ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/802/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 26 505,06 грн
Представники сторін: не викликалися
У січні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) 26 505,06 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час перевезення вантажів залізничним транспортом не було забезпечено збереженості майна позивача - вагонів №№ 63523534, 53524807, 61191318 54751219, що належать йому на праві власності (оренди). У зв'язку з необхідністю відновлення технічного стану пошкоджених вагонів позивач поніс витрати на загальну суму 26 505,06 грн, які просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/802/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" Залізниця подала відзив, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що матеріали справи не містять правовстановлюючих документів Товариства на спірні вагони. Також відповідач вказував, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків.
12.02.2025 через систему "Електронний суд" Товариство подало відповідь на відзив, в якій не погодилося з наведеними відповідачем запереченнями, оскільки порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України.
Пошкодження (розукомплектування) вагонів, які перебували у власності (оренді) Товариства, сталося на коліях загального користування, оскільки були прийняті Залізницею до перевезення без заперечень та зауважень, що є свідченням того, що останні перебували у технічно справному стані, а тому саме відповідач не забезпечив збереженість (схоронність) майна (вагонів).
17.02.2025 через систему "Електронний суд" Залізниця подала заперечення на відповідь на відзив, в яких не погодилася з твердженнями, викладеними позивачем у відповіді на відзив з підстав, зазначених у відзиві.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Товариства обґрунтованими.
У серпні-вересні 2024 року Залізницею було здійснено перевезення вантажних вагонів Товариства: вагон №63523534 за залізничною накладною №46528873, вагон №53524807 за залізничною накладною №33510546, вагон №61191318 за залізничною накладною №44855294, вагон №54751219 за залізничною накладною №43117738.
У пунктах 20 вищезазначених накладних зазначено, що вказані вагони знаходяться у власності, оренді Товариства.
Під час прямування вищевказаних вагонів до пунктів призначення було виявлено їх пошкодження/розукомплектування та надалі були направлені на ремонт, про що підтверджується повідомленнями форми ВУ-23М: №3107 від 17.08.2024 - вагон №63523534, №3577 від 07.09.2024 - вагон №53524807, №9964 від 06.08.2024 - вагон №61191318, №1018 від 16.09.2024 - вагон №54751219.
З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 товариство письмово звернулось до начальника станції Незалежна виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою вих. №3070/ДВ від 27.08.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504044595956), до начальника виробничо-технічного підрозділу "Станція Ароматна" виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою вих. №3308/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504062328850), до начальника станції Основа виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами вих. №2844/ДВ від 08.08.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504031172916), вих. №3312/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504062355717).
На заяви вих. №2844/ДВ від 08.08.2024, вих. №3312/ДВ від 23.09.2024 Товариство отримано відповіді вих. №Д-02-06/403 від 03.09.2024, вих. №Д-02-06/506 від 18.10.2024, в яких Залізниця вказала, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів нормативними документами не передбачено.
З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство письмово звернулось до начальника структурного підрозділу "Криворізьке експлуатаційне вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою вих. №3071/ДВ від 27.08.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504044319304), до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою вих. №3309/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується відміткою про отримання вхід. №03/1240 від 03.04.2024, до начальника виробничого підрозділу "Вагонне депо Основа" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами вих. №2845/ДВ від 08.08.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504031176814), вих. №3313/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" (відправлення №0504062351843).
Крім цього, Товариство звернулось до начальника Криворізького регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою вих. №3301/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504062325478), до начальника Дніпровського регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою вих. №3480/ДВ від 15.10.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504072789227), до начальника Харківського регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. №3067/ДВ від 27.08.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504044615752), вих. №3483/ДВ від 15.10.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504072807667).
На скарги вих. №3301/ДВ від 23.09.2024, вих. №3480/ДВ від 15.10.2024 Товариство отримано відповіді вих. №285/ДЗР-2 від 04.10.2024, вих. №ДММ-36/279 від 23.10.2024, в яких Залізниця вказала, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.
Також Товариство звернулось до начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. №3302/ДВ від 23.09.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504062321642), вих. №3481/ДВ від 15.10.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення №0504072801472).
На скаргу вих. №3481/ДВ від 15.10.2024 Товариство отримано відповідь вих. №ВПридн-04/40 від 25.10.2024, в якій Залізниця вказала, що розукомплектування вагону за кодом "919" не є підставою для складання акту про пошкодження вагону форми ВУ-25М.
Акти, які засвідчують факт пошкодження вагонів не складені та не були надані Товариству, окрім актів про пошкодження вагона №61191318 від 07.08.2024, №54751219 від 17.09.2024.
За фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) були направлені Товариством на технічне обслуговування, що підтверджується повідомленнями форми ВУ-23М.
Внаслідок розукомплектування вагонів Товариство передало структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони.
На підставі договору поставки №710/16 від 01.11.2016, специфікації №62 від 04.01.2021 та видаткової накладної №122 від 27.01.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано, зокрема: Балочка авторежиму опорна 100.41.030-0СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 1 044,00 грн. Кошти за вказану деталь були сплачені згідно платіжного доручення №1185 від 08.02.2021;
На підставі договору поставки №166/17 від 29.03.2017, видаткової накладної №43 від 10.11.2023 та специфікації від 10.10.2023 у ТОВ "ТТР" було придбано, зокрема: Тяга стоянкового гальма К22.04-04.01.00.0-00СБ у кількості 3 шт. на загальну суму 4 500,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №7937 від 27.11.2023;
На підставі договору поставки №166/17 від 29.03.2017, специфікації від 02.01.2024 та видаткової накладної №5 від 15.01.2024 у ТОВ "ТТР2 було придбано, зокрема: Кронштейн К22.04-04.02.00.0-00 у кількості 1 шт. на загальну суму 318,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №611 від 23.01.2024;
На підставі договору поставки №166/17 від 29.03.2017, специфікації від 02.01.2024 та видаткової накладної №5 від 15.01.2024 у ТОВ "ТТР" було придбано, зокрема: Кутник К22.04-04.00.00.0-05 у кількості 1 шт. на загальну суму 84,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжної інструкції №611 від 23.01.2024;
На підставі договору поставки №208/16 від 28.03.2016, видаткової накладної №80 від 15.01.2024 та специфікації від 25.12.2023 у ТОВ "ПРОМУНІВЕРСАЛГРУП2 було придбано: Привід стоянкового гальма КА3260.24.000П-01СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 3 664,20 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №614 від 23.01.2024;
На підставі договору поставки №208/16 від 28.03.2016, специфікації від 12.10.2022 та видаткової накладної №1630 від 28.10.2022 у ТОВ "ПРОМУНІВЕРСАЛГРУП" було придбано, зокрема: Кронштейн КА 3260.25.300 у кількості 1 шт. на загальну суму 495,60 грн. Кошти були сплачені згідно платіжної інструкції №8521 від 18.11.2022;
На підставі договору поставки №855/19 від 05.11.2019, видаткової накладної №22 від 26.06.2024 та специфікації від 18.06.2024 у ТОВ "РД" було придбано: Кутник 532.41.029-0 у кількості 1 шт. на загальну суму 151,19 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №5116 від 04.07.2024.
Загальна вартість придбаних деталей становить 10 256,99 грн.
Технічне обслуговування вагонів здійснено на підставі укладеного 19.02.2020 між Залізницею (виконавець) та Товариством (замовник) договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч, за умовами якого виконавець зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до актів наданих послуг: №1 від 28.08.2024 на суму 1 181,21 грн (вагон №63523534), №437/255 від 20.09.2024 на суму 2 653,06 грн (вагон №53524807), №643/481 від 20.08.2024 на суму 3 214,07 грн (вагон №61191318), №726/481 від 27.09.2024 на суму 1016,29 грн (вагон №54751219) було проведено технічне обслуговування вагонів на загальну суму 8064,63 грн.
Грошові кошти за технічне обслуговування вищезазначених вагонів були сплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями: №4530 від 12.06.2024 згідно рахунку №30/253 від 10.06.2024, №6507 від 14.08.2024 згідно рахунку №382/255 від 09.08.2024, №6866 від 30.08.2024 згідно рахунку №643/481 від 20.08.2024, №8149 від 25.10.2024 року згідно рахунку №726/481 від 27.09.2024.
Також при проведенні технічного обслуговування вагонів №№63523534, 61191318, 54751219 Товариством було понесено витрати з подавання та забирання вагонів, маневрової роботи вагонів у загальному розмірі 8 183,44 грн, що підтверджується актами: №1 від 28.08.2024 на суму 2 373,53 грн (подавання та забирання вагона № 63523534), №643/481 від 20.08.2024 на суму 2 841,91 грн (подавання та забирання вагона, маневрова робота вагона №61191318), №726/481 від 27.09.2024 на суму 2 968,00 грн (подавання та забирання вагона, маневрова робота вагона №54751219.
Оплата вказаних послуг підтверджується платіжними інструкціями: №6856 від 30.08.2024 згідно рахунку №79/253 від 28.08.2024, №6866 від 30.08.2024 згідно рахунку №643/481 від 20.08.2024, №8149 від 25.10.2024 згідно рахунку №726/481 від 27.09.2024.
Оскільки Залізницею не було забезпечено схоронність (збереження) майна (вагонів) власних (орендованих) при їх курсуванні залізничними коліями, Товариством понесено збитки у загальному розмірі 26 505,06 грн, які складаються з вартості придбаних деталей у розмірі 10256,99 грн, вартості технічного обслуговування у розмірі 8 064,63 грн та вартості витрат з подавання та забирання вагонів, маневреної роботи вагонів у розмірі 8 183,44 грн.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вимогами статті 224 ГК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б її право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Разом з тим системний аналіз наведених норм цивільного законодавства свідчить, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача.
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Перевіряючи доводи Товариства щодо неправомірної поведінки Залізниці, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (стаття 307 ГК України).
Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Згідно зі статтею 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 8 Статуту визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".
За приписами пункту 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Згідно з пунктом 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
З огляду на обов'язок працівників станції відправлення оглянути стан власних вантажних вагонів, те, що відповідач прийняв до перевезення спірні вагони, підтверджує, що вони перебували у технічно справному стані.
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснювалось перевезення порожніх вантажних вагонів власності (оренди) позивача, а саме: вагон №63523534 за залізничною накладною №46528873, вагон №53524807 за залізничною накладною №33510546, вагон №61191318 за залізничною накладною №44855294, вагон №54751219 за залізничною накладною №43117738.
Однак, на станціях Незалежна (код станції 466904), Ароматна (код станції 454606), Основна (код станції 440209) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів власності (оренди) Товариства.
За фактом встановлення розукомплектування вагони власності (оренди) Товариства були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М.
Так, відповідно до пункту 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (надалі - Правила користування вагонами і контейнерами), пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління і пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом статті 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення обставин пошкодження саме вантажу, розміщеного всередині вагона, натомість факт пошкодження рухомого складу (вагонів, контейнерів тощо) фіксується шляхом оформлення працівниками залізниці акта про пошкодження вагона (контейнера) ВУ-25-М або повідомленнями про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ-23М та повідомленнями про приймання вантажних вагонів форми ВУ-36М.
Обставини, викладені в акті загальної форми, не повинні повторно підтверджуватись іншими актами загальної форми, а тому зазначені в акті підстави його складання повинні оцінюватись судами без повторного доказування таких обставин. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.07.2018 року у справі № 907/382/17.
Матеріали справи містять акти загальної форми ВУ-25М, ВУ-23М, в яких зазначено час та місце виявлення пошкодження, акти форми ВУ-22 - дефектні відомості, в яких зазначаються необхідні роботи та запчастини, та акти форми ВУ-36М, в яких зазначено час закінчення ремонту, що є належними та допустимими доказами факту виявлення пошкоджень вагонів.
