65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5129/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Джабраїловій В .В.
за участю представників сторін:
від позивача - Решитова Е.В.;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/5129/24
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 08680572)
про стягнення 1 072 166, 66 грн., та зобов'язання вчинити певні дії,
20.11.2024 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)», в якій просить суд:
- зобов'язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1 479 964, 48 грн.;
- стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 1 034 878, 52 грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий - березень 2017 року;
- стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» три проценти річних від прострочення суми у розмірі 8 397, 78 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 890, 36 грн., за прострочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі № 916/2034/23.
Також Акціонерне товариство «Укртрансгаз» просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 23.07.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1005561100018018425 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» та внесені відомості про строк, визначений засновниками для заявлення кредиторами своїх вимог - 24.09.2024.
AT «Укртрансгаз» стверджує, що станом на 01.11.2024 має грошові вимоги до відповідача на загальну суму 1 479 964,48 грн, яка включає в себе заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 в загальній сумі 407 797,82 грн.; донараховані понад період, охоплений вищевказаним судовим рішенням 3 % річних у розмірі 8 397, 78 грн. та інфляційні втрати в розмірі 28 890, 36 грн., а також залишок вартості компенсації відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу протягом лютого - березня 2017 у розмірі 1 034 878,52 грн.
Позивач зазначає, що, керуючись статтею 105 Цивільного кодексу України, 12.06.2024 AT «Укртрансгаз» звернулось до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» в особі ліквідаційної комісії із заявою № 1001ВИХ-24-5475 від 06.09.2024 з грошовими вимогами про визнання та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу. Вказана заява отримана отримувачем 20.09.2024, проте останній ухилився від розгляду вимог позивача, не надав відповідь про результат розгляду заяви з грошовими вимогами.
Ухвалою Господарського суду від 25.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у яке викликано сторін призначено на 25.12.2024 року. Також вказаною ухвалою запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст. ст. 165, 178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
19.12.2024 від представника позивача Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшла клопотання (вх.№ 45411/24), згідно якого позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі № 916/5129/24, призначеному на 25.12.2024 о 12:30 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - яке задоволено ухвалою суду від 24.12.2024р.
В судовому засіданні 25.12.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 22.01.2025, про що ухвалою суду від 25.12.2024 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 22.01.2025 оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі № 916/5129/24 на 12.02.2025 о 14:00, про що ухвалою суду від 22.01.2025 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 12.02.2025 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №916/5129/24 та призначено її до судового розгляду по суті в засіданні суду на 24.02.2025 о 15:30, про що ухвалою суду від 12.02.2025 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 24.02.2025 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті на 12.03.2025 об 14:00, про що ухвалою суду від 24.02.2025 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
Судове засідання, призначене на 12.03.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 11.03.2025, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою суду від 26.03.2025 призначено справу №916/5129/24 до розгляду по суті на 09.04.2025 р. об 15:00.
26.03.2025 на адресу суду від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» надійшла заява (вх. №960/25), в якій відповідач повідомляє суд, що наказом №2076/5 від 10.07.2024 року Міністерства Юстиції України «Про припинення державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» шляхом ліквідації прийнято рішення припинити шляхом ліквідації юридичну особу - державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (код згідно ЄДРПОУ 08680572), розташоване за адресою: вул. Краснова, будинок 2а, місто Одеса, Одеська область, 65059. При цьому, вказує, що утворено комісію з припинення державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» шляхом ліквідації, та на підставі вказаного наказу, було повідомлено орган, що здійснює державну реєстрацію про початок процедури ліквідації.
27.03.2025 на адресу суду від представника позивача Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшло клопотання (вх.№ 9914/25), згідно якого позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі № 916/5129/24, призначеному на 09.04.2025 о 15:00 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - яке задоволено ухвалою суду від 28.03.2025р.
В судовому засіданні 09.04.2025 судом залишено без розгляду заяву Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (вх. №960/25 від 26.03.2025) на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, враховуючи, що відповідачем у заяві не обгрунтовано поважних причин, з яких заяву не було подано в підготовчому провадженні.
Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, зокрема ухвали суду від: 25.11.2024, 25.12.2024, 22.01.2025, 12.02.2025, 24.02.2025, 25.03.2025 були доставлені до електроного кабінету відповідача, про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки.
Судом додатково, з метою повідомлення відповідача про хід розгляду справи були розміщені оголошення ухвал суду на офіційному сайті Судової влади України, які містяться в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу в межах розумного строку на підставі ст. 114 ГПК України.
В судовому засіданні від 12.03.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» є юридичною особою, що створена 17.02.2000 (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
23.07.2024 до ЄДР внесений запис № 1005561100018018425 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)», строк для заявлення вимог - 24.09.2024.
Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/2430/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)», ДУ «Одеської виправної колонія (№14) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - природний газ у обсязі 232,672 тис. куб. метрів та стягнення 1 315 436,75 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 232,672 тис. куб. метрів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020р. у справі №916/2430/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, у задоволенні позову Акціонерного товариства “Укртрансгаз» відмовлено.
15.05.2023 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" про стягнення грошових коштів у розмірі 401 771,25 грн., з яких: 344 959,51 грн. - компенсація вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року; 7 853,74 грн. - 3 % річних; 48 958,00 грн. - інфляційні втрати (справа №916/2034/23).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 стягнуто з ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» на користь АТ «Укртрансгаз» 344 959,51 грн основного боргу, 48 958 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 7 853,74 грн. та судовий збір у розмірі 6 026,57 грн.
При розгляді справи №916/2034/23 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» про стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 401 771,25 грн, судом встановлено наступні обставини:
- між відповідачем та АТ «НАК «Нафтогаз України» укладено договір № 3549/1617-ТЕ-23 від 17.10.2017 на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017» від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 № 717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року»;
- рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020 у справі № 916/2430/19 встановлено, що зі звіту про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам у березні 2017р., який складено ПАТ «Одесагаз", вбачається, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України" мало підтверджені обсяги номінацій. При цьому, з додатку до звіту (алокації) про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого підприємством Одеської виправної колонії №14 у лютому та березні 2017р. природного газу без підтверджених номінацій складає 232,672 тис. куб. метрів. Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у лютому - березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 232,672 тис. куб. м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування;
- в силу вимог Закону України № 1730 у відповідача виникло зобов'язання компенсувати позивачу вартість відібраних в період лютий - березень 2017 року, без номінацій обсягів природного газу. Судом зазначено, що вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначений період у загальному розмірі 232,672 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 1 379 838,03 грн., яку відповідач зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу по 19 164,42 грн. щомісячно;
- станом на 02.04.2023 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.04.2023) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн., а також встановлено, що внаслідок прострочення оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн. позивач правомірно нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 7853,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 48 958,00 грн.
На виконання рішення господарського суду від 23.11.2023 Господарським судом Одеської області 15.01.2024 року видано наказ №916/2034/23, в якому зазначено, що рішення набирає законної сили з 09.01.2024.
Постановою головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мітевою Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2024 року ВП № 74016472, відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2034/23 про стягнення з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» на користь АТ «Укртрансгаз» 344 959,51 грн основного боргу, 48 958 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 7 853,74 грн. та судового збіру у розмірі 6 026,57 грн..
Докази виконання рішення Господарського суду Одеської області від від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 у матеріалах справи відстуні.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» зазначає, що має грошові вимоги до ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 14)» на загальну суму 1 479 964,48 грн., що виникли з наступних підстав:
- рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 стягнуто з ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 14)» на користь АТ «Укртрансгаз» 344 959,51 грн основного боргу, 48 958 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 7 853,74 грн. та судовий збір у розмірі 6 026,57 грн., яке досить не виконано;
- станом на 01.11.2024 за час користування грошовими коштами, що належать АТ «Укртрансгаз» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23, у відповідача виникли грошові зобов'язання щодо сплати позивачу трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 8 397, 78 грн. за період з 10.01.2024 по 01.11.2024 та інфляційних втрат в сумі 28 890,36 грн. за період січень місяць 2024 - жовтень місяць 2024 (включно);
- залишок станом на 01.11.2024 вартості компенсації відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу протягом лютого - березня 2017 у загальному розмірі 232,672 тим куб.м складає 1 034 878,52 грн (1 379 838,03 загальна вартість - 344 959,51 грн стягнуті рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23).
Керуючись ст. 105 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача в особі ліквідаційної комісії із заявою № 1001ВИХ-24-5475 від 06.09.2024 з грошовими вимогами про визнання та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1 493 173,18 грн., яка була отримана останньою 20.09.2024, проте залишена без відповіді.
З огляду на викладене, позивач був змушений звернутись до суду із відповідними позовними вимогами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
За приписами частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно із частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» є юридичною особою, що створена 17.02.2020 (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
23.07.2024 до ЄДР внесений запис № 1005561100018018425 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи, строк для заявлення вимог - 24.09.2024.
10.09.2024 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» направило до ліквідаційної комісії відповідача заяву № 1001ВИХ-24-5475 від 06.09.2024, у якій просило визнати грошові вимоги в розмірі 1 493 173,18 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)»
Факт направлення даної заяви підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист, накладною №0102100011287 та фіскальним чеком поштової установи від 10.04.2024.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, заява позивача та додані до неї документи були отримані адресатом 20.09.2024.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт звернення Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до ліквідаційної комісії Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» із заявою про розгляд його кредиторських вимог.
Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» зобов'язана була на протязі тридцяти днів розглянути та прийняти рішення з приводу задоволення чи відхилення (включення до проміжного ліквідаційного балансу) кредиторських вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз», викладених в заяві та повідомити про це останнього.
Однак, доказів розгляду ліквідаційною комісією відповідача кредиторських вимог позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду матеріали справи не містять.
Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» перед АТ «Укртрансгаз» в сумі 1 479 964, 48 грн. підтверджена наступним.
АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи, суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини першої статті 1 Законом України «Про ринок природного газу»). ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» було споживачем - юридичною особою, яка отримувала природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
В розумінні наведеної норми Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» у спірний період було захищеним споживачем природного газу.
Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, боржник, відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018, мав право у визначений період придбавати природний газ для всіх категорій споживачів у НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 (далі Положення № 758), на НАК «Нафтогаз України» покладено спеціальний обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення. Відповідно до пункту 16 Положення № 758 НАК «Нафтогаз України» у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4942,00 гривні за 1000 куб. метрів.
Згідно із пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року» на НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року (далі опалювальний сезон) покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.
Обставини укладення Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» з НАК «Нафтогаз України» договору на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017» підтверджуються таким.
Так, у серпні 2018 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду із позовною заявою до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - природний газ у обсязі 232,672 тис. куб. метрів та стягнення 1 315 436,75грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 232,672 тис. куб. метрів (справа № 916/2430/19).
Судовим рішенням у справі № 916/2430/19 встановлено, що 17.10.2017р. між АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №3549/1617-ТЕ-23, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальником були прийняті на себе зобов'язання щодо передання у власність Споживачу у 2016р.-2017р. природного газу, а Споживачем були прийняті на себе зобов'язання з прийняття та оплати природного газу на умовах договору. Газ, який постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 3.4 договору постачання природного газу №3549/1617-ТЕ-23 від 17.10.2017р. приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» були складені акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2017р. та від 31.03.2017р. відповідно до договору №3549/1617-ТЕ-23 від 17.10.2017р., які з боку АТ«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписані не були.
Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що 31.01.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Укртрансгаз" (Покупець) укладено договір № 1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу.
28.02.2017р. між АТ «Укртрансгаз» та АТ«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відповідно до умов договору про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р. було підписано акт приймання-передачі природного газу у обсязі 643 105,799 тис. куб. м., вартість якого складає 5 919 145 774,00 грн.
31.03.2017р. між АТ «Укртрансгаз» та АТ«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відповідно до умов договору про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р. було підписано акт приймання-передачі природного газу у обсязі 143 355,00 тис. куб. м., вартість якого складає 1 353 156 516,00 грн.
Також рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020 у справі № 916/2430/19 встановлено, що зі звіту про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам у березні 2017р., який складено ПАТ «Одесагаз", вбачається, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України" мало підтверджені обсяги номінацій. При цьому, з додатку до звіту (алокації) про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» у лютому та березні 2017р. природного газу без підтверджених номінацій складає 232,672 тис. куб. метрів. Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у лютому - березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 232,672 тис. куб. м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказані вище обсяги відбору природного газу також підтверджуються долученими до позовної заяви зведеним реєстром місячних обсягів газу, що відібрані з точки виходу ПАТ «Одесагаз» за лютий 2017 та звітом про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 року.
Відповідно до інформації НАК «Нафтогаз України», наданої в додаток до листа №23/4-13-5-21 від 22.11.2021, ціна на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 року по грудень 2019 року за договорами постачання природного газу НАК «Нафтогаз України», зокрема, відповідно до Положення № 758 та на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», за 1 тис. куб. метрів складає: у лютому 2017 року для населення 4942,00 грн без ПДВ та у березні 2017 року для населення 4942,00 грн без ПДВ.
З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон № 1639-ІХ), який набрав чинності 29.08.2021. Законом № 1639-ІХ внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі Закон № 1730-VIII), який зокрема доповнено статтею 8 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.
Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (частина четверта статті 8 Закону № 1730-VIII).
Таким чином, частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII встановлене імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначено, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.
Відповідно до статті 2 Закону № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій. Також визначено порядок компенсації оплата протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частинами, вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019.
Отже, для стягнення грошових коштів на підставі Закону № 1730-VIII необхідна наявність таких умов:
1) учасники процедури: платник підприємства ПЕК; отримувач Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31.12.2019;
2) період виникнення заборгованості з 01.12.2015 по 31.12.2019;
3) здійснення відбору природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій;
4) настання строку оплати з 1 жовтня 2021 року рівними частинами протягом 72 місяців.
Судом встановлено, що ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» є споживачем, який використав відповідні обсяги природного газу у лютому та у березні 2017 року.
АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії серії АЕ № 194511 від 28.02.2013, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Таким чином, кредитор і боржник є суб'єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 по 31.12.2019 без подання номінацій, унормовані Законом № 1730-VIII.
Згідно із частиною третьою статті 8 Закону № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020 у справі № 916/2430/19 встановлено, що боржник здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 232,672 тис. куб. метрів у лютому, березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується кредитору відповідно до порядку, встановленого частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII.
Згідно із частиною першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами частини першої статті 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Виходячи із указаних норм права, в силу вимог Закону № 1730-VIII у боржника (відповідача) виникло зобов'язання компенсувати кредитору вартість відібраних у лютому, березні 2017 року без номінацій обсягів природного газу.
Оскільки статтею 8 Закону № 1730-VIII визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивач врахував обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, а також врахував ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.
Судом встановлено, що при розгляді справи №916/2034/23 Господарським судом Одеської області було встановлено, що вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначений період у загальному розмірі 232,672 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 1 379 838,03 грн., яку відповідач зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу по 19 164,42 грн. щомісячно.
Також судом у справі №916/2034/23 встановлено, що станом на 02.04.2023 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.04.2023) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн., а також встановлено, що внаслідок прострочення оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн. позивач правомірно нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 7853,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 48 958,00 грн.
За наведених обставин рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" грошові кошти у розмірі 401 771,25 грн., з яких: 344 959,51 грн. - компенсація вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року; 7 853,74 грн. - 3 % річних; 48 958,00 грн. - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 6 026,57 грн.
На виконання даного рішення, яке набрало законної сили 09.01.2024 Господарським судом Одеської області видано наказ №916/2034/23 від 15.01.2024.
Матеріали справи не містять доказів виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 та сплати стягнутої ним заборгованості в загальній сумі 407 797,82 грн.
Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи викладене, кредитор має право вимагати від юридичної особи, яка припиняється, виконання не тільки тих зобов'язань строк виконання яких настав, а також і тих зобов'язань, строк виконання яких ще не настав (дострокового виконання).
За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене позивачем правомірно донараховано понад періоди, охоплені вищевказаним судовим рішенням, а саме 3% річних в сумі 8 397, 78 грн. за період з 10.01.2024 по 01.11.2024 та інфляційні втрати в сумі 28 890, 36 грн. за період з січня місяця 2024 по жовтень місяць 2024 (включно).
Крім того, залишок компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий - березень 2017 року складає 1 034 878, 52 грн.
Як вже зазначалось матеріалами справи підтверджується факт звернення Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до ліквідаційної комісії Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» із заявою про розгляд його кредиторських вимог, однак докази визнання заявленої кредиторської заборгованості ліквідаційною комісією боржника шляхом надсилання відповіді на заяву кредитора із грошовими вимогами та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу відстуні.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Положеннями частини другої статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Таким чином, в АТ «Укртрансгаз», відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII, виникло право стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» кошти в сумі 1 479 964,48 грн., які включають в себе заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2034/23 в загальній сумі 407 797,82 грн.; донараховані понад період, охоплений вищевказаним судовим рішенням 3 % річних у розмірі 8 397, 78 грн. та інфляційні втрати в розмірі 28 890, 36 грн., а також залишок вартості компенсації відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу протягом лютого - березня 2017 у розмірі 1 034 878,52 грн.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 905/451/22.
Зокрема, перед Верховним Судом у справі № 905/451/22 постало питання чи відповідає належному способу захисту прав кредитора юридичної особи, яка перебуває в стані припинення (після прийняття засновниками (учасниками) рішення про ліквідацію юридичної особи), позов про стягнення суми грошових коштів, та чи підлягає в такому разі рішення суду про задоволення відповідного позову примусовому виконанню державною виконавчою службою або приватним виконавцем.
Об'єднана палата дійшла таких висновків: «…позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.
…об'єднана палата підкреслює, що норма частини першої статті 112 ЦК України стосується ліквідації тільки платоспроможної юридичної особи. Її слід застосовувати не у відриві, а разом з іншими положеннями ЦК України, зокрема, разом із частиною шостою статті 104, частиною третьою статті 110 ЦК України, тобто системно. Відповідно до частини шостої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом, а відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені КУзПБ. Отже, встановлена частиною першою статті 112 ЦК України черговість задоволення вимог кредиторів не може мати на меті задоволення вимог кредиторів певних черг і часткове незадоволення кредиторів інших черг чи їх незадоволення взагалі. Якщо юридична особа є платоспроможною, то підлягають задоволенню всі вимоги кредиторів, що виключає порушення їх прав. Тому об'єднана палата дійшла висновку, що частина перша статті 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ.
68. Об'єднана палата також звертає увагу на те, що відповідно до частини п'ятої статті 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Цю частину слід застосовувати разом із частиною четвертою статті 112 ЦК України, відповідно до якої вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Отже, положення частини п'ятої статті 112 ЦК України щодо погашення вимог, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, застосовуються лише до вимог, які заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред'явлення. До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з'ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов'язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України.
69. Виходячи з викладеного, статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ).
70. Натомість черговість, передбачена статтею 112 ЦК України, спрямована на те, щоб у разі виявлення під час добровільного задоволення боржником самостійно визнаних ним вимог ознак неплатоспроможності і подальшого порушення справи про банкрутство ризик незадоволення таких вимог був мінімальним саме для перших черг кредиторів, визначених цією статтею. Адже вимоги, визнані боржником самостійно, можуть бути необґрунтованими, що і перевіряється судом в межах справи про банкрутство. Водночас це не стосується вимог кредиторів за судовим рішенням у процедурі добровільної ліквідації, бо обґрунтованість цих вимог вже встановлена судом і не може ставитись боржником під сумнів в межах зазначеної процедури. Тому доти, доки ознаки неплатоспроможності боржника юридичної особи не встановлені, такі кредитори мають отримувати задоволення своїх вимог в загальному порядку у виконавчому провадженні. Але як тільки ознаки неплатоспроможності виявлені (наприклад, внаслідок добровільного визнання боржником нових вимог або стягнення грошових коштів судом на користь нових кредиторів), ліквідатор має звернутись до суду для порушення справи про банкрутство; тоді виконання судових рішень здійснюється в межах такої справи і в іншій черговості, ніж встановлена у статті 112 ЦК України, а саме в черговості, встановленій статтею 64 КУзПБ.».
Беручи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, а також те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 08680572) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1 479 964 (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 48 коп.
3. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 08680572) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 1 034 878 (один мільйон тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий - березень 2017 року; 8 397 (вісім тисяч триста дев'яносто сім) грн. 78 коп. - 3 % річних , 28 890 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 36 коп. - інфляційних втрат, - за прострочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі № 916/2034/23 та 19 110 (дев'ятнадцять тисяч сто десять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 квітня 2025 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко