вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.04.2025м. ДніпроСправа № 904/424/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, будинок 18б; ідентифікаційний код 05393085)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Любавичського Ребе, будинок 3; ідентифікаційний код 45127459)
про стягнення штрафу за договором підряду (капітального ремонту) №23/1172 від 28.09.2023 у загальному розмірі 22 000,00 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Між Приватним акціонерним товариством "Камет-Сталь" (далі - позивач), як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест" (далі - відповідач), як підрядником, укладено договір підряду №23/1172 від 28 вересня 2023 року (капітального ремонту) (далі - договір, а.с. 9-17), згідно умов пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на виконання робіт з капітальних ремонтів (надалі за текстом - "роботи") основних засобів замовника (надалі за текстом - "об'єкти"), запланований перелік яких зазначається сторонами в специфікаціях договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено що роботи виконуються на території замовника, якщо інше не вказано в специфікаціях.
Згідно умов договору підрядник взяв на себе зобов'язання дотримуватися норм чинного законодавства, включаючи законодавство про охорону праці, про промислову і пожежну безпеку, про охорону навколишнього середовища і санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, а також інші закони та нормативні акти, що діють на території виконання робіт (підпункт 2.2.5), а також забезпечити перебування своїх працівників в спецодязі з обов'язковим нанесенням на неї логотипу (найменування підрядної організації) і нести відповідальність за безпечну організацію робіт на наданих йому ділянках (підпункт 2.2.6).
Підпунктом 2.2.7 договору підрядника зобов'язано виконувати вимоги Правил внутрішнього трудового розпорядку, пропускного та внутрішнього режиму, Положення "Забезпечення безпеки робіт, що виконуються підрядними організаціями", що діють на підприємстві замовника, а також "Вимоги в області ОП, ПБ і Е", що діють на підприємстві замовника.
Також сторонами було узгоджено та підписано додатки №2 та №3 до договору, якими передбачено перелік видів порушень і розміру штрафних санкцій за їх вчинення, а також вимоги в області охорони праці, промислової безпеки та екології.
Відповідно до пункту 6.17 договору факти порушень, передбачені додатком №2 до договору, підтверджуються актами довільної форми, підписаними не менше ніж трьома представниками замовника та/або організації, яка надає послуги замовнику з охорони його території, що діють в рамках посадових повноважень, винними особами.
В ході виконання відповідачем підрядних робіт за договором, останнім були допущені порушення норм чинного законодавства в галузі охорони праці та промислової безпеки та умов договору.
За порушення встановлених на території замовника правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, що створюють загрозу здоров'ю персоналу, обладнанню та могло привести до травмування замовником було виставлено штраф підряднику в розмірі 2 000,00 грн та виставлено рахунок на оплату зазначеного штрафу.
Крім того за порушення вимог правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також невикористання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті - замовником було виставлено штраф підряднику в розмірі 20 000,00 грн та виставлено рахунок на оплату зазначеного штрафу.
Відповідач суму штрафу у загальному розмірі 22 000,00 не оплатив, що і стало причиною виникнення спору.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою та фізичною особою-підприємцем для забезпечення комунікації та зв'язку із ними зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу.
За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Любавичського Ребе, будинок 3, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 28, 29).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Слід відзначити, що поштове відправлення на офіційну адресу відповідача - 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Любавичського Ребе, будинок 3, в якому містилася ухвала суду від 07.02.2025, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми №20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 38).
Суд зазначає, що у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційним засобом зв'язку з відповідачем є електронна адреса: fortetsyabudinvest@gmail.com (а.с.29).
Суд відзначає, що вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна адреса fortetsyabudinvest@gmail.com відповідача є офіційними та достовірними, отже можуть бути використані судом для здійснення повідомлення відповідача у даній справі.
Відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, судом надсилалась ухвала суду від 07.02.2025 разом із позовною заявою з додатками на електронну пошту відповідача fortetsyabudinvest@gmail.com, яка зазначена у розділі "Контакти" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яка також зазначена в договорі підряду №23/1172 (капітального ремонту) від 28.09.2023, на підтвердження чого господарським судом було долучено до матеріалів справи роздруківку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 07.02.2025 разом із позовною заявою з додатками була доставлена відповідачу на його електронну пошту fortetsyabudinvest@gmail.com, - 17.03.2025 (а.с.67).
Слід також відзначити, що інших засобів зв'язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи - не містять.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 07.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124997755) надіслано судом 07.02.2025, зареєстровано в реєстрі 08.02.2025 та забезпечено надання загального доступу - 10.02.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже станом на 08.04.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
03.02.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест" (далі - відповідач) про стягнення штрафу за договором підряду (капітального ремонту) №23/1172 від 28.09.2023 у загальному розмірі 22 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу №904/424/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
07.02.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати штрафу за порушення умов договору щодо дотримання правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також не використання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;
(2) Факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо дотримання правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також не використання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті.
(3) Правомірність нарахування позивачем штрафу за порушення умов договору щодо дотримання правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також не використання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті.
1. Укладення та умови договору
28 вересня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Камет-Сталь", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест", як підрядником укладено договір підряду №23/1173 (капітального ремонту) (далі - договір, а.с. 9-17), згідно умов пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на виконання роті з капітальних ремонтів (надалі за текстом - "роботи") основних засобів замовника (надалі за текстом - "об'єкти"), запланований перелік яких зазначається сторонами в специфікаціях договору.
Пунктом 1.2 договору зокрема встановлено, що роботи, передбачені в специфікаціях є плановими і допускається їх коригування за вказівкою замовника. Роботи виконуються на території замовника, якщо інше не вказано в специфікаціях.
Відповідно до пунктів 2.2.5 та 2.2.6 пункту 2.2 договору підрядник зобов'язаний дотримуватися норм чинного законодавства, включаючи законодавство про охорону праці, про промислову і пожежної безпеки, про охорону навколишнього середовища і санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, а також інші закони та нормативні акти, що діють на території виконання робіт. Забезпечити перебування своїх працівників в спецодязі з обов'язковим нанесенням на неї логотипу (найменування підрядної організації) і нести відповідальність за безпечну організацію робіт на наданих йому ділянках.
Також згідно з пунктом 2.2.7 пункту 2.2. договору підрядник зобов'язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, пропускного та внутрішнього режиму, Положення "Забезпечення безпеки робіт, що виконуються підрядними організаціями", що діють на підприємстві замовника, а також "вимоги и області ОП, ПБ і Е", що діють на підприємстві замовника.
Додатком №3 до договору, який є невід'ємною частиною договору, встановлено вимоги и області ОП, ПБ і Е.
У випадку вчинення підрядником (його працівником) або субпідрядником (працівником субпідрядника), правопорушення, передбаченого додатком 2 до даного договору, підрядник сплачує замовнику протягом 7 (семи) календарних днів з дати виявлення правопорушення і надання підтверджуючих документів, штраф в розмірі, встановленому відповідним додатком, а у випадку заподіяння шкоди, відшкодовує її в повному обсязі в той же строк (пункт 6.7. договору).
Всю відповідальність за дотримання правил, норм та інструкцій з охорони праці при виконанні робіт підвищеної небезпеки та вогневих робіт, а також за перебування своїх підлеглих на території замовника в робочий час несе підрядник (пункт 6.8 договору).
Пунктом 11.1. договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками обох сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на його укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог).
Договір діє до 31 грудня 2024 року (включно). Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов'язань, в тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до дати фактичного виконання зобов'язань (пункт 11.2. договору).
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань.
Відповідно до акту №000077 від 27.10.2023 (а.с. 18) встановлено порушення:
- роботи по монтажу трубопроводу виконувались з порушенням вимог ПОР;
- порушення п. 46 наряду-допуску-робота з вишки Тура;
- електрогазозварник ОСОБА_1 при виконанні робіт на висоті більш ніж 1,3 м перебував у нестійкому положенні;
- при виконанні робіт електрогазозварник ОСОБА_1 використовував один страхувальний строп, роботи на висоті більш ніж 1,3 м в нестійкому положенні.
Виявлені факти є порушенням п.14, 15 розділу ІІ НПАОП 27.0-4.03-19 Положення щодо застосування нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки в металургійній промисловості та залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатах, п.7.10.3.4 розділу VII НПАОП 0.00-1.15-07 Правила охорони праці під час виконання робі на висоті.
В подальшому 06.11.2023 було складено довідку (а.с. 19) переліку порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест", за порушення яких згідно договору №23/1172 від 28.09.2023 були вставлені штрафні санкції у розмірі 2 000,00 грн за порушення встановлених на території замовника правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, що створюють загрозу здоров'ю персоналу, обладнанню та могло привести до травмування.
Також 06.11.2023 було складено акт прийому-передачі наданих послуг №95019364 (а.с. 19), яким зафіксовано штрафні санкції у розмірі 2 000,00 грн згідно умов договору, вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печтками.
Відповідно до акту №000061 від 22.11.2023 (а.с. 21) встановлено, що при виконанні робіт з капітального ремонту трубопроводу стисненого повітря монтажник Рожок І.В. виконував роботи по монтажу ручної талі, перебував в нестійкому положенні на м/к трубопроводу, на висоті більш ніж 1,3 м, без застосування засобів від падіння з висоти (лямкового запобіжного поясу).
В подальшому 11.12.2023 було складено довідку (а.с 22) переліку порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест", за порушення яких згідно договору №23/1172 від 28.09.2023 були вставлені штрафні санкції у розмірі 20 000,00 грн за порушення вимог правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також невикористання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті. Також 11.12.2023 було складено акт прийому-передачі наданих послуг №95055541 (а.с. 22), яким зафіксовано штрафні санкції у розмірі 20 000,00 грн згідно умов договору, вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печтками.
Пояснення працівників підрядної організації в актах відсутні.
Додатком №2 до договору, який є невід'ємною частиною договору, встановлено перелік видів порушень і розміру штрафних санкцій за їх вчинення.
Зокрема, додатку №2 передбачено штраф у розмірі 2 000,00 грн за перше порушення встановлених на території замовника правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, що створюють загрозу здоров'ю персоналу, обладнанню та могло привести до травмування.
Також вказаним додатком зокрема, передбаченого штраф у розмірі 20 000,00 грн за перше порушення вимог правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також не використання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті.
На підставі виставлених підряднику штрафів, замовником складено рахунки-фактури №95019364 від 06.11.2023 (а.с. 20) на суму 2 000,00 грн та №950555441 від 11.12.2023 (а.с. 23) на суму 20 000,00 грн.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У даному випадку відповідач не дотримався правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також не використання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті, у зв'язку з чим позивачем правомірно на підставі умов укладеного між сторонами договору нараховано останньому штраф у розмірі 22 000,00 грн.
У той же час, відповідач викладених у позовній заяві обставин не спростув, як і не надав доказів оплати оплати штрафу у розмірі 22 000,00 грн
За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідач своїх зобов'язань за договором в частині оплати штрафу.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 22 000,00 грн є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Також слід зазначити, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З огляду на це, порушене право позивача на отримання оплати штрафу за порушення відповідачем умов договору щодо дотримання правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, вимог області ОП, ПБ і Е, правил безпеки виконання робіт на висоті (верхолазні роботи), а також невикористання страхувального обладнання для виконання робіт на висоті, захист якого був угзоджений та передбачений сторонами в укладеному між ними договорі, підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача суми вказаного штрафу у розмірі 22 000,00 грн.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест" про стягнення штрафу за договором підряду (капітального ремонту) №23/1172 від 28.09.2023 у загальному розмірі 22 000,00 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Буд Інвест" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Любавичського Ребе, будинок 3; ідентифікаційний код 45127459) на користь Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, будинок 18б; ідентифікаційний код 05393085) 22 000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок) - штрафу за порушення вимог охорони праці та промислової безпеки та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.04.2025
Суддя Т.В. Іванова