год. працівниками поліції поблизу будинку № 46 по вулиці Івана Франка в селі Матюші Білоцерківського району Київської області зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з останнім працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_4 здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: карася у кількості 40 шт., ляща у кількості 41 шт., судака у кількості 1 шт., товстолоба у кількості 35 шт., раків у кількості 190 шт.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення старший слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 14.03.2025 в період часу з 11 год. 37 хв. по 13 год. 06 хв. проведено огляд земельної ділянки, що розташована біля будинку 46 по вул. Івана Франка в с. Матюші Білоцерківського району Київської області неподалік річки Роставиця, за результатами якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, у якому виявлено та вилучено: 4 риболовних сітки, а саме: L-75m, h-3m, вічко 60*60mm; L-75m, h-3m, вічко 65*65mm; L-75m, h-3m, вічко 90*90mm; L-75m, h-3m, вічко 10*10 mm; раколовки довжиною 30 м в кількості 5 шт.; свіжу рибу, а саме: товстолоб Hypophthalmichthys nobilis - 35 шт.; судак звичайний Lucioperca - 1 шт.; лящ Abramis brama - 41 шт.; карась сріблястий Carassius gibelio - 40 in; раки Astacidae - 190 шт.
Вилучене в ході проведення огляду майно - матеріальні об'єкти, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використанні як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , 4 риболовні сітки та раколовки в кількості 5 шт. є засобами вчинення кримінального правопорушення, риба та раки - предметом кримінального правопорушення.
Таким чином, вищевказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та відповідно до постанови від 14.03.2025 його визнано речовими доказами у вказаному кримінальному проваджені та поміщено на відповідальне зберігання.
З метою виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, у тому числі запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження вказаного майна з боку їх власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, а також проведення необхідних судових експертиз із майном, просить накласти арешт на вилучене майно із забороною власникам вищевказаного майна, а також третім особам, які заявлять право вимоги на вищевказане майно, відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися ним.
У судовому засідання прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що із вилученим автомобілем слідством не планується проводити жодних слідчих дій.
Володілець майна - ОСОБА_4 , та власник майно ОСОБА_6 належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду клопотання, однак в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без володільця та власника вилученого майна.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані копії документів, вважаю, що останнє підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що до теперішнього часу жодній особі повідомлення про підозру не оголошено, тобто арешт на майно, яке тимчасово вилучене в ході обшуку є майном особи, яка не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, тобто є третьою особою, а тому з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.
Крім цього слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, яке було вилучено 14.03.2025 (п'ятниця), наступного робочого дня 17.03.2025 (понеділок) було направлено на адресу суду поштовим зв'язком. Таким чином, достеменно встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше робочого дня після вилучення майна, в порядку, передбаченим ч. 5 ст. 171 КПК України.
У відповідності до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно, що підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення або ж одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або є предметом кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За викладеного, вилучені під час огляду місця події речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025116030000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
14.03.2025 в період часу з 11 год. 37 хв. по 13 год. 06 хв. проведено огляд земельної ділянки, що розташована біля будинку 46 по вул. Івана Франка в с. Матюші Білоцерківського району Київської області неподалік річки Роставиця, за результатами якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, який за письмової згоди володільця ОСОБА_7 було оглянуто та вилучено виявлені: 4 риболовних сітки, а саме: L-75m, h-3m, вічко 60*60mm; L-75m, h-3m, вічко 65*65mm; L-75m, h-3m, вічко 90*90mm; L-75m, h-3m, вічко 10*10 mm; раколовки довжиною 30 м в кількості 5 шт.; свіжу рибу, а саме: товстолоб Hypophthalmichthys nobilis - 35 шт.; судак звичайний Lucioperca - 1 шт.; лящ Abramis brama - 41 шт.; карась сріблястий Carassius gibelio - 40 in; раки Astacidae - 190 шт.
В подальшому, 4 вищевказані риболовні сітки та водні біоресурси передано на відповідальне зберігання головному державному інспектору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 .
Транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , передано для зберігання на майданчик для зберігання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, кадастровий номер 3220489500:01:029:0134.
Постановою дізнавача сектору дізнання Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 14.03.2024 тимчасово вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Отже у слідчого судді існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовими доказами у справі, а саме: 4 риболовні сітки, 5 раколовок та транспортний засіб є засобами вчинення кримінального правопорушення; свіжа риба та раки є предметом кримінального правопорушення.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та метеріали кримінального провадження приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене під час огляду місця події майно може бути використанне як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя зазначає, що у разі ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно, воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або передано іншій особі, для чого слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, і тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення доведення факту вчинення кримінального правопорушення. Обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до … наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, на переконання слідчого судді, з метою запобігання можливості приховування, знищення або перетворення речових доказів у кримінальному провадженні, на даному етапі кримінального провадження досліджені матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна для забезпечення збереження речових доказів, тому слідчий суддя доходить висновку про накладення арешту на 4 риболовні сітки, 5 раколовок та свіжу рибу товстолоб, судак, лящ, карась сріблястий, раки шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ним. Прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору із позбавленням права відчуження та розпорядження ним, оскільки потреби у його подальшому утриманні органом досудового розслідування не вбачає. Таких висновків слідчий суддя доходить зважаючи на те, що прокурором у клопотанні не зазначено та в судовому засіданні не доведено такої необхідності, а навпаки повідомлено по те, що жодних слідчих дій з автомобілем органом досудового розслідування не планується проводити, тому вважає, що продовження позбавлення володільця майна права користування ним є не виправданим втручанням у його право власності та підлягає поновленню. При цьому слідчий суддя керується приписами ч.1 ст. 100 КПК України про те, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не надано та слідчим суддею не встановлено.
Натомість, незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, зокрема до приховування майна шляхом неодноразового відчуження на користь третіх осіб. Слідчий суддя вважає, що тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення конфіскації майна як покарання.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати тимчасово вилучене під час обшуку майно є речовими доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним, пропорційним і співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету, а також не призведе до надмірного тягаря для їх володільця. На цьому початковому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів та не порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя наголошує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
За викладених обставин клопотання прокурора слід задовольнити частково.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 100, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити частково клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025116030000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.03.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час огляду місця події - земельної ділянки, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 , майно, шляхом накладення заборони володіння, користування та розпорядження ним, а саме:
4 риболовні сітки, а саме: L-75m, h-3m, вічко 60*60mm; L-75m, h-3m, вічко 65*65mm; L-75m, h-3m, вічко 90*90mm; L-75m, h-3m, вічко 10*10 mm; раколовки довжиною 30 м в кількості 5 шт.; свіжу рибу, а саме: товстолоб Hypophthalmichthys nobilis - 35 шт.; судак звичайний Lucioperca - 1 шт.; лящ Abramis brama - 41 шт.; карась сріблястий Carassius gibelio - 40 in; раки Astacidae - 190 шт., які передані на відповідальне зберігання головному державному інспектору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 .
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити використовувати зазначене майно.
Накласти арешт на тимчасово вилучений 14.03.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час огляду місця події - земельної ділянки, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 , транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , та переданий для зберігання на майданчик для зберігання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, кадастровий номер 3220489500:01:029:0134, шляхом накладення заборони відчуження та розпорядження ним.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Роз'яснити прокурору зміст ч. 3 ст. 173 КПК України про те, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9