Таким чином, складання вищезазначених актів є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.
Отже, неправомірна поведінка Залізниці полягає у бездіяльності та незабезпеченні схоронності (збереження) вагонів.
Перевіряючи заявлений розмір збитків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з:
витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Як було раніше встановлено судом, загальна вартість придбаних деталей становить 10256,99 грн, що підтверджується договорами поставок №710/16 від 01.11.2016, №166/17 від 29.03.2017, №208/16 від 28.03.2016, №855/19 від 05.11.2019, а також відповідними специфікаціями, видатковими накладними та платіжними інструкціями, копії яких містять в матеріалах справи.
Ремонт спірних вагонів було здійснено на підставі укладеного 19.02.2020 між Залізницею та Товариством договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч.
Відповідно до актів наданих послуг: №1 від 28.08.2024 на суму 1 181,21 грн (вагон №63523534), №437/255 від 20.09.2024 на суму 2 653,06 грн (вагон №53524807), №643/481 від 20.08.2024 на суму 3 214,07 грн (вагон №61191318), №726/481 від 27.09.2024 на суму 1016,29 грн (вагон №54751219) було проведено технічне обслуговування вагонів на загальну суму 8064,63 грн.
Крім цього, під час проведення технічного обслуговування вагонів Товариством було понесено витрати з подавання та забирання вагонів, маневрової роботи вагонів у загальному розмірі 8 183,44 грн, що підтверджується відповідними актами та платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Отже, з огляду на вартість придбаних деталей, наданих послуг з ремонту вагонів, та транспортування пошкоджених вагонів, підтверджену належними доказами, загальна сума майнових втрат (збитків) Товариства склала 26505,06 грн.
Щодо вини, як одного з елементів складу цивільного правопорушення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За приписами пункту 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до пункту 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно з пунктом 2 статті 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
У той же час, згідно з пп. "в" п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу.
У пункті 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-8/91 від 29.11.2007 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" зазначено, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 року у справі № 910/313/19.
У вказаній постанові Верховний Суд також вказав, що у абзаці 2 пункту 126 Статуту залізниць йдеться про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення), відтак статус такого майна (вантаж чи порожні вагони) не має істотного значення для встановлення складу цивільного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 року у справі № 910/5827/19.
Отже, чинне законодавство у позадоговірних (деліктних) правовідносинах встановлює презумпцію вини залізниці у разі пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо залізницею не буде доведено інше.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, які переконливо свідчили б, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталося не з вини відповідача, або ж внаслідок дії обставин непереборної сили.
Судом відхиляються доводи відповідача про відсутність у Товариства права на звернення до суду з даним позовом через відсутність правовстановлюючих документів на спірні вагони, оскільки, як було раніше встановлено судом, позивач є власником (орендарем) порожніх вагонів, про що було зазначено у пунктах 20 залізничних накладних.
Крім цього, судом було встановлено, що саме Товариством понесено майнові втрати шляхом сплати вартості деталей, наданих послуг щодо ремонту, витрат з подавання, забирання та маневреної роботи вагонів.
Таким чином, у розумінні статті 4 ГПК України обґрунтовано саме Товариство звернулося з позовом про захист своїх порушених прав.
Отже, як слідує з наявних у матеріалах справи доказів, протиправність поведінки відповідача полягає у бездіяльності та незабезпеченні схоронності (збереження) вагонів власності (оренди) позивача під час їх курсування залізничними коліями, чим порушено положення Статуту залізниць та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагони були розукомплектовані і позивачу завдано збитків у загальному розмірі 26 505,06 грн, які складаються з вартості придбаних для цілей ремонту запасних частин, ремонту, витрат з подавання, збирання та маневрової роботи вагонів. Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Крім цього, матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажних вагонів сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно позивача.
Враховуючи вищевикладене, Товариством доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов Товариства підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, 46-46А; ідентифікаційний код 30600592) 26 505 (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ять) грн 06 коп. збитків та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