ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/14017/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» про відвід судді від розгляду справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест», м. Київ
про стягнення 1 212 384,37 грн, -
За участю представників сторін:
від позивача: Осипчук С.В.
від відповідача: Ткаченко О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» про стягнення основного боргу в сумі 1 071 967,45 грн, інфляційних втрат в розмірі 34079,64 грн та штрафні санкції в сумі 106 337,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про виконання робіт від 22.04.2024 в частині оплати виконаних робіт в обсязі та строки, що визначені правочином.
Ухвалою від 18.11.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт та лист №16/10-1 від 16.10.2024 не підписувались керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» та останні містять відбиток печатки не відповідача. З урахуванням наведеного відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи. До того ж, відповідачем повідомлено, що виконі позивачем роботи містять істотні недоліки, про які було повідомлено позивача. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» також було заявлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що дефектних актів від відповідача не отримував.
Ухвалою від 06.01.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2025.
22.01.2025 відкладено підготовче засідання на 05.02.2025.
05.02.2025 підготовче засідання відкладено на 12.03.2025.
12.03.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025.
03.04.2025 відповідачем подано заяву про відвід судді Князькова В.В. від розгляду справи.
Ухвалою від 04.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» про відвід судді залишено без розгляду.
У судовому засіданні 09.04.2025 представником відповідача було заявлено усну заяву про відвід судді Князькова В.В. від розгляду справи.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що в судовому засіданні 12.03.2025 року суддею Господарського суду міста Києва Князьковим В.В. були проігноровані вимоги ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку проведення та закриття підготовчого провадження, чим порушено права відповідача - в засіданні не були з'ясовані остаточна позиція сторін та не була з'ясована думка сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті та не розглянуто заяву відповідача про призначення судової експертизи.
На уточнююче запитання суду стосовно того чи існують у відповідача нові підстави для відводу судді, окрім тих, що були викладені у заяві від 03.04.2025, яка була залишена судом без розгляду, представник відповідача вказала, що такою підставою є те, що вона тільки зараз дізналась про те, що судом було відмовлено в задоволенні заяви про призначення судової експертизи, проте, коли остання знайомилась із протоколом судового засідання та ухвалою, в останніх відповідне судове рішення було відсутнє.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест» про відвід судді від розгляду справи, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає залишенню без розгляду з урахуванням такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені положеннями статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Частинами першою, другою статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наразі суд звертає увагу на те, що за приписами ч.5 ст.38 Господарського процесуального кодексу України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Одночасно, в контексті посилань представника відповідача на те, що остання тільки під час судового засідання дізналась про те, що судом було відмовлено в задоволенні заяви про призначення судової експертизи, проте, коли остання знайомилась із протоколом судового засідання та ухвалою, в останніх відповідне судове рішення було відсутнє, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.
Пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п. 2) ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Верховний Суд в ухвалі від 16.08.2021 у справі №911/3039/19 зазначив, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
При цьому суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505 та від 28.04.2020 у справі № 910/6245/19.
Наразі, обставини, на які посилається позивач взагалі не відповідають дійсності, оскільки фактично згідно повідомлення №13507 від 02.04.2025 про сплату судового збору за надання доступу до запису судового засідання представник відповідача отримала доступ до протоколу судового засідання від 05.02.2025, тоді як фактично клопотання про призначення судової експертизи було розглянуто судом 12.03.2025, а відповідне судове рішення за наслідками її розгляду занесено до протоколу даного судового засідання.
У даному випадку, за висновками суду, дії відповідача по заявленню відводу у судовому засіданні 09.04.2025 свідчать про вчинення останнім зловживань, які направлені на затягування розгляду справи. До того ж, остання з підстав відводу була зазначена відповідачем лише після поставлення судом уточнюючого запитання стосовно наявності інших, окрім заявлених у попередній заяві, підстав для відводу судді.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 43, 118, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біг Буд Інвест», заявлену у судовому засіданні 09.04.2025, про відвід судді залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 09.04.2025.
Суддя В. В. Князьков