справа № 166/482/25
провадження 2-а/166/17/25
іменем України
09 квітня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі судді Свистун О.М. з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
ОСОБА_1 27 березня 2025 року звернувся у суд із даним позовом, який мотивує тим, що 30 січня 2025 року він отримав поштовим зв'язком повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 00 хв. 30 січня 2025 року, куди з'явився у вказаний час. Водночас, офіцер ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - офіцер) ОСОБА_2 заявив, що ніби то він не з'явився по повістці на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року, на що позивач категорично заявив, що жодної повістки він не отримував. У ході суперечки офіцер ОСОБА_2 показав позивачу поштовий конверт з ідентифікатором 4410100140690 із довідкою про причини повернення/досилання Ф.20, згідно з якою лист був повернутий 09 грудня 2024 року у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Зважаючи на те, що у довідці відсутні дані працівника поштового зв'язку позивач позбавлений можливості встановити хто і коли приносив лист до нього додому і чи взагалі приносив, а тому вважає, що така довідка не може бути належним доказом того, що він свідомо ухилився від обов'язку з'явитися за повісткою.
Після цього офіцер ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025. З даного протоколу вбачається, що нібито військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, не прибу на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абз. 1, 7, ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач зауважив, що у повістці № 1621, підписаній начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яку позивачу пред'явив офіцер ОСОБА_2 , зазначено, що ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 , 18.12.2024 року о 8:00 год. Про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у цій повістці, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, не вказано, а отже, до протоколу внесені недостовірні дані.
Позивач 31 січня 2025 року завешив медичне обстеження у Ратнівській територіальній позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та відніс картку обстеження до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Там же він написав заяву про видачу йому військово-облікового документа, який отримав 06 лютого 2025 року.
17 лютого 2025 року на 14 год. 30 хв. він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для участі у розгляді протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025, проте ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 заявив, що для розгляду протоколу йому потрібні результати ВЛК, а тому наказав позивачу чекати у дворику допоки їх передадуть з ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач відмовився чекати у дворику і його силою туди вивели. Біля 19 год. 00 хв. позивача проти його волі посадили в автомобіль та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де він перебував 17 та 18 лютого 2025 року.
28 лютого 2025 року позивач отримав на ВПЗ Ратне1 поштовий конверт, у якому містився лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у якому зазначено, що до нього додається постанова № 332-25 від 17.02.2025, однак в дійсності вказана постанова була відсутня. Враховуючи наведене, позивач звернувся із письмовою заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , щоб останній невідкладно надіслав йому копію постанови № 332-25 від 17.02.2025, оскільки він позбавлений можливості ознайомитись із її змістом та оцінити її на предмет законності.
19 березня 2025 року позивач поштою отримав постанову № 332-25 від 17.02.2025, з якою він не погоджується, оскільки уважає, що вона винесена не лише з порушенням процесуальних норм, а й з порушенням його права на захист, оскільки в момент її винесення позивач силою утримувався поза приміщенням де відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення. У силу зазначених обставин позивач не зміг надати жодних пояснень, у тому числі надати завчасно підготовлені копії документів. Крім того, відповідно до змісту вказаної постанови позивач обвинувачується у тому, що він не прибув на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних в особливий період. Отже, фабула звинувачення викладена у постанові не відповідає тій фабулі, що зазначена у протоколі про адмінстративне правопорушення, що є неприпустимо. Таким чином, обставини викладені у постанові не відповідають усім дійсним обставинам справи і винесена вона з порушенням процесуальних норм чинного законодавства України, які ругулюють процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Просить поновити строк на звернення до суду, постанову визнати протиправною та скасувати її, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 28.03.2025 поновлено позивачу строк для звернення до суду із даним позовом, відкрито провадження у справі, залучено до участі в розгляді справи як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_4 , судове засідання з розгляду справи призначено на 14 год. 30 хв. 08 квітня 2025 року.
Представник відповідача Золотько І.І. 04 квітня 2025 року скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якій вказала, що відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначила, що 03 грудня 2024 року під час дії особливого періоду було надіслано поштовим зв'язком повістку ОСОБА_1 на адресу, вказану ним після оновлення даних, з вимогою прибути на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Днем отримання повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 є відмітка "адресат відсутній за вказаною адресою", проставлена у поштовому повідомленні 09 грудня 2024 року, що підтверджується інформацією від поштового оператора. Отже, відповідач відповідно до вимог абз. 2 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, уважається оповіщеним належним чином. Враховуючи неявку позивача без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 у його діях представник відповідача убачає склад та подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Уважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, а позивач протиправність прийнятої постанови не довів.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник позивача Хомич Ю.В. скерував до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов задовольнити, скасувавши постанову відповідача через порушення позивача права на захист та іншими процесуальними порушеннями, зазначеними у позовній заяві. Представник відповідача у поданому відзиві просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача про причини неявки не повідомила, пояснення не подала.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд установив, що 30 січня 2025 року офіцером ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 332 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з тим, що будучи оповіщеним 09 грудня 2024 року, шляхом направлення повістки поштовим зв'язком, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абз. 1, 7 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 30 хв. 17 лютого 2025 року в кабінеті № 6 у ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
17 лютого 2025 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_4 постановою № 332-25 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 2550 грн за те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи оповіщеним 09 грудня 2024 року, шляхом направлення повістки поштовим зв'язком, не прибув на 08 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абз. 1, 7 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Із змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити чи відбувався розгляд справи у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Однак, у графі "копію постанови отримав" відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або запис про відмову від її отримання.
Таким чином твердження позивача у позовній заяві про те, що розгляд справи відбувся без його участі не спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідач усупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, необхідність її скасування та передачі на підставі п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України на новий розгляд, оскільки позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 77, 286, 293 КАС України, ст.ст. 210-1 ч. 3, 288, 289, 293, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковника ОСОБА_4 № 332-25 від 17 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 25500 грн скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун