Справа № 161/23134/24 Провадження №33/802/247/25 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
09 квітня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участі ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ковальчука В.І., в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, солдата резерву 2 взводу 54 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а провадження у справі, - закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що:
до військової частини НОМЕР_1 надійшов лист з додатками Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 11.11.2024 N12601/ВЛК з проханням надати відпустку строком 30 діб. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого старшого солдата ОСОБА_1 виписано із лікувального закладу НВМКЦ «ГВКГ» 11.11.2024. Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2024 N1663/6267 старшому солдату ОСОБА_1 повідомлено, що надані документи не містять жодних відомостей про необхідність надання військовослужбовцеві відпустки за станом здоров'я строком 30 діб. Також наголошено на необхідності прибути до військової частини НОМЕР_1 (місця служби) до 18:00 год. 13.11.2024. Натомість старший солдат ОСОБА_1 повернувся до тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 15.11.2024. Старший солдат ОСОБА_1 під час дії воєнного стану 15.11.2024 несвоєчасно повернувся з лікування до тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Після повернення не надав підтверджуючих документів відсутності у військовій частині НОМЕР_1 в період з 13.11.2024 по 15.11.2024, а отже самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та без поважної причини був відсутній на військовій службі 2 (дві) доби.
Такими діями старший солдат ОСОБА_1 порушив вимоги ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.12, 14, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Враховуючи, що допущене старшим солдатом ОСОБА_1 грубе порушення військової дисципліни стало наслідком його особистого недбалого ставлення до виконання обов'язків військової служби, а також те, що відповідно до ст.128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший солдат є помічником командира відділення та зобов'язаний допомагати командирові відділення в навчанні солдатів, заміщувати його у разі відсутності, відтак старший солдат ОСОБА_1 наділений розпорядчими функціями, то дії військовослужбовця містять також ознаки адміністративного правопорушення, що передбачене ст.172-15 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою та незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується - ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Вказує про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про його складення т.в.о. командира військової частина НОМЕР_1 ОСОБА_2 , хоча відповідно до ч.1 ст.255 КУпАП, правом складення такого протоколу має саме командир. Окрім того, ним надавались до місцевого суду докази про фактичне складення протоколу не майором ОСОБА_2 , а лейтенантом ОСОБА_3 . Тому, вважає, що такий протокол складено не уповноваженою на те особою, що не було належним чином з'ясовано судом.
Також судом не було встановлено того чи він ( ОСОБА_4 ) був військовою службовою особою, тобто чи він на час складення протоколу займав посади або виконував обов'язки, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків. Сам же Статут служби ЗСУ не місять положень, які б підтверджували виконання старшим солдатом таких обов'язків. З цих підстав він не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП.
Було судом також проігноровано порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, а саме факт невручення йому копії протоколу про адміністративне правопорушення, докази надсилання якого не містяться і в матеріалах справи. Саме ж зазначення у протоколі інформації про його відмову від ознайомлення з його змістом та відмову отримання його копії, є неправдивим. Відповідно ж йому не було роз'яснено його процесуальних прав та обов'язків при складенні протоколу.
Окрім того, судом проігноровано і те, що протокол про адміністративне правопорушення до суду було скеровано з порушенням законодавства, а саме не у 3-денний строк з дати його складання.
Також вказує, що судом не було враховано обставин, які виключають його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки у той час він був непридатним до військової служби, що стверджує постанова ВЛК, яка оформлена свідоцтвом про хворобу №1862п від 08.11.2024. Тобто факт визнання його непридатним стався до повернення його в місце тимчасової розташування в/ч НОМЕР_1 та до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Апелянт переконаний, що протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо нього, не містить фактичних даних про подію та склад правопорушення, передбаченого чт.172-15 КУпАП.
Зазначає також, що сама постанова місцевого суду не відповідає положенням ч.1 ст.284 КУпАП, де передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Посилаючись на вищевикладене, апелянт просить скасувати абзац перший постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2025, а саме про - «визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП».
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ковальчука В.І., які скаргу підтримали та просили задовольнити, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Сторона захисту вказує про те, що оскаржувана постанова судді місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки провадження у даній справі здійснено не на основі суворого додержання законності.
Таке її твердження заслуговує на увагу суду.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.245 та 280 КУпАП.
Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП з огляду на таке.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії А4044 №030 від 02.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Частиною 1 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. При цьому, адміністративна відповідальність за ч.2 цієї статті настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони таке правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи неналежне ставлення до них.
При цьому, диспозиція ст.172-15 КУпАП передбачає спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення - це військова службова особа.
Поняття «військова службова особа» міститься в примітці до ст.172-13 КУпАП, де зазначено, що військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії А4044 №030 від 02.12.2024, копію службової картки, копії медичної характеристики та інші матеріали справи, які як зазначено, були досліджені та проаналізовані в їх сукупності.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до матеріалів протоколу не додано жодного із належних та допустимих доказу того, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом правопорушення вказаного у ньому, а саме - військовою службовою особою, яка може нести відповідальність за такий проступок.
За положеннями ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Однак, посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до нього не додано жодного доказу, який підтверджував би той факт, що дана особа є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП - військовою службовою особою, яка обіймає постійно чи тимчасово посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був старшим солдатом резерву 2 взводу 54 запасної роти військової частина НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції на вказані положення законодавства уваги не звернув та належним чином не перевірив вищевикладені обставини, і відповідно прийшов до неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
При цьому, зазначення у протоколі про те, що ОСОБА_1 являючись старшим солдатом, то у відповідності до ст.128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, є помічником командира відділення та зобов'язаний допомагати командирові відділення у навчанні солдатів, заміщувати його у разі відсутності, у зв'язку з чим наділений розпорядчими функціями, до уваги судом як на підставу визнання його військовою службовою особою в розумінні примітки ст.172-13 КУпАП, не береться, оскільки будь-яких доказів, що він виконував чи виконує такі службові обов'язки в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки наявні матеріали справи не підтверджують в його діях складу адміністративного правопорушення доказами в розумінні ст.251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга сторони захисту підлягає до задоволення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2025року в даній справі, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк