Справа № 201/4022/25
Провадження № 1-кс/201/1555/2025
10 квітня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000002173 від 15.07.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання прокурором зазначено, що в провадженні СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій і Луганських областях перебувають матеріали кримінального провадження № 22024050000002173 від 15.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, у 2014-2015 роках (точна дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлена) у складі «днр» створено «Министерство молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики», яке розташовано за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 34.
В подальшому, постановою ради міністрів «днр» від 10 березня 2017 року № 3-31 «Об утверждении Положения о Министерстве молодежи, спорта и туризма днр в новой редакции» затверджено нову редакцію положення.
Так, у розділі ІІ вказаного документу визначені повноваження так званого «Министерства молодежи, спорта и туризма днр».
Окрім того, у розділі ІІІ вказаного документу зазначені повноваження міністра та його заступників, які призначаються головою «днр».
5 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що діяльність «днр» є незаконною, спрямована на зміну меж території України, діючи умисно, з особистих ідеологічних та корисливих мотивів, добровільно зайняв посаду т. зв. «заместителя министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики», тобто посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Зокрема, ним як «заместителем министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики», здійснюється прийом громадян щочетверга з 09.00 години по 13.00 годину за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 34 на 6 поверсі у кабінеті 645.
Також, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи надані представниками «днр» владні повноваження, на виконання завдань та функцій так званого «Министерства молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики», за допомогою окремих засобів масової інформації, підконтрольних керівникам «днр» висвітлює діяльність «днр», проводячи таким чином пропагандистську роботу з популяризації діяльності «днр», зокрема через мережу Інтернет, та формує думку серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності самої «днр» та її структурних підрозділів.
Так, у численних інтерв'ю засобам масової інформації, ОСОБА_4 , неодноразово підкреслював свою позицію як «заместителя министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики» щодо сприяння ним розвитку туристичної галузі у захопленому «днр» та російською федерацією регіоні - с. Мелекіно, с. Урзуф, с. Юріївка, а також території заводу «Азовсталь», який російська федерація бомбардувала забороненою Женевськими конвенціями зброєю та де загинула велика кількість громадян України.
Окрім того, ОСОБА_4 публічно висловлювався про сприяння ним забудові селища Великочудського Кальміуського району (раніше Седове) та будівництві у Білосарайській косі бази відпочинку з назвою «россия».
Також, ОСОБА_4 наголошував, що вказаний регіон Донецької області (Маріуполь, Кальміуський район, Білосарайська коса) належить «днр».
Разом з тим, обіймаючи посаду т.зв. «заместителя министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики», приймав як заступник міністра участь у круглому столі (форумі) разом з іншими особами, які займаються колабораційною діяльністю, та узгоджував з ними питання щодо розвитку, правових аспектів, залучення некомерційних та приватних організацій у спортивну діяльність на території України, яка окупована «днр».
Продовжуючи свій злочинний умисел на сприяння державі агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , увійшов до складу «комиссии по определению получателей субсидии, предоставляемой юридическим лицам (за исключением некоммерческих организаций, являющихся государственными (муниципальными) учреждениями), и индивидуальным предпринимателям в целях государственной поддержки общественных инициатив и проектов, направленных на развитие туристической инфраструктуры донецкой народной республики».
Відповідно до протоколу засідання вказаного органу «председателем комиссии по определению получателей субсидии» обрано т. зв. «заместителя министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики» ОСОБА_4 : « ОСОБА_7 сообщил о том, что предоставление субсидий осуществляется согласно Порядку предоставления субсидии юридическим лицам (за исключением некоммерческих организаций, являющихся государственньши (муниципальньїми) учреждениями), и индивидуальным предпринимателям в целях государственной поддержки общественных инициатив и проектов, направленных на развитие туристкой инфраструктуры донецкой народной республики, утвержденного постановлением правительства донецкой народной республики от 3 мая 2024 года № 47-2. Предоставление субсидий осуществляется Министерством молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики, осуществляющим функции главного распорядителя бюджетних средств, до которого в соответствии с бюджетним законодательством донецкой народной республики как получателю бюджетних средств доведены в установленном порядке лимиты бюджетних обязательств для предоставления субсидии на 2024 год в сумме 77 765 900,00 руб., в том числе субсидия из федерального бюджети в размере 76 988 200,00 руб.».
За всі пропозиції щодо фінансування всі члени комісії, зокрема т. зв. «заместитель министра молодежи, спорта и туризма донецкой народной республики» ОСОБА_4 , проголосували одноголосно, усвідомлюючи, що грошова субсидія, яка надається на території Донецької області, тимчасово окупованій представниками «днр», буде використана повністю або частково для її цілей, зокрема для здійснення утримання захопленої незаконними збройними формуваннями «днр» частини Донецької області, вчинення інших дій, які створюють небезпеку для життя громадян України, тощо.
Місцезнаходження ОСОБА_4 на даний час невідоме, згідно з інформацією наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_4 з 24.02.2022 державний кордон України не перетинала, а тому є підстави вважати, що остання переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- інформацією наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно якої ОСОБА_4 з 24.02.2022 державний кордон України та лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями не перетинав;
- повідомленням про підозру від 26.03.2025, яке опубліковане 28.03.2025;
- постановою про залучення захисника з додатками від 01.04.2025;
- копією сторінки з газети “Урядовий кур'єр» № 65 від 28.03.2025;
- скріншот сторінки офіційного сайту Офісу Генерального прокурора з офіційним викликом ОСОБА_4 ;
- повідомленням ОСОБА_4 щодо необхідності прибуття для вручення підозри та допиту.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
- санкцією статей передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_4 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне нею кримінальне правопорушення, що надає їй можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що у провадженні СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій і Луганських областях перебувають матеріали кримінального провадження № 22024050000002173 від 15.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
28 березня 2025 року прокурором ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та повідомлення про підозру вручено захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 .
Крім того, 28 березня 2025 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 65 яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повістки про виклик підозрюваного на 01.04.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., 02.04.2025 з 09 год.00 хв. до 14 год. 00 хв., 03.04.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. до Маріупольської окружної прокуратури Донецької області для вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 22024050000002173 від 15.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та допиту в якості підозрюваного. Однак на зазначені виклики останній не з'явився та про причини не прибуття не повідомив.
Таким чином, 28.03.2025 ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою прокурора від 03.04.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду, висновком експерта, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- неприбуття на виклик до прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється. Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна;
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_4 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000002173 від 15.07.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 15:40 годині 10.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1