вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" квітня 2025 р. Справа№ 910/8310/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 (повний текст складено 31.07.2024)
у справі № 910/8310/24 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив визнати протиправним та скасувати (визнати недійсним) рішення (розпорядження) державного уповноваженого Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет) Сергія Шершуна від 14.05.2024 №04/131-р про відмову в розгляді справи за заявами ОСОБА_1 від 07.02.2024 та від 18.02.2024.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 повернуто ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи.
Суд дійшов висновку, що до поданої позивачем заяви про усунення недоліків всупереч вимогам ухвали суду від 12.07.2024 не додано: доказів сплати судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн; доказів надіслання позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача (оригінал опису вкладення до поштового відправлення з вичерпним переліком найменувань документів, що надсилаються на адресу відповідача з оригіналом розрахункового документа, виданого поштовим відділенням). Визначені в ухвалі від 12.07.2024 недоліки у встановлені судом строки ОСОБА_1 е усунув.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій скарзі він просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана ухвала закриває йому доступ до правосуддя та позбавляє права на справедливий суд, оскільки розпорядження державного уповноваженого АМК України Сергія Шершуна винесено і пресічною датою є 15.05.2024, позивач після 14 липня не може більше подавати позовні заяви знову. Суддя Підченко Ю.О. не врахував цієї процесуальної обставини.
На думку скаржника, ухвала місцевого суду не відповідає вимогам щодо законності рішення як такого, що має бути ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апелянт вважає, що суд не вчинив жодних дій та не здійснив жодної можливості відкрити провадження для забезпечення захисту прав громадянина України. Так, скаржник зазначає, що для встановлення всіх обставин необхідно було відкрити провадження у справі та надати можливість сторонам надати відзив на позовну заяву, однак суддя Підченко Ю.О., не відкриваючи провадження, намагався встановити дійсні обставини справи та вирішити спір, що є неприпустимим.
Не погоджуючись з висновками суду в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_1 зазначає, що визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ухвалою від 31.07.2024, суд виходив з того, що ухвала про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі не виконана, а зазначені у ній недоліки позовної заяви не усунуті.
Скаржник вважає, що апеляційний суд має оцінювати позовну заяву відповідно до ст. 162 ГПК України, і що у позовній заяві позивач викладав свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.
Апелянт вважає, що виконав приписи ГПК України про повідомлення суду про додатки та докази, які є в наявності у нього як у позивача, в т.ч. оригінали поштових документів (опис вкладення, фіскальний чек та накладна) щодо відправки позовної заяви відповідачу, і які є безпосередньо у відповідача, та надав суду їх повний комплект, а відповідачу - тільки позовну заяву, інші документи є у нього в наявності.
ОСОБА_1 вважає, що визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву з підстав несплати судового збору, суд першої інстанції не вирішив питання про звільнення його від сплати такого. Скаржник не погоджується з наявністю підстав для повернення позовної заяви, оскільки наведені в оскаржуваній ухвалі підстави є формальними та не відповідають засадам дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиції учасників справи.
АМК надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як законну та обґрунтовану.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 17.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі №910/8310/24 залишено без змін.
23.01.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить звільнити його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 23.01.2025 справу №910/8310/24 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданової С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8310/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/8310/24.
30.01.2025 матеріали справи №910/8310/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів направлення копії апеляційної скарги Антимонопольному комітету України у встановленому порядку. Попереджено ОСОБА_1 , що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами направлення копії апеляційної скарги Комітету у встановленому порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 зобов'язано ОСОБА_1 протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали надати суду оригінал позовної заяви з усіма додатками (вх. №8310/24 від 03.07.2024), яка була повернута йому ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24.
03.04.2025 від ОСОБА_1 із супровідним листом щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 надійшов оригінал позовної заяви ОСОБА_1 до АМК з усіма додатками.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
01.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправним та скасування (визнання недійсним) рішення (розпорядження) державного уповноваженого АМК Сергія Шершуна від 14.05.2024 №04/131-р про відмову в розгляді справи за заявами ОСОБА_1 від 07.02.2024 та від 18.02.2024, у переліку додатків до якої зазначені такі документи:
- роз'яснення КМУ та Держпродспоживслужби щодо звільнення від сплати судового збору;
- копії поштових документів АТ «Укрпошта» (накладна, фіскальний чек та опис вкладення), що підтверджують відправку позовної заяви Відповідачу - АМК України;
- копія заяви ОСОБА_1 до АМК від 07.02.2024 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і законодавства про рекламу з боку АТ «Укрсиббанк»;
- копія заяви ОСОБА_1 до АМК від 18.02.2024 про усунення недоліків заяви ОСОБА_1 від 07.02.2024 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і законодавства про рекламу з боку АТ «Укрсиббанк»;
- копія заяви ОСОБА_1 до АМК від 27.05.2024 про перегляд розпорядження АМК від 14.05.2024 про відмову у розгляді справи по заявам ОСОБА_1 від 07.02.2024 та 18.02.2024 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і законодавства про рекламу з боку АТ «Укрсиббанк»;
- копія відповіді державного уповноваженого АМК України Сергія Шершуна від 13.02.2024 АМК про залишення заяви ОСОБА_1 від 07.02.2024 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і законодавства про рекламу з боку АТ «Укрсиббанк» без руху і надання інформації;
- копія листа державного уповноваженого АМК Сергія Шершуна від 15.05.2024 та копія розпорядження державного уповноваженого АМК Сергія Шершуна від 14.05.2024 про відмову у розгляді справи;
- копія відповіді першого заступника голови АМК Ольги Музиченко від 18.06.2024 про відмову у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 від 27.05.2024 про перегляд розпорядження АМК від 14.05.2024 про відмову у розгляді справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; зобов'язано позивача усунути недоліки у строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: оплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн; надати належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
За текстом цієї ухвали суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 стверджує у позовній заяві, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд першої інстанції надав оцінку таким доводам позивача та виснував, що із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог не вбачається, що він є споживачем товарів/послуг, наданих відповідачем (АМК), а тому позивач повинен сплатити судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 3 028,00 грн.
Місцевий суд також зазначив, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Так, враховуючи встановлені ст. 164, 172 ГПК України вимоги, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивач додав до позову опис вкладення до поштового відправлення, графа «найменування вкладення» якого не містить вичерпного переліку найменувань документів, які складають додатки до позовної заяви.
Суд відзначив, що вказана обставина позбавляє його можливості перевірити відповідність надісланих відповідачу документів тим, що подані до господарського суду. А тому позивачу необхідно надати суду належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Оскільки позовна заява не відповідала вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважав за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 була отримана ОСОБА_1 21.07.2024 (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600277322177).
Отже, ОСОБА_1 мав строк для усунення недоліків по 31.07.2024.
26.07.2024 ОСОБА_1 направив до Господарського суду міста Києва з відповідним супровідним листом від 22.07.2024 заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Зазначена заява надійшла до Господарського суду міста Києва 30.07.2024.
У цій заяві позивач просить, зокрема, звільнити його від сплати судового збору за подачу позовної заяви, посилаючись на ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, справу «Креуз проти Польщі», ст. 42, 61, 129 Конституції України, ст. 161-176 ГПК України, ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач зазначає, що: перебуває та буде перебувати у вкрай скрутному матеріальному становищі, не має змоги сплатити надвеликий судовий збір й має декілька підстав для звільнення від його сплати; що він є батьком та має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2008 р. н. з інвалідністю, тобто порушені не тільки права позивача, а й права неповнолітніх, що повинен мати на увазі суд - особистий та сімейний фінансовий стан позивача; що ця справа має справедливий суспільний інтерес та подається для вирішення питання щодо державної регуляції прав споживачів, необмеженого кола громадян України і головне - п'яти тисяч працівників АТ «Укрсіббанк», які повинні мати робочі місця та сплачувати податки до бюджету країни, а з тим, що є певна (чимала) можливість негативних наслідків неправильного управління інтелектуальною власністю з боку керівництва банку і введенням в оману споживачів, можуть бути накладені санкції на банківську установу аж до відзиву ліцензії.
До поданої заяви ОСОБА_1 долучив: копію медичного висновку КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №73 про дитину-інваліда ( ОСОБА_4 ) від 03.06.2015; копію медичного висновку КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №74 про дитину-інваліда ( ОСОБА_5 ) від 03.06.2015; оригінали поштових документів (опис вкладення, фіскальний чек, накладна) щодо надсилання заяви про усунення недоліків позивної заяви відповідачу - АМК.
31.07.2024 Господарський суд міста Києва постановив оскаржувану ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи.
У цій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що при поданні позовної заяви ОСОБА_1 наводив як підставу для звільнення його від сплати судового збору положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У заяві про усунення недоліків від 22.07.2024 ОСОБА_1 посилається на скрутне фінансове становище як на підставу для звільнення від сплати судового збору, хоча такі обставини не були заявлені у позовній заяві.
Суд відзначив, що позивач не позбавлений можливості надати оцінку іншої підстави для звільнення від сплати судового збору.
Посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд констатував, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності передбачених ч. 1 цією статтею умов.
Суд встановив, що позивач не надав доказів на підтвердження наявності умов, з якими закон пов'язує можливість для звільнення від сплати судового збору (відповідно до ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір»). Не підтверджені й доводи про скрутне фінансове становище.
Суд відзначив, що йому надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників справи про звільнення від сплати судового збору.
За наведених підстав суд виснував, що до заяви про усунення недоліків, всупереч вимогам ухвали суду від 12.07.2024, не додано: доказів сплати судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн; доказів надіслання позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача (оригінал опису вкладення до поштового відправлення з вичерпним переліком найменувань документів, що надсилаються на адресу відповідача з оригіналом розрахункового документу, виданий поштовим відділенням). Визначені в ухвалі від 12.07.2024 недоліки у встановлені судом строки ОСОБА_1 не усунув.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 164 ГПК України у ч. 1-4 визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 ГПК України цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у т.ч. за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
З наведених норм права вбачається, що за подання до суду позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір. Проте суд за клопотанням такого скаржника може звільнити його від сплати судового збору в разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстав.
Згідно із ч. 1-4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Аналогічні положення містить ст. 185 ЦПК України і ст. 169 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України (ст. 127 ЦПК України та ст. 121 КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно із ч. 4, 6, 7 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
А отже, позивач має додати до позовної заяви докази сплати судового збору. У разі наявності передбачених законодавством підстав він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання позивач повинен заявити в позовній заяві. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання позовної заяви.
У разі пропущення позивачем зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.
Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.
У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Якщо позовна заява залишається судом без руху, то позивачу надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків позовної заяви понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно, може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення її недоліків, а саме для подання доказів сплати судового збору, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою позивача поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, позивач повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо позивач не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом, на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення позовної заяви з підстави неусунення позивачем її недоліків суд має переконатись, що позивач отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Якщо позивач звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути позовну заяву.
Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 18.10.2023 у справі №910/10939/22.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що суд першої інстанції не перевірив, чи звертався позивач із заявою про поновлення строку на подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору, розглянув це клопотання, одночасно відмовив позивачу у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернув позовну заяву. Внаслідок цього позивач був позбавлений можливості дізнатись про те, що йому відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, та, відповідно, не зміг сплатити судовий збір і усунути недоліки позовної заяви.
Суд зауважує, що місцевий суд отримав заяву позивача про звільнення від сплати судового збору 30.07.2024 (подану 26.07.2024), в той час як строк на усунення недоліків був до 31.07.2024 включно. Якщо позивач дізнався би про відмову йому у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, у нього була би можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивача від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачу та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Колегія суддів тут також відзначає, що станом на 31.07.2024 встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви не сплинув, 31.07.2024 був останнім день цього строку.
Оскільки місцевий суд неправильно застосував наведені процесуальні норми ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції від 31.07.2024 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до суду першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала закриває йому доступ до правосуддя та позбавляє права на справедливий суд, оскільки розпорядження державного уповноваженого АМК України Сергія Шершуна винесено і пресічною датою є 15.05.2024, позивач після 14 липня не може більше подавати позовні заяви знову і суд не врахував цієї процесуальної обставини, колегія суддів зазначає, що, перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам ГПК України, суд не здійснює розгляд справи по суті. Тому апеляційний суд не вбачає такого порушення, про яке зазначає ОСОБА_1 .
Цим же спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що для встановлення всіх обставин справи суду необхідно було відкрити провадження у справі та надати можливість сторонам подати відзив на позовну заяву, однак суд, не відкриваючи провадження, намагався встановити дійсні обставини справи та вирішити спір, що є неприпустимим.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ухвалою від 31.07.2024, суд помилково виходив з того, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі не виконана, а зазначені у ній недоліки позовної заяви не усунуті, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду суд встановив допущення місцевим судом процесуального права, що пов'язано з розглядом заяви про усунення недоліків.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду має бути скасована, а справа (позовна заява) направлена до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 280-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/8310/24 скасувати.
3. Справу №910/8310/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287- 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак